Завершилося багатостраждальне голосування за бюджет участі. Зазначу, що «Поступовий гурт франківців» був промоутером запровадження учасницького бюджетування. Так, поступовці взяли участь у навчальній програмі аналітичного центру «Cedos» щодо запровадження бюджету участі, організували круглий стіл спільно з представниками з Києва і Черкас, які поділилися досвідом введення партиципаторного бюджету в містах країни і світу.
Після того поступовці взяли участь у першому конкурсі бюджету участі в Івано-Франківську, їх проект «Спортивне студентство» ввійшов до числа переможців. Втілення проекту в життя призведе до відкриття біля гуртожитків Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника великого спортмайданчика з тренажерами і надасть студентам нові можливості для занять спортом і фізичною культурою.
Безумовно, слід похвалити міську владу, яка погодилася запровадити учасницьке бюджетування. Однак організація конкурсу не витримує жодної критики. Так, в інших містах країни цілий рік займалися промоцією учасницького бюджетування, роз’ясненням мешканцям міст їх прав і можливостей. Тільки на наступний рік розпочиналася реалізація самого проекту, що супроводжувалася численними громадськими слуханнями.
Натомість в Івано-Франківську влада практично зовсім не приділила уваги популяризації учасницького бюджетування, а процедуру від промоції до реалізації проекту здійснила протягом кількох місяців. Проте на сайті bu.mvk.if.ua пафосно зазначено, що у нас бюджет участі впроваджується з 2010 р. У всій країні його запровадження лише розпочинається, а у нас з 2010 р.? Не нагадує радянську міфологему, що СРСР є батьківщиною слонів?
Крім того, на бюджет участі виділили аж 500 тис. грн. Для прикладу, Черкаси на такі ж цілі запланували 5 млн. грн.
Після легалізації програми бюджету участі на сесії міськради розпочався збір заявок. На цьому етапі наш проект самовільно перейменували (нову назву написали з помилками!) і зменшили його кошторис з 75 до 50 тис. грн.
Перед початком голосування всі очікували, що буде якась інструктивна нарада. Але навіщо, лише прислали sms-повідомлення про початок голосування. Етап голосування приховував у собі нові неприємні сюрпризи. Зокрема, голосування відбувалося лише через Q-коди, через які ніхто з наших знайомих не міг проголосувати; електронні ключі і банківські карточки (з великих банків був репрезентований лише Приватбанк). А повністю позбавлені можливості проголосувати були, як мінімум, дві значні категорії населення: пенсіонери, які мають в основному ощадбанківські карточки, і студенти, бо в них банківські карточки прив’язані до попереднього місця проживання.
Чому не було враховано досвід інших міст – від Бразилії до України, в яких дозволялося проголосувати особистою заявою з пред’явленням паспорта або іншими способами, – таємниця. Крім того, у процесі голосування сайт міг тривалий час не працювати, натомість 1 червня він продовжував приймати голоси, хоча на платформі бюджету участі великими буквами було зазначено, що 1 червня – день підбиття підсумків.
Хочеться сподіватися, що недолугості цьогорічного голосування є наслідком відсутності практики впровадження учасницького бюджетування. Проте складається враження, що міська влада хоче бути в тренді всіх новацій, але не надто переймається якістю їх втілення в життя.