Купити голос

Вже за місяць Україна обиратиме президента. Кандидати у період передвиборчої агітації стають значно активнішими і витрачають на власну рекламу неабиякі кошти. Не забувають вони і про подарунки для своїх виборців, а тим часом громадські активісти пояснюють, що дарувати дозволено, а що – зась. Чому виборцям можна приймати у подарунок гречку та чи карають за купівлю голосів у нас та в Європі, пише «Галицький кореспондент».

Непрямий підкуп

У Міністерстві внутрішніх справ України пояснили, що згідно з законодавством, сума, з якої починається підкуп виборців, становить близько 60 грн. Це три відсотки від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто кілограм гречки ще не переходить межу. Як пояснив на прес-конференції радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко, за підкуп громадян, а також за отримання грошей є санкція, в тому числі й для тих, хто отримує гроші, і ця санкція може бути до двох років обмеження волі. А для тих, хто організовує мережі підкупу, відповідно, до 7 років позбавлення волі.

Згодом в Україні планують встановити обмеження і щодо продуктів харчування, обов’язково проплачені з виборчого фонду мають бути навіть авторучки та прапорці.

Згідно зі статтею 160 КК України «Підкуп виборця, учасника референдуму», підкупом вважається пропозиція чи отримання неправомірної вигоди щодо безпосередньої реалізації власного виборчого права виборця або права голосу (відмова від участі в голосуванні, голосування на виборчій дільниці більше одного разу, голосування за конкретного кандидата на виборах або відмова від такого голосування, передання виборчого бюлетеня стороннім особам). Йдеться про кошти чи інше майно, цінні папери, лотереї, переваги, пільги, кредити, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.

Забороняється також укладення з виборцями оплатних договорів на проведення передвиборної агітації, але можуть бути укладені договори про волонтерську діяльність, за яку немає винагороди як доходу, а може бути тільки відшкодування витрат на проїзд, зв’язок, харчування тощо. Подібні речі є і в країнах Європи. Зрештою, такі відшкодування часто здійснюють і громадські організації, які мають своїх спостерігачів. Питання лише в тому, який юридичний зміст відносин є між волонтером і громадською організацією.

Нещодавно пенсіонерів України потішили звісткою: вони отримають одноразову виплату до пенсії у розмірі 2410 гривень. Ці кошти – додатковий ресурс, отриманий від дії закону про «євробляхи», а мали їх отримати ще у 2015-2016 роках, коли була зупинена індексація пенсії. Втім, не забули наголосити на тому, що це ініціатива чинного президента Петра Порошенка (він, нагадаємо, змагатиметься за цю посаду знову), тому частина українців сприйняла це як непрямий підкуп.

Активісти неодноразово звертали увагу на спроби кандидатів перед виборами влаштувати свято для прикарпатців, подарувати дитячий майданчик, організувати для них відпочинок тощо. Це, знову ж таки, вважають непрямим підкупом виборців.

Брати чи не брати

Нових випадків, стверджує Богдан Морикіт, координатор громадського спостереження ОПОРИ за виборами в Івано-Франківській області, немає.

«Спостерігачі справді знайшли порушення, однак стосуються вони розміщення білбордів із ознаками агітації кандидатів у президенти: Олега Ляшка, Андрія Садового, Руслана Кошулинського, Анатолія Гриценка, Юлії Тимошенко та Олександра Шевченка. Загалом, спостерігачі ОПОРИ вже подали до поліції 27 заяв про виборчі правопорушення, однак підкупу виборців зафіксовано не було», – розповідає Богдан Морикіт.

Інформаційний аналітик Ігор Ткач пояснює, що без якихось твердих фактів про підкуп, а тим більше про масовий, говорити немає сенсу, адже ця тема зараз не розглядається у юридичній площині.

«Сьогодні в медіа ми багато бачимо і чуємо про нібито масовий підкуп виборців, хоч якихось доведених фактів немає. Очевидно, що основні конкуренти на президентських виборах в боротьбі між собою намагаються звинуватити один одного і таким чином демонізувати конкурента, заробити на цьому якісь політичні передвиборні бали або нашкодити супернику», – розтлумачує аналітик.

На його думку, галас довкола прямого чи непрямого підкупу – це, перш за все, технологія впливу через телевізор та інші ЗМІ на свідомість виборця і формування його волевиявлення, а по-друге – пониження легітимності переможця виборів в очах виборців, хто б ним не став, а щоб розібратися у темі, варто читати законодавство країни.

«Зараз іде підготовка громадської думки, що вибори нібито не були чесними, – це дасть змогу ослабити майбутнього президента, хто б ним не став, і дає змогу реваншувати на головній кампанії 2019 року – парламентських виборах. У цьому також зацікавлена країна-агресор Російська Федерація. Таку політичну гру нам треба розуміти», – каже Ігор Ткач.

Поза юридичним трактуванням  підкупом напередодні виборів вважають будь-яку діяльність політичної партії чи кандидата, яка в очах виборця вважається позитивною – від покращення благоустрою, встановлення дитячих чи спортивних майданчиків, ремонтів, медичних оглядів, підвищення соціальних виплат, влаштування концертів і свят, поїздок на гірський чи морський курорт або на церковну прощу, лобістська діяльність про виділення бюджетних коштів для конкретних територій – усе можна розцінювати як підкуп виборців, політики так і роблять. Але підкуп вони завжди бачать у своїх опонентів, а у себе – ні.

«Політики в Україні завжди кажуть: «Беріть і голосуйте, як самі знаєте», маючи на увазі себе улюблених. А я вам кажу: «Не беріть! І майте чистий спокій та совість!» Важко не взяти, коли вдома постійно чогось не вистачає. Важко одним бюлетенем проголосувати одночасно і за Україну, і проти власної кишені. Але в нас немає безрозмірних додаткових Небесних сотень, якими ми будемо щораз платити за власну жадібність, убогість, дурість, ницість, безпринципність», – наголошує Ігор Ткач.

А як у Європі?

Схилити виборців на свій бік намагаються не лише в Україні. Мешканка Таллінна (Естонія) Юлія Родіна розповідає, що у них через тиждень проведуть парламентські вибори. Саме у день розмови вона знайшла у поштовій скриньці силу-силенну агітаційних брошур та ще й авторучку. Але, підкреслює жінка, буклети і ручка не є заборонені законом.

«У нас є стаття у Кримінальному кодексі про порушення свободи виборів і голосування. Обмеження за сумою у нас немає, тобто підкупом вважається пропозиція будь-чого за голос. Втім суд має довести, що кандидат чи агітатор справді пропонували вигоду за голос. Заходи із кандидатами у нас також проводять. Кандидат може написати у «Фейсбуці», що проводить зустріч за кавою, але це радше агітація», – пояснює Юлія.

Жінка згадує, що Центристська партія в Естонії організувала у центрі міста передвиборче кафе, де пригощала чаєм і солодощами. Більшою чи меншою мірою це роблять всі політичні сили і партії, як і в Україні – роздають буклети, ставлять агітаційні намети.

На день святого Валентина, каже Юлія, одна із кандидаток роздавала шоколадки перехожим і намагалась їх обняти.

«Підкупом у Естонії вважають дії, коли тобі пропонують щось і кажуть – за це ти можеш проголосувати. З попередніх виборів відомі випадки, коли голоси продавали за 10-20 євро. Якщо не доказано, що кандидат особисто намагався «купити голос», покарання для нього не буде, лише для агітатора. В Естонії було кілька гучних ситуацій, втім причетність кандидата чи партії не довели», – розповідає мешканка Таллінна.

Після виборів в органи місцевого самоврядування у 2017 році у Таллінні засудили трьох людей, які купували голоси. Це була, знову ж таки, центристська партія, і голос коштував 5-10 євро. Кандидатку не засудили, і вона таки пройшла у міську раду міста Кохтла-Ярве. А агітатор отримав покарання у вигляді 750 євро штрафу. Є історії про те, що голоси продавалися і «за пляшку», але судом це доведено не було.

Загалом, ситуація у Європі схожа до того, що бачимо в Україні: кандидати намагаються заохотити виборців, показати себе із кращого боку та допомогти – звичайно, не без користі для себе. Втім і тут, і за межами кордонів потрібно ще довести, що це саме підкуп, а не раптовий вияв щедрості. Так би мовити, не спійманий – не злодій.

Марта БАРАНЕЦЬКА

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!