Володимир Гулій вміє не лише підібрати прикраси будь-якій жінці, а й самостійно їх виготовити із полімерної глини. Прикарпатець почав займатися такою незвичною для чоловіка справою два роки тому. Спочатку виготовляв прикраси для своєї дружини Іванки, потім – як подарунки друзям та знайомим, а згодом почав продавати їх. Це заняття для Володимира – лише хобі, бо основна його робота пов’язана з будівництвом. «Все, що треба – глина і трохи навичок, а далі можна створювати, що хочеш», – розповідає Гулій.

Ліпити чоловік любить з дитинства. Правда, колись робив не прикраси, а іграшки. Особливо подобалось йому ліпити солдатиків з пластиліну. «Робив навіть цілі армії по сто штук. Потрібний був тільки пластилін», – згадує Володимир. Згодом пішов вчитись керамічному мистецтву. Зауважує, що воно кардинально відрізняється від ліплення.

Робити перші підвіски Володимиру було неважко, проте він не знав, які матеріали краще використовувати, тому вчився виготовляти прикраси методом спроб і помилок. «Якось купили неякісну глину, тому нічого не виходило. Зам’яка була. А ще спочатку не вміли правильно запікати її. Треба ж кожну деталь правильно витримати у теплі: більшу – довше, меншу – швидше забрати», – пояснює майстер. На створення кожної прикраси потрібна різна кількість часу. Також на роботу впливають сімейні клопоти: чоловік може виліпити фігуру за кілька годин, або ж навпаки – за кілька днів. Син Володимира також долучається до татової творчості. Але зазвичай зліпити іграшку просить батька.

Дружина Володимира розповідає покупцям, хто є автором прикрас. І люди дивуються, що таку красу створюють чоловічі руки. До речі, прикарпатець каже, що повернувся до ліплення завдяки Іванці та сину, бо вони для нього стали натхненням.

Ідеї для витворів здебільшого належать самому майстру. Часто жінки просять зробити прикраси до вишиваних сорочок. «Вони присилають фото вишивки й просять зробити щось схоже. Головне, щоб біжутерія відповідала візерунку сорочки», – каже Володимир. Також часто жінки замовляють конкретний колір чи певну квітку для прикраси, а далі чоловік вже сам додумує. Деякі вироби Володимир створює просто так – на показ: або копіює вже готові букети, або ж комбінує їх.

Працювати доводиться і вдень, і вночі. Вдень робота йде краще, бо світло і менше навантаження на очі. Бувають дні, коли у майстра немає натхнення чи настрою, але таке трапляється нечасто. Володимир Гулій уміє берегти час, бо вважає, що його завжди мало.

Людмила ОЛЕНЮК