МОЗ України застерігає лікарів щодо неприпустимості одночасного призначення великої кількості препаратів для лікування ГРВІ та грипу у дітей — часто це невиправдано та нераціонально.

Міністерство охорони здоров’я України стурбоване поширеною практикою надмірного та необґрунтованого призначення безрецептурних ліків для симптоматичного лікування неускладнених ГРВІ у дітей (поліпрагмазії), інформує Добрий лікар.

Спираючись на сучасні доказові клінічні настанови, протоколи та рекомендації (The National Institute for Health and Care Excellence, Аmerican academy family practice, Аmerican academy of pediatrics, Cochran library, Medscape, UpToDate, Centers for Disease Control and Prevention, World Health Organisation та ін.), МОЗ просить взяти до відома:

Застосування груп препаратів при ГРВІ:

Антибіотики – не рекомендовані.

Противірусні препарати – не рекомендовані (крім озельтамівіру та занамівіру за показаннями).

Імуномодулятори – не рекомендовані. Можуть бути шкідливі.

Інтерферони – не рекомендовані. Ефективність співрозмірна з плацебо.

Антигістаміни – не рекомендовані. Ефективність при лікуванні ГРВІ не доведена.

Сиропи від кашлю – не рекомендовані. Можуть бути шкідливі для дітей до 4 років.

Комбіновані ліки від застуди – заборонені дітям молодшого віку. Полегшують симптоми у дорослих.

Вітаміни – не рекомендовані. Ефективність не доведена.

Рослині препарати – ефективність не доведена.

Поліпрагмазія – одночасне призначення хворому у великій кількості лікарських препаратів або лікувальних процедур, часто невиправдане та нераціональне. Бажання лікаря призначити одразу декілька препаратів виникає в тому випадку, якщо у пацієнта одночасно є ознаки ураження різних органів і систем (серцево-судинної, травної, сечовивідної, нервової та ін.). З точки зору здорового глузду, поліпрагмазія є негативним явищем, адже призводить до невиправданого введення чужорідних (лікарських) речовин в організм та сприяє збільшенню вартості лікування.

Між тим, поліпрагмазія залишається звичайною практикою наших лікарів, коли призначається велика кількість ліків, застосування яких обґрунтовано на особистих перевагах, а не на засадах доказів ефективності при лікуванні конкретної патології. Це часто зумовлено недостатньою увагою лікарів до пошуку та корекції причинних і сприяючих факторів

Призначення двох препаратів спричиняє побічні реакції у 6% пацієнтів, застосування 5 препаратів підвищує їх частоту до 50%, а 10 препаратів — майже 100%.

Найбільш раціональним підходом до лікування будь-якого захворювання є етіологічна або патогенетична терапія — вплив на саму причину захворювання або на патофізіологічні механізми, що лежать в основі розвитку хвороби. При такому підході призначення тільки одного етіологічно або патогенетично обґрунтованого лікарського засобу може позбавити хворого від багатьох виявів хвороби і таким чином ліквідує необхідність призначення великої кількості ліків.