Оренда квартири, купівля машини, оплата комунальних послуг чи ліки в аптеках – на все це потрібні кошти. Коли заробітку не вистачає, а потреба в грошах нагальна, людям доводиться брати кредити. Кошти позичають не тільки у банках, мікрокредити на короткий термін можна отримати також у фінансових установах, які працюють онлайн.

Якими є ризики такого кредитування і чому ті, хто звернувся за швидкими грішми, часто поповнюють сумну статистику скоєних самогубств? У цьому намагався розібратися “Галицький кореспондент”.

Мікрокредит та з чим його їдять

Чим відрізняється звичайний кредит у банку від мікрокредитування? Мікропозика – це кредит на невелику суму грошей на період зазвичай до одного місяця, часто його називають «гроші до зарплати».

Якщо ви брали позику, то знаєте, що банки надають кредити тим людям, яких, відповідно до кредитної політики банку, вважають благонадійними, тобто спроможними його виплатити. Щоб отримати мікрокредит онлайн, часто досить  тільки паспорта й ідентифікаційного коду. Позика надається без застави. Оформити кредит можна навіть з поганою кредитною історією. Все, що потрібно – це заповнити просту анкету, вказавши свої контактні дані і дохід.

Головним мінусом мікрокредитів є висока кредитна ставка. До того ж, якщо вчасно не повернути гроші, на вас можуть накласти великий штраф. Тоді надходять погрозливі смс-повідомлення та дзвінки від колекторів.

Додзвонитися до керівництва

Журналісти «Галицького кореспондента» спробували й собі «взяти кредит». Додзвонитися на фірму просто – номери є на сайтах. Телефонуємо у фірму «Монетка». Нам відповідає дівчина, розмовляє російською мовою. Говорю, що я журналіст, вона перепитує, яка газета, і каже: «Якщо вам необхідна якась інформація, пишіть нам повідомлення на пошту».

Так ми і зробили, та досі відповіді від фірми не отримали. А от в компанії «Швидко Гроші» нам порадили звернутися в центральний офіс у Києві, проте додзвонитися туди нам не вдалося…

Телефонуємо в компанію «Microcredit», оператор попереджає, що розмова може бути записана, просить дочекатися зв’язку із менеджером. Відповідає дівчина. Відрекомендовуюсь.

«На жаль, ніякої інформації надати вам не можу. Про все, що вам необхідно, пишіть на нашу електронну адресу, вона є у розділі «Контакти», – виправдовується дівчина.

Звісно, ми так і зробили і навіть отримали відповідь. Відписав головний виконавчий директор фірми «Microcredit» Василь Антемійчук.

Каже, що спочатку клієнт заходить на сайт і заповнює анкету онлайн. Після перевірки та підписання документів – отримує на картку кошти. Все, що потрібно – паспорт, код та заповнена анкета. Кредит видають особам віком від 21 року на термін від одного дня до двох років. Найменша сума, яку можна отримати, – дві тисячі гривень, найбільша – 25 тисяч. Кредит береться на ставку від 0,3% до 1% за день.

Якщо ж клієнт не платить кошти, то фірма шукає контакт, намагається зрозуміти, в чому проблема, що трапилось у клієнта.

«Є різні варіанти для допомоги, від списання штрафних санкцій і до безпроцентної реструктуризації залишку за кредитом на великий період. Рідні і близькі також можуть допомогти оплатити кредит», – пояснює керівник фірми.

Якщо ж клієнти відкрито говорять, що платити не будуть, інформацію про них та їхню позику передають колекторським фірмам.

«Як працюють колектори – це питання до них. Але дуже часто вони набагато ефективніші. Колекторська діяльність – це їхній заробіток», – каже Антемійчук.

Матюкалися та погрожували

Франківець Іван Г. (прізвище просить не називати) має гіркий досвід з такими кредитами. Спершу він взяв кредит в одній фірмі, віддати вчасно не зміг, тому звернувся за кредитом до іншої. Так незчувся, як таких позичок у нього назбиралося понад десять.

«Я мав певні проблеми з рукою. Був змушений сидіти два місяці вдома, а в мене маленька дитина і дружина. Жінка не отримує багато грошей, тому потрібно було шукати вихід із ситуації. Спочатку все було добре, я закривав кредит, але потім потрібні були знову гроші, а виплачувати не мав чим. Прострочка кредиту уже місяць», – розповідає франківець.

Каже, що після того, як перестав платити, почалися дзвінки, але чоловік не відповідав на них. Через це дуже переживала дружина, були часті істерики.

«Одного разу, коли я взяв телефон, то зрозумів, що спочатку людина спілкується нормально, але коли починає розуміти, що ти не можеш зараз оплатити кредит, починає грубіянити, матюкатися та погрожувати. Казали, що приїдуть та заберуть у мене будинок», – розповідає чоловік.

Почали також приходити смс-повідомлення – не тільки Іванові, але й дружині, родичам та друзям.

Іван О. з Коломиї розповів «Галицькому кореспонденту», що кредит брав не він, а його знайомий, вказавши його поручителем. Сума кредиту складала три тисячі гривень.

«Мені почали дзвонити та погрожувати колектори. Ці дзвінки надходять кожного дня, багато разів і з різних номерів – це був просто телефонний терор. Я психічно здорова людина, але колектори використовують стратегію тиску та давлять на тебе – витримати можуть не всі», – зазначає чоловік.

Щоб якось вирішити проблему з кредитом, він знайшов в інтернеті номер кредитного брокера. Той пообіцяв знайти людину, яка позичить кошти. Врешті його звели із чоловіком, який просив усю цю угоду завірити нотаріально…

Згодом знайома юристка пояснила, що якби він переніс це все на папір, то віртуальний кредит став би реальним.

Смерть через кредит?

Зовсім нещодавно на Прикарпатті наклала на себе руки студентка Прикарпатського університету з Тлумацького району. Ймовірною причиною самогубства вважають боргові зобов’язання за мікрокредитом.

У Головному управлінні національної поліції в Івано-Франківській області повідомили, що «наразі проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії з метою всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин смерті загиблої, наявності чи відсутності у неї боргових зобов’язань, встановлення причин та мотивів кримінального правопорушення, у тому числі перевірка версії доведення потерпілої до самогубства».

Був ще випадок, коли мешканця Івано-Франківська знайшли мертвим у парку Києва. У поліції щодо нього повідомили, що на даний час Івано-Франківська місцева прокуратура вирішує питання про направлення кримінального провадження до Шевченківського управління поліції в місті Києві, де проводиться досудове розслідування за фактом смерті з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

З власних джерел «Галицькому кореспонденту» стало відомо, що причиною обох самогубств стали саме мікрокредити.

НЕ боятися! Звернутися до юристів

Адвокатка Зоряна Івасишин розповіла, що кожного тижня в її офіс приходять заплакані батьки, дідусі, бабусі і розповідають однакові історії.

Син, внук, племінник, знайомий, а інколи взагалі хтось сторонній, взявши онлайн-позику, кредит не повернув, і тепер від кредитора посипались погрози. Причому не тільки особі, яка брала позику, а всім дотичним до позичальника, кого колектори змогли відшукати. Вони не читають лекції з моралі, а погрожують вбити, відрізати голову дітям, зґвалтувати, продати в рабство і т.д.

Чиниться тиск в соціальних мережах, монтуються відеоролики, розклеюються образливі оголошення, починаються дзвінки на місце роботи.

«Чи можуть такі дії довести людину до самогубства? Однозначно, можуть. Ось цитата з однієї із кримінальних справ, які, на жаль, ще досить рідко закінчуються обвинувальним вироком: «Не витримавши жорстокого поводження, шантажу, систематичного приниження людської гідності, а також будучи не спроможним знайти гроші для ….. року, у вечірній час, перебуваючи у сараї господарства за місцем проживання, за адресою: ….., маючи намір померти, що виник в результаті протиправних дій ….та …., вчинив самогубство через повішення в петлі, залишивши передсмертну записку». Що ж відбувається? Онлайн-кредити вбивають українців? Хтось скаже: самі винні, не треба було брати. А борги треба повертати. Так, треба. Але у випадку онлайн-кредитів все складніше», – пояснює адвокатка.

У нав’язливій рекламі наголошується на тому, що від позичальника необхідно мінімум інформації та документів. Нема потреби підтверджувати свій легальний рівень доходів. Зайшов на сайт, натиснув декілька кнопок – і все. Деякі фірми наголошують, що видають кошти особам з негативною кредитною історією, безробітним, пенсіонерам, студентам.

Часто в рекламі відверта брехня про «акційні» умови, насправді відсотки величезні – близько 600%. А ще пеня і штрафи дозволяють онлайн-сервісам заробляти в рази більше, якщо споживач порушує зобов’язання за договором. А далі починається пекло з «вибиванням» боргів, що може довести людину до самогубства.

Фінансова установа повинна надати можливість для попереднього ознайомлення з договором та вжити всіх необхідних заходів для інформування про вартість послуги й істотні наслідки для споживача. Реклама повинна містити реальний, а не пільговий розмір процентів, а також обсяг штрафних санкцій за прострочення повернення кредиту.

Споживача захищають ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції», ЗУ «Про споживче кредитування». Але чи несуть відповідальність юридичні особи, які надають такі послуги?

«Ось, до прикладу, цитата з рішення суду, яким відмовлено особі у позові: «Позивачка звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», Фінансової компанії «Ваша Готівочка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Мані», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Адвокатського об’єднання «Міжнародний правовий альянс»… На обґрунтування позову зазначила, що є матір’ю ОСОБА_2. З січня 2019 року вона почала отримувати дзвінки від відповідачів з вимогою про сплату грошових коштів в розмірі 3000,00 грн, які нібито отримав її син, оформивши онлайн-кредит», – розповідає Івасишин.

Відповідачі тривалий час телефонували жінці, її керівництву, зламали її електронну пошту, здійснювали на неї моральний тиск, надсилали письмові вимоги щодо повернення грошових коштів, погрожували, тероризували.

В січні 2019 року на під’їзді будинку, де жінка проживає, та біля своєї квартири вона побачила письмове оголошення про те, що її син розшукується та є злочинцем. 

Зрозуміло, через такі дії відповідачів в жінки різко погіршився стан здоров’я. До позовної заяви вона додала копії чеків на придбані медичні препарати, які їй виписали лікарі.

Людям, які зіткнулися з протиправними діями колекторів, не потрібно  боятися і не слід робити необдуманих вчинків. Найкраща порада – негайно звертатись до юристів, поліції, писати заяви про злочини, передбачені ст. 189, 355 КК України. Намагатися задокументувати погрози чи інший неправомірний вплив.

Треба вислухати

За словами психологині Вероніки Шкраб’юк, більшість людей вважає, що ті, хто наважується на самогубство, – психічно хворі. Але розлади психіки стають причиною самогубства не так вже й часто.

Насправді причин є багато, головна з них – це конфлікти з батьками або непорозуміння з однолітками. На відчайдушний крок може штовхнути сварка з близькою людиною та нещасливе кохання. Безробіття, фінансові проблеми або постійні невдачі в професійній сфері також є досить поширеними причинами самогубств.

Дії колекторів, які вдаються до психологічного тиску і навіть погрожують фізичною розправою, розраховані на людей зі слабкою психікою. Відтак якщо людина розцінює самогубство як єдиний вихід із ситуації, то вона потребує допомоги від тих, хто її оточує. Часто таким людям потрібно тільки, щоб їх вислухали і запропонували вихід із ситуації.

Ріта БОДНАР