Культ особи: Сестра Єремія Стеблина

Вона доволі особлива монахиня: обожнює кататися на велосипеді, грає на гітарі, іноді слухає деякі пісні Сергія Бабкіна, читає книги з саморозвитку, вчиться в Інституті лідерства та управління УКУ і вже другий рік очолює Католицьку школу-гімназію св. Василія Великого м. Івано-Франківська, або ж, як монахиня сама її називає, родинну школу.

31-річна сестра Єремія – геть непосидюча директорка, вже стільки цікавих проектів встигла ініціювати і для учнів, і для вчителів, а скільки всього ще попереду! Хоча так було не одразу. Пропозицію очолити навчальний заклад монахиня спершу сприйняла як виклик, розуміючи, що саме до такого служіння тоді її покликав Бог. До того сестра багато років там працювала вчителькою з української мови, потім ще й заступником директора з виховної роботи. Обожнювала своїх дітей, а вони – її.

З часом почала відчувати, що хочеться рости далі, творити якось по-новому. Саме така нагода якраз і трапилася. «Було трохи страшно братися за керівну роботу, і я зрештою могла відмовитися, – ділиться монахиня. – Але тепер розумію – якби я тоді відмовилася, то втратила б так багато речей, які Господь хотів мені подарувати, і найперше – це саморозвиток».

Коли сестра прийняла той виклик, то спершу трохи запанікувала, міркуючи собі: «Так, ти погодилася, але тебе ніхто не вчив, як це – бути директором. А що далі? Ти станеш перед великою аудиторією батьків, учителів і дітей – і що далі?»

Монахиня добре пам’ятає свою першу педраду – їй було так страшно, що хотілося сховатися під стіл і аби ніхто не чіпав. «Я усвідомлювала, що доволі молода, навколо є багато значно старших педагогів, з більшим життєвим досвідом і т.д. – розповідає директорка, – тому почувалася трохи незручно. Але я розуміла – це просто треба прийняти. Якщо Бог захотів, аби саме я очолила школу, отже, так треба для чогось».

Сестра Єремія майже одразу запалилася думкою про те, що вона потребує додаткових знань, аби стати добрим управлінцем. Настоятелька дала монахині благословення, і сестра вступила до Інституту лідерства та управління Українського католицького університету на півторарічну магістерську програму «Управління неприбутковими організаціями», до речі, вигравши стипендію.

Серед 30 студентів сестра Єремія була єдиною монахинею в групі, спершу на неї зиркали трохи з подивом, мовляв, ця черниця тут заблукала чи що… Дуже швидко сестра вписалася в команду: «Там зібралися близькі по духу люди – із запаленими очима і гарячими серцями, ті, які дуже хочуть вчитися й стати професіоналами».

Навчання дало керівниці впевненість у собі. «Зараз я точно знаю, що перебуваю на своєму місці», – усміхається монахиня. Завдяки активній директорці школа за останній час взяла участь у величезній кількості різних проектів. «Навіть не згадаю, скільки їх загалом було, – сміється сестра Єремія. – Думаю, слід згадати  нашу минулорічну перемогу в конкурсі «Партнерство й компетенції в приватній освіті». Це був конкурс між приватними школами, і Католицька школа-гімназія вийшла у фінал разом зі школами Львова, Харкова, Києва, Чернігова. Для нас справжньою несподіванкою була перемога в конкурсі».

До успіхів школи належить також реалізований проект «Music room» на краудфандинговій платформі GoFunded – створення музичної кімнати з метою навчити дітей творити власну музику, розвинути вміння музикувати, імпровізувати. Також школа виграла грант на отримання учнівських стипендій. Крім того, розпочали міжнародну співпрацю з греко-католицькою школою в Угорщині. Вже цього року учні мали можливість зустрітися зі своїми ровесниками в літньому англомовному таборі. Також на базі школи відбувався англомовний табір з волонтерами з Америки.

«Ось таке життя сучасного директора, – далі усміхається монахиня. – І це не сидіння в кріслі та підписування паперів». Вільного часу у сестри зараз дуже мало, але вона мріє, що коли піде на пенсію, то неодмінно буде багато вишивати та опанує гітару. А ще у неї зріє ідея написати публіцистичну книгу про красу життя.

Наталя МОСТОВА

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!