На Прикарпатті зібралися гуцульські ватаги (ФОТО)

  • Сьогодні, 4 квітня, у селі Микуличин на Яремчанщині, відбулося перше урочисте засідання ГО «Асоціація ватагів та виробників сільськогосподарської продукції на полонинах Карпат».

    Зустріч пройшла у приміщенні Музею звичаєвої символіки Гуцульщини, створеного на базі місцевого Центру етнокультурного туризму.

    На захід завітали гості з гірських районів трьох областей України: Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької. Всі вони задіяні у сфері полонинського господарства, де ватагами називають людей, відповідальних за процес сироваріння.

    На засіданні обговорили проблеми полонинського господарства та визначити план завдань на найближчий період часу.

    Головою громадської організації є історик та етнограф Боберський Юрій Юрійович. Він зазначив, що асоціація прагне не тільки порушувати важливі питання, але й в подальшому вирішувати їх:

    «Полонинське господарство – це етносоціальна складова гуцульського народу. Ще з прадавніх часів, ведення такої діяльності було способом виживання для мешканців гірських районів і це в результаті сформувало окрему культуру. Саме тому для нас є важливим не дати полонинам занепасти і зникнути», – зазначив Юрій Боберський.

    Ідея створити Асоціацію ватагів належить голові Львівського товариства «Гуцульщина», першому заступнику голови Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Коржуку Василю Дмитровичу.

    Він розповів, що запропонував створити громадську організацію на першому з’їзді ватагів, під час минулорічного Міжнародного гуцульського фестивалю, що проходив на Яремчанщині:

  • «Мені відомо якою нелегкою є праця на полонинах. Тому, коли я бачив як відзначають наших митців, то задумався, чому забута найдавніша професія ватага, якої не навчають у закладах освіти адже вона передається спадково від батька до сина. Тоді й вирішив, що виробники сільськогосподарської продукції на полонинах мають бути почуті», – сказав Василь Коржук.

    В рамках зустрічі відбулося також вручення атрибуту члена асоціації – металевого дзвона зі шкіряною ручною, який майстри виготовили спеціально для організації.

    Освятив і благословив ватагів на добру роботу отець Петро Жолобчук.

    Детальніше про традиційні заняття гуцулів читайте у матеріалі: Тіні забутих ремесел

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!