На сесії Коломийської міської ради прозвучала доволі оригінальна пропозиція. Її суть – повна ліквідація міського управління освіти.
Автор такої ініціативи обґрунтовує свою ідею змінами до законодавства, а також бажанням зменшити бюрократію в міській освіті. Самі ж працівники управління освіти Коломийської міської ради називають цю пропозицію непродуманою.
Тюремне покарання
Автором ідеї ліквідувати управління освіти Коломийської міської ради є депутат від «Батьківщини» Сергій Лосюк. Обґрунтовувати свою ідею з сесійної трибуни він розпочав із анекдота про хлопчика, якого ведуть до школи і який сприймає це як тюремне покарання, питаючи батьків, за що йому «дають» 10 років.
Згодом у коментарі “ГК” депутат назвав дві серйозніші причини. Перша – «радянська» природа такого органу, як управління освіти, а друга – це зміни до освітнього законодавства.
На думку пана Лосюка, існування та діяльність цього органу гальмує розвиток шкіл. «За кордоном система освіти працює простіше. Фінанси та методологія навчання ідуть до шкіл безпосередньо від Міністерства освіти, минаючи усіляких посередників. У нас же освіта працює ще за радянською системою, суть якої – не навчати та розвивати дітей, а правильно управляти освітнім процесом», – каже депутат міської ради.
За словами пана Лосюка, в Україні головним суб’єктом освітнього процесу є не учень, вчитель чи школа, а власне управління освіти. Депутат переконує, що цей державний орган на власний розсуд нав’язує свою волю навчальним закладам. Мова іде насамперед про закупівлю у постачальників продуктів, послуг, ремонтних робіт. На його думку, це неправильно, оскільки не може працівник управління знати краще, ніж директор школи, у якому приміщенні треба цього року зробити ремонт.
«Минулого року директор однієї із коломийських шкіл на опаленні за рік зекономив 30 тисяч гривень. За ці кошти він планував придбати деяке обладнання для школи, однак, коли звернувся із проханням до управління освіти перевести кошти на шкільний рахунок, йому відмовили і зекономлені гроші пішли для потреб зовсім іншого закладу», – розповідає Сергій Лосюк та каже, що такі випадки демотивують дирекцію шкіл.
Другою причиною, яка дозволяє ініціювати ліквідацію управління освіти, є зміни до освітнього законодавства. “У прийнятому в 2018 році новому законі «Про освіту», – каже Сергій Лосюк, – чітко вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть здійснювати керівництво школами, це повноваження директора освітнього закладу”.
Поділяє думку Сергія Лосюка міський голова Коломиї Ігор Слюзар, який також посилається на новий освітній закон. «У чинному законі немає такої структури, як управління освіти. Найнижчий рівень управління освітою – область», – зазначає він. Тому коломийський мер висловив готовність винести питання ліквідації управління освіти на одну із найближчих сесій. “Господарською роботою школи можуть займатися самостійно, а методична робота належить Міністерству освіти. Тобто питання про доцільність управління освіти у місті зникає само по собі”, – вважає Ігор Слюзар.
Замість розформованого управління планують створити сервісний центр з невеликою кількістю працівників. Він мав би зводити загальну бухгалтерію та займатися методичною роботою.
Місто нічого не виграє
Керівник управління освіти Коломийської ради та депутат від «Самопомочі» Любомир Бордун називає ідею ліквідувати підрозділ, який він очолює, непродуманою та позбавленою логіки. За словами пана Любомира, це просто бажання щось змінити, до кінця не розуміючи, що саме і для чого. Місто від таких змін, на переконання головного освітянина Коломиї, нічого не виграє.
«На місці ліквідованого управління пропонують створити ресурсний центр, однак законом створення таких центрів не передбачене, – також апелює до чинного законодавства пан Любомир. – Немає ні взірцевого положення, ні досвіду роботи таких центрів. Крім цього невідомо, які саме функції вони мали би виконувати. Тому ліквідовувати управління, яке злагоджено працює, і на його місці створювати ресурсний центр, не маючи законодавчої бази, як мінімум, недоречно», – вважає пан Бордун.
Крім цього, за словами пана Любомира, школи та дитячі садочки у разі ліквідації управління зіткнуться із низкою проблем. Найперше – це необхідність впровадження додаткових посад. «На сьогодні усі фінансові справи 40 закладів освіти міста ведуть 23 бухгалтери централізованої бухгалтерії управління освіти. У разі його ліквідації потреба в бухгалтерах для освітніх закладів зросте, як мінімум, вдвічі, і знайти їх буде дуже важко. Адже дуже мало є кваліфікованих спеціалістів, які мають досвід роботи із бюджетною сферою», – стверджує керівник управління освіти.
Також, за його словами, заклади освіти постануть перед проблемою проведення тендерів. По-перше, їх треба буде грамотно провести, а для цього, знову ж таки, потрібні фахівці. По-друге, коли на тендер виходить великий замовник, є можливість домовитись про хороші ціни. Скажімо, коломийське міське управління освіти закуповує для шкіл масло 82% жирності за ціною 155 гривень за кілограм при магазинній ціні 200 гривень. Також завдяки кваліфіковано проведеному тендеру кубометр газу для закладів освіти коштує 5,85 гривні, і ще меншою була ціна у жовтні. Якщо ж школи займатимуться цими питаннями безпосередньо, вони платитимуть за ці товари і послуги значно дорожче, вважає Любомир Бордун. Чиновник переконує, що наявність такого органу, як управління освіти, полегшує роботу міським закладам освіти, від його ліквідації місто нічого не виграє, а заклади освіти отримають додаткові проблеми.
Політичний підтекст
На перший погляд, маємо освітянську дискусію щодо управління педагогічними закладами міста. Однак, якщо взяти до уваги затяжний міжпартійний конфлікт між коломийськими осередками «Батьківщини» та «Самопомочі», виникає питання і про політичний підтекст цієї дискусії. Хоча відкрито про нього, звичайно, ніхто не говорить.
Важливо, щоб політичний чинник не став ключовим у прийнятті остаточного рішення щодо необхідності існування міського управління освіти у Коломиї.
Віктор ФІТЬО