Культ особи: Наталія Зорій

Вперше займатись музикою франківка Наталя Зорій спробувала у шість років. Згадує, що тоді, як і більшість дівчаток у її віці, хотіла співати. Саме тому вона обрала вокал, співала соло та у хорі. Згодом дівчинка захотіла опанувати якийсь музичний інструмент – вибрала фортепіано. Батьки відвели маленьку Наталю в музичну школу, вона відвідала декілька занять, після яких всі зрозуміли – вона занадто юна. «Мої руки і пальці ще були крихітні. Треба було зачекати рік, щоб продовжити навчання», – пригадує Наталія.

Та через рік фортепіано так Наталю і не дочекалося. Дівчинка вже марила іншим інструментом – скрипкою. Каже, що почала грати з дев’яти років. «Я завжди була впевнена, що все моє життя буде пов’язане з музикою. Не з танцями, не з фізикою, а тільки з музикою. Якщо в когось із моїх ровесників були вагання щодо вибору майбутньої професії, то в мене ні», – наголошує Наталія. У дівчини ще з дитинства був план: після музичної школи вступити в музичне училище, а потім в консерваторію. Часом це їй здавалось недосяжною мрією, але вона змогла її втілити.

Вже понад 15 років Наталя грає на скрипці і називає її королевою музики. «У неї прекрасне звучання. Схоже на людський голос, яким вона може викликати різні емоції», – зауважує музикантка. Дівчина підмітила, що звук цього інструмента залежить від різних чинників, наприклад, скрипка відчуває настрій виконавця, його душевний стан і навіть, як би це смішно не звучало, реагує на погоду. До речі, грати на цьому інструменті, каже Наталя, дуже важко. На пальцях вічно утворюються мозолі, а на шиї – темний слід від деки. Та вона ні на секунду не шкодує про свій вибір. Навіть каже, що то не вона обрала скрипку, а скрипка її.

Зараз Наталія Зорій грає в одеському оркестрі Андрія Чорного. Пригадує, що йти в оркестр було страшно: боялась, що не осилить такий рівень. Проте набралася сміливості та використала свій шанс. «Уже чотири роки я насолоджуюсь прекрасною музикою на концертах, але зі сцени», – зазначає Наталія.

Вона зізнається, що живе музикою. У свій вільний час вона переважно працює, тому що завжди треба грати і вчитись нового. «Бувають періоди, коли настільки багато концертів, що ходиш з репетиції на репетицію. Додому повертаєшся тільки вночі, мови не може йти про якийсь відпочинок чи прогулянки. Весь вільний час музикант в роботі. Але це цікаво і весело – весь час ти в компанії хороших і позитивно налаштованих людей», – каже Зорій.

Музикантка додає, що крутих скрипалів є багато. Відповідно, їй є на кого рівнятись. Дівчина обожнює слухати і дивитись на старших і кращих від себе музикантів. Інколи може навіть щось перейняти від них, але розуміє, що всі різні: у кожного свої можливості та задатки.

Наталя Зорій для себе вирішила, що оркестр – це її стихія, вона отримує від цього насолоду і задоволення, наповнює себе енергією, заряджається. Тому вона хоче завжди грати в оркестрі, бо це найкраще, що траплялось у її житті, пов’язане з музикою.

Людмила Оленюк

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!