Культ особи: Микола Демків

«Ще кілька років тому психологи були непопулярні, але тепер ситуація змінюється. Завдяки нашим лекціям люди розуміють, що проблеми можна вирішувати і говорити про них можна не тільки зі священниками чи друзями по чарці, а й із психологами», – каже 26-річний прикарпатець Микола Демків.

Молодий чоловік спеціалізується на психології, психіатрії та психотерапії. Каже, що його професію можна називати як завгодно, для нього ж головне одне – можливість допомагати людям.

До Миколи звертаються з різними питаннями, але здебільшого – через тривогу, депресію, проблеми у стосунках і навіть ожиріння. Був випадок, коли він допомагав студентці, яка хотіла стати хірургом, але боялась операцій.

Бажання пов’язати своє життя з медициною у Демківа з’явилось ще у 8-му класі, коли він став учнем Івано-Франківського природничо-математичного ліцею. Його класним керівником був психолог, який мріяв бути психіатром. Микола вирішив взяти приклад.

Потім юнак 6 років навчався в Івано-Франківському національному медичному університеті, півтора року проходив інтернатуру з психіатрії в обласній психоневрологічній лікарні №3. Паралельно вступив до Прикарпатського національного університету – на психологію. Зараз він вивчає в Українському католицькому університеті когнітивно-поведінкову терапію.

Ще під час інтернатури Микола став лаборантом, потім – асистентом викладача, вчив студентів. Тривало це недовго, бо потрапив під скорочення. Це стало поштовхом розпочати власну справу. Він відкрив свій офіс у центрі Франківська, який називає «горищем». Крім того, співпрацює з студентськими асоціаціями, читає лекції для них і всіх охочих містян.

«Розповідаю їм про психічне та психологічне здоров’я. Одне з важливих питань, яке можна виокремити, – стрес. Люди знають, що це таке, але не вміють з ним справлятись. Якщо копати глибше, то виявиться, що стрес впливає на появу різних захворювань. Найчастіше люди помирають від серцево-судинних хвороб, а стрес – поштовх для їх розвитку», – наголошує Микола. 

Пацієнти Демківа – люди різного віку, але здебільшого жінки. Пояснюється це тим, що чоловікам важко проявляти свої емоції і зізнаватись у слабкості. «Якщо ми запитаємо в середньостатистичного чоловіка, що таке депресія, він не пояснить. Депресія – це ознака слабкості, а чоловік не скаже, що він слабкий», – пояснює психолог.

Він радить чоловікам і жінкам більше говорити, виявляти свої емоції, якщо не психологам, то хоча б обговорювати ситуацію з близькими.

«Треба говорити, говорити і ще раз говорити. Якщо цього не робити, то воно може вилізти іншою проблемою», – акцентує прикарпатець.

До речі, Микола старається залишати роботу на роботі. Часто у нього запитують знайомі, як пройшов день. Іноді він має бажання все розповісти, але не хоче порушувати етичні стандарти. Якщо Демків щось розповідає, то тільки своєму психологу.

«Так, ми справді маємо своїх психологів», – зауважує лікар.

А ще у Миколи Демківа є інші захоплення, які допомагають йому відпочити. Він робить блокноти з дерев’яною палітуркою і гравіюванням, а також займається бігом. Це для нього профілактика професійного та емоційного вигорання, з цих речей він черпає свою енергію.

Людмила ОЛЕНЮК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!