Культ особи: Юрій Друк

Юрій Друк відомий в Івано-Франківську як банкір та економіст. Проте він має захоплення, яке зовсім не асоціюється з його професією. Чоловік виготовляє різноманітні вироби зі шкіри.

Схоже хобі мав дідусь Юрія, який, щоправда, здебільшого шив збрую для коней. Малим, у віці 7-8 років, він постійно допомагав діду. Час йшов, а навички роботи зі шкірою в пам’яті залишилися. Раніше до цього захоплення руки не доходили. Але все змінилось, коли Юрій купив собі черговий мотоцикл із Бельгії, на якому були красиві шкіряні кофри. Вони потребували капітальної реставрації.

Друк взявся шукати майстрів, які б могли йому допомогти. Але не знайшов. «Мені дуже хотілось їх відновити. Я згадав, що дід колись займався шкірою, і подумав, що, може, і мені вдасться», – розповідає Юрій.

Далі він почав читати літературу про роботу зі шкірою, дивився відео на Youtube, познайомився з майстрами зі США і почав з ними переписуватись. Виявилось, що технології у цьому плані майже не зрушили з місця, відколи він ще дітлахом допомагав дідусеві. Єдине, що змінилося – інструменти стали набагато якіснішими, але їх проблемно знайти в Україні. Довелося замовляти за кордоном. А тоді Юрій Друк відновив кофри до свого мотоцикла.

«Моя основна професія передбачає особливе ставлення до грошей. Тож у мене виникло бажання дарувати гаманці своїм друзям, родичам, колегам та знайомим», – розповідає майстер. Згодом Друку порадили створити якусь ідентифікацію для своїх виробів, яких стало вже досить багато. Так з’явився бренд «Юрко».

Найбільше Юрій любить експериментувати. Наприклад, якось пошив собі портфель із нубуку. Зазвичай із цього матеріалу шиють якісне взуття. «Але я люблю такі приколи. Тому, коли отримав великий шматок гарного нубуку, захотів зробити портфель», – пояснює франківець.

Він додає, що знає багато постачальників різної якісної шкіри. Та найцікавіше йому працювати із так званою сирою шкірою або зі шкірою рослинного дублення. «Вона безкольорова. Видублена корою дуба чи іншими природними матеріалами. І ти сам можеш надати їй і кольору, і фактури, і структури. Це тяжкий процес, але у тебе виходить унікальний шматок шкіри», – зазначає Юрій. Потім із цього шматка можна зробити декілька речей: від брелка, гаманця, косметички до портфеля чи дорожньої сумки.

Здавалося б, через основну роботу в Юрія мало б бракувати часу на хобі. Проте це не так. Він вважає, що на улюблену справу час не треба спеціально шукати, він з’являється автоматично.

Людмила Оленюк

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!