Культ особи: Руслан Воронін

Франківець Руслан Воронін працює креативним дизайнером мобільних додатків, проте хобі має доволі незвичайне. Він виробляє прикраси: флораріуми та вироби з епоксидної смоли.

Руслан розповідає, що працювати в ІТ-сфері доволі важко, бо 90% часу доводиться сидіти за комп’ютером. Через такий стрес йому потрібне перезавантаження та відпочинок. «Багато хто ходить у зал, займається йогою чи фітнесом. А я вибрав більш креативне та спокійніше хобі – хендмейд», – каже франківець.

Колись Руслан побачив композицію бонсай (мистецтво вирощування карликових дерев у невеликих посудинах – ред.), правда, у закритій колбі. Його зацікавило таке заняття, але чоловік вирішив відійти від правил цього мистецтва. Він спробував зробити бонсай, але у формі флораріума (це контейнер зі скла або щільного пластику, усередині якого висаджені рослини – ред.) із закритим мікрокліматом. Так і з’явилися перші лампочки з мохом та мікрофлорою. Свої роботи Руслан роздав друзям, а потім запрацювало сарафанне радіо, і все більше людей захотіли мати собі такий міні-вазон.

На сезон холодів мох зник, тому Руслан зробив деяку перерву. Але бажання творити його не покинуло, тож він взявся виготовляти прикраси з епоксидної смоли. Правда, з нею важче працювати. Та й смола дуже шкідлива для органів дихання, тому творити з нею треба обов’язково в респіраторі та окулярах.

Через високу зайнятість за фахом на створення прикрас Руслану залишається дуже мало часу. Здебільшого доводиться творити ночами. На хобі він витрачає десь дві-три години на день.

До речі, дизайн кожного виробу Руслан придумує сам. «Буває, що малюю його на папері, якщо є час, або занотовую ідею, наприклад, у телефон», – каже франківець. Здебільшого чоловік експериментує, часто кардинально переробляє свої вироби. Створювати прикраси ніде не вчився, тому досвід здобуває методом власних проб і помилок.

Матеріали для майбутніх шедеврів Руслан бере звідусіль. Наприклад, смолу замовляє з Києва, бо потрібна спеціальна, для ювелірних виробів. А от дерево твердих порід із цікавою фактурою йому дають друзі. Для флораріумів чоловік використовує наповнювачі для акваріумів, які купує в зоомагазинах. Декорує вироби всім, що під руками: старими годинниками, різними механізмами, дрібною фурнітурою і метизами. Рослини (мох) шукає за містом, у лісі.

Свої прикраси Руслан тільки дарує. Він вважає, що хобі не повинно перетворитися на комерцію. «Я віддаюсь цьому повністю, і якщо почну продавати свої витвори, вони стануть бездушними», – наголошує франківець. Інколи він обмінюється з друзями: прикраси – на корисні речі. «Я тобі кулон, а ти мені кусочок дерева», – пропонує Руслан.

Чоловік зізнається, що ювелірна робота трохи його виснажує. Але він працює, доки вистачає сил, бо йому не терпиться побачити результат. «Глянеш на годинник – вже друга ночі, а тобі о сьомій вставати», – сміється Руслан. Пояснює, що це заняття для нього – своєрідна терапія. Мовляв, хтось любить пиво чи вино, а він – створювати якісь гарні й незвичні речі.

Людмила ОЛЕНЮК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!