Письменник, видавець Василь Карп’юк стверджує, що кулеша, яку він радить читачам «Галицького кореспондента», є дуже доброю їжею, бо легко й швидко готується, а споживати її можна в різних форматах.
Потрібно в каструлі закип’ятити воду й засипати в неї кукурудзяну крупу. Засипати треба повільно й розмішувати кулешірем (або просто якоюсь ложкою чи лопаткою), щоб крупа не ймилася в ґодзмики (грудочки) й не була всередині сира.
Крупу треба засипати з розрахунком, що вона наварюється, а в результаті кулеша має бути густа. Під час варіння можна трохи посолити. А можна й не солити, бо більше посолити можна мочінку.
Вариться кулеша хвилин десять на малому вогні. Коли готова, то видно. Але ще трохи має постояти в каструлі, щоб вистигнути, бо подається таким чином, що каструлю перевертають над тарілкою, й у тарілку кулеша випадає, не втративши своєї форми. Тобто вона загалом густа, а ще трохи застигає й тримається купи. Тому далі її нарізають, як пиріг, на невеликі шматки й беруть руками.
Найчастіше їдять з мочінкою з яєць зі шкварками. Вона готується паралельно з кулешею. Дрібними кубиками треба нарізати сало й кинути на сковорідку. Коли трохи просмажиться, додати кілька яєць й помішувати. Коли й яйця просмажаться, то вже готово. Подається на стіл в тій же пательні, що смажилося, щоб не бруднити ще одну тарілку.
Їсти треба так: кулеша вмокається в яйце зі шкварками, й вони ловляться до кулеші, а тоді – до рота. Виходить дуже смачно. Але якщо хтось не хоче їсти руками, то можна й ложкою чи виделкою, головне – не забути про мочінку.
Ще один варіант споживання кулеші більше підходить дітям. Треба взяти глибоку тарілку холодного молока, а в неї вкинути букату теплої кулеші, трохи поділити її ложкою, а далі вже виловлювати шматки кулеші разом із молоком і їсти. Тепла кулеша й холодне молоко – хороше поєднання.
А як кулеша залишається на наступний день, то її холодну треба порізати на тонкі пластинки й посмажити на салі чи олії. Знову ж, виходить смачно. «Тож рекомендую, – каже Василь Карп’юк. – Єдине, будьте уважні, коли кулеша вариться. Вона тоді булькає й часом з каструлі трохи вибризкує і може потрапити на руку, коли розмішуєте. А розмішувати треба весь час, щоб не підгоріло й не злиплося. Мені позавчора трохи обпекло великий палець, навіть трохи шкіри злізло, але то нічого, вже загоїлося».
Квасолевий капустняк від Тараса Прохаська
Батони від Ольги Деркачової – тут.
М’ясо «Чотири перці» від Віктора Кімаковича
Рецепт голубці з тертої картоплі від Галини Баранкевич – читайте тут.