Людство втрачає розум: несподіваний наслідок глобального потепління

Якщо ви вважаєте, що зміни клімату ніяк не стосуються вас особисто, ви будете здивовані: глобальне потепління впливає на роботу мозку кожної людини. Через підвищений вміст СО2 людство невдовзі почне втрачати інтелект.

Такі висновки зробила команда дослідників з Університету Колорадо у Боулдері, Колорадської школи громадського здоров’я та Університету Пенсильванії (США). Згідно з прогнозами науковців, падіння інтелекту до 2100 року може скласти 25-50 (!) відсотків.

Вчені кажуть, що підвищений вміст СО2 в атмосфері може катастрофічно вплинути на інтелектуальні здібності людей – буквально «заглушити наше мислення». А викиди СО2 зростають ледь не щодня, саме вміст в атмосфері цього парникового газу вважають головною причиною глобального потепління. Але який взаємозв’язок між вуглекислим газом і нашим інтелектом?

«Інтелект – це не зовсім синонім «розуму». Це загальний потенціал знань, який включає у себе сприйняття, пам’ять, увагу, вміння аналізувати, робити висновки, складати плани, обробляти вхідну інформацію. Сюди ж належить самосвідомість, самоконтроль, загальна ерудиція, володіння мовами, наявність образного чи абстрактного мислення тощо. Тобто це цілий набір певних властивостей, які й визначають рівень інтелекту», – пояснює Наталія Власюк, магістр психології.

У тому, що підвищений рівень СО2 дійсно негативно впливає на роботу мозку, можна пересвідчитися, якщо у душному приміщенні потрібно справлятися з  різноманітними завданнями чи тестами. Під час згаданого дослідження було підраховано, що у тісній аудиторії у студентів знижувалися когнітивні здібності на 25%, а якщо не було можливості відчинити вікно і провітрити, то аж на 50%. Якщо ж модель цього експерименту накласти на прогнози для всього людства до 2100 року, то наслідки невтішні.

«При нестачі кисню мозок справді працює гірше. Адже клітинам нервової системи потрібні, перш за все, кисень та глюкоза. Ось чому у непровітрюваному приміщенні ми швидше відчуваємо втому та знижуємо працездатність, – каже психологиня. – Якщо рівень СО2 глобально зросте, рівень кисню в атмосфері, відповідно, зменшиться».

Мабуть, усім відоме поняття «коефіцієнт інтелекту», який визначається
спеціальними IQ-тестами (скоріш за все, колись ви таке проходили). Середнім вважається IQ від 90 до 100. Такі люди непогано навчаються у школі та вишах, комфортно почувають себе на роботі, що не вимагає значних
розумових зусиль. При IQ 100-110 люди досягають певних висот у своїй професійній діяльності.

Рівень IQ 110-120 вважається вищим за середній, а відмінники з червоними дипломами, як правило, мають рівень IQ 120-130 – вони досягають високих результатів у професійній діяльності. А якщо ваш рівень IQ вищий за 130, вважайте себе генієм. Таких людей лише 0,2%. Серед них – Стівен Хоукінг, Білл Гейтс.

Значення IQ нижче від 80 вказує на низький розвиток розумових здібностей, а нижче від 70 класифікується як розумова відсталість.

«Частково інтелект обумовлений генетично, проте його «фішка» в тому, що протягом життя його можна розвивати. Зокрема, має значення, в яких умовах живе і навчається дитина, чи прийнято у родині, скажімо, читати, як спілкуються між собою члени родини і навіть як харчується майбутня мама дитини під час її внутрішньоутробного розвитку: було доведено, що вживання риби підвищувало IQ дитини, а, наприклад, брак йоду може призвести до його зниження», – каже психологиня.

Є також певні статеві відмінності. Наприклад, з п’яти років хлопчики починають перевершувати дівчаток у сфері просторового інтелекту, а дівчатка – у вербальних здібностях. Серед чоловіків набагато частіше трапляються люди з високими математичними здібностями, ніж серед жінок. Крім того, протягом життя рівень інтелекту змінюється – пік спостерігається у 26 років, після чого він поволі починає знижуватися.

Можливо, невдовзі до цього переліку додасться ще один фактор, який впливає на інтелект, – вплив глобального потепління.


Марина ФРОСТ

 

 

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!