На Прикарпатті попрощалися з бійцем 10-ої гірсько-штурмової бригади

29 річний Іван Дубей помер 7 грудня після кульового поранення в голову

Іван Дубей служив у 8-му батальйоні 10-ї бригади. Поблизу Попасної, що на Луганщині. У нього поцілив ворожий снайпер. Куля потрапила в лоб і зупинилася біля потилиці. Чотири дні дніпровські медики боролися за його життя, передає 5 канал.

“Він був вільною людиною, сильним, здоровим хлопцем, справжнім десантником. Хоч ми були в гірсько-штурмовій бригаді, він був для нас завжди десантником. Він дійсно був тою людиною, на яку можна було завжди покластися, яка могла поставити плече. Стояти впереді на нульовій лінії, це однозначно я знав, що в мене Ванька за спиною”, – згадує побратим загиблого Віталій Болехівський.

“Знаходився на бойовій позиції під час обстрілу. Побіг за боєприпасами, куля снайпера дістала Івана. Показав себе як чудова людина, прекрасний товариш, який ніколи не жалівся на труднощі військової служби. Завжди приходив на допомогу як побратимам, товаришам своїм”, – говорить начальник розвідки 8-го батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ Віталій Кузнєцов.

Нагадаємо, в суботу на Івано-Франківщину привезли тіло загиблого в АТО Івана Дубея 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

Літопис ГалицькийЛітопис Галицький

Норвакс

«За ініціативи міського голови Руслана Марцінківа стартувала програма оздоровлення людей «золотого» віку. «Я часто спостерігав, як вміють насолоджуватись життям пенсіонери в Європі, у Штатах. Хотілося бодай кілька днів такого релаксу подарувати й нашим бабусям і дідусям. Щоб вони забули про городи, низькі пенсії, проблеми дітей та онуків і на кілька днів повернулись у безтурботну молодість», – зазначив Руслан Марцінків…

Лінник ЛюдмилаЛінник Людмила

Просто дякую

У вас бувало таке, що раптом несподівано, спонтанно хтось робить вам подарунок? Або пригощає? Чи запрошує кудись, дає несподівано знижку, бонус? У мене таке стається доволі часто. І щодалі частіше. Я раніше дуже переймалась такими речами. Коли мені хтось щось дарував, то вважала за необхідне якнайшвидше зробити подарунок у відповідь. Почувалась «боржницею». Часто у мене з’являлись думки: «А що він/вона від мене хоче?»

Іванків НаталяІванків Наталя

#Листи_з_минулого

«Тобі щось тут прийшло», - сповіщає мама і шелестить свіжим номером улюбленої газети. Серце починає прискорено битися, а я поспішаю забрати прямокутник, що біліє у її руках. Пальці тремтять, так і хочеться розірвати конверт, але боюся пошкодити аркуш паперу всередині. Збираю волю в кулак, беру ножиці і стаю напроти лампи – просвітлюю, щоб не зачепити бережно складеного для мене листа. Намагаюся приборкати емоції, затримую дихання і роблю кілька надрізів.

Сергій АдамовичСергій Адамович

У спогляданні спадщини бабусі-Австро-Угорщини

Сьогодні стало можливим ознайомлюватися з Європою завдяки бюджетним автобусним турам вихідного дня. Якимось дивом такі тури навіть у межах нашої області виходять дорожчими, ніж поїздка за кордон. Не через те, але спробував і я з родиною побачити столиці держави, до якої колись належала як складова частина Східна Галичина, – Відень і Будапешт.