(НЕ) вбити бізнес

В Україні карантин через коронавірус триває з 17 березня. Спершу мав тривати три тижні, втім його продовжили до 24 квітня. Та наразі невідомо, чи закінчиться він цього дня. Обмежувальні заходи можуть тривати й надалі, а це означатиме, що вдома доведеться сидіти довше.

Хто і як буде страждати через карантин, дізнавався «Галицький кореспондент».

Переорієнтація

Кабмін вирішив до 24 квітня ввести в Україні режим надзвичайної ситуації, а разом з тим продовжив і карантин. А це означає, що велика частина бізнесу в Україні повинна і далі тримати свою роботу на паузі, зазнаючи великих збитків.

Звичайно, не всі підприємства припинили роботу, деякі продовжують заробляти гроші. Наприклад, працюють аптеки, продуктові магазини, АЗС, окремий великий бізнес. Відкритими залишаються і декілька торгових точок із косметикою та засобами гігієни. Подекуди порушують правила карантину дрібні підприємці. Проте велика частина бізнесу таки зробила паузу. Наприклад, в Івано-Франківську закрились ресторани, готелі, кафе, кінотеатри тощо. Тимчасово призупинило роботу навіть ВО «Карпати».

Але є третя категорія підприємців – які закрились, але не перестали працювати. Вони пристосувались до теперішніх умов і перейшли в режим доставки. Це дозволяє бізнесу, з одного боку, функціонувати, а другого – не порушувати правил карантину. Працює це просто: людина замовляє той чи інший продукт, страву чи іншу річ, а кур’єр привозить все їй додому.

Ще одна категорія бізнесу просто перейшла на роботу з дому.

Коли вихід один – закритись

Не кожен підприємець може відправити працівників працювати з дому чи перейти в режим доставки. Якщо він не належить до тих, кому можна працювати під час карантину, іншого законного виходу, ніж закритись, нема. Франківський підприємець Віктор Іваник у центрі міста має пекарню та квітковий магазин. Також у сім’ї є екологічна компанія “Віза-Вторма”. Чоловік каже, якби вони все не закрили, їм би виписали штрафи. Тому зараз підприємець має самі збитки. Але він їх навіть не підраховував і не хоче цього робити. Каже, що тема неприємна. І хоча ЄСВ скасували, за все інше платити треба.

«Це некомфортно зовсім. От оформлених працівників не виженеш, а податки за них платити треба. І плюс оренда. Поки що з власником приміщень ми не розмовляли, але я платити не буду. Бо звідки я візьму?» – запитує Іваник.

Власник невеликого МАФу «Сrust» Михайло Семеген також закрив свій бізнес через коронавірус. Йти на карантин вирішив одразу після рішення міської влади. «Ми закрились наступного дня. Харчі залишись там. Певні фінанси вже втратили», – каже Семеген.

Всі працівники зараз у відпустці. Сам пан Михайло також ніде не працює. Турбує підприємця оплата оренди. Не знає, чи орендодавець захоче від нього всю суму за місяць, чи половину. Єдиний позитив у останніх подіях Семеген вбачає у тому, що дозволили не платити ЄСВ.

«Це більш-менш позитив із того всього. А так, то сумно трохи ще місяць сидіти без роботи. І то не тільки мені, а й працівникам, адже кожен має свої справи, свою сім’ю. Але у мене тільки один маленький заклад, гірше тим, хто має декілька закладів або мережу ресторанів», – наголошує підприємець.

Удар по бізнесу

Віцепрезидент Івано-Франківської торгово-промислової палати Ігор Бартків розповідає, що зупинка підприємств ніколи ні до чого доброго не доводить. І очевидно, що держава одразу відчує це на собі, адже зменшиться надходження до бюджету. Бізнес, який не працює – не заробляє грошей, а відповідно, не витрачає гроші. Це погіршує економіку та зменшує розмір валового продукту. «Думаю, що кожен українець відчує це вже найближчим часом», – каже зауважує Бартків.

Чи достатньо держава робить, щоб підтримати бізнес? На думку пана Ігоря, це питання обговорювати можна довго. Але він каже, що зараз кризові явища переживає весь світ, хоча є країни, які дають цьому менший розголос. Наприклад, Китай виставив за межі країни іноземних журналістів, щоб ті не поширювали неправильну інформацію, а США, навпаки, відверто визнають проблему і вживають заходів. Україна ж знаходиться десь посередині між цим.

«Ми починаємо визнавати проблему, але вживати заходів з різних причин не можемо. Головна причина – це брак ресурсів. Як допомогти бізнесу? Найкращий спосіб – дати роботу, придумати заняття, яке б вони могли виконувати вдома. Зараз великий шанс мають айтішники. Їм найпростіше зараз працювати, адже не відчувають різниці, чи в офісі вони, чи вдома. На них великі надії», – пояснює Бартків.

Наслідок будь-якої кризи, особливо карантину, – це зменшення кількості бізнесу. Причин для закриття буде багато. Наприклад, відсутність обігу коштів. От якась мала кав’ярня орендувала приміщення, власнику треба платити зарплату, податки, добре, якщо хоча б із орендарем домовиться. Коли почнеться робота, далі треба буде платити, закупити продукти. Але питання, чи прийдуть до нього люди пити каву після відкриття? А якщо люди, які не працювали місяць, не будуть мати грошей на каву?

Також великий поштовх економіці України давали заробітчани, які пересилали кошти додому. Мова йде про мільярди доларів щороку, каже Бартків. За півтора місяця карантину втрачаються сотні мільйонів доларів. Він прогнозує, Івано-Франківськ відчує це відразу. Крім того, великий удар буде нанесений по туристичній галузі. Але його наслідки стануть відчутними вже влітку.

За його словами, карантин запровадили швидко і ніхто не мав часу до нього підготуватись. Більша частина бізнесу потім буде намагатися відновити свою роботу, але поки що невідомо, в якій формі. Наразі ж у підприємців дуже багато питань, на яких вони не мають відповідей. Найбільше їх цікавить, як отримати сертифікат про форс-мажорні обставини, за допомогою якого бізнес може не виконувати деякі умови договору.

Найдорожчий і неефективний шлях

Кандидат економічних наук, директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак зауважує, для подолання епідемії коронавірусу Україна обрала для себе найдорожчий і, разом з тим, найменш ефективних метод. Замість того, щоб системно організувати заходи з недопущення проникнення вірусу в країну шляхом введення жорсткого контролю на кордоні і відправлення всіх без винятку осіб, які перетинали кордон, на карантин та проведення їм тесту на COVID-19, ми запустили його в країну. А далі не придумали нічого кращого, як зупинити на 50 днів ледь не всю економіку країни.

«І що ми сьогодні маємо: кількість інфікованих вірусом в Україні з кожним днем зростає, а бізнес фактично повністю припинив будь-яку діяльність. Працівників відправили у відпустки, переважно неоплачувані. Як прожити людям 50 днів без заробітної плати?» – запитує Смушак.

Він наголошує, що і державний, і місцеві бюджети недоотримають за цей період до 70% доходів. Постає питання: чим платити пенсії, виплачувати заробітні плати лікарям, вчителям, іншим працівникам бюджетної сфери; за що продовжувати війну на Сході з Росією; за які гроші реалізовувати всі програми, які були затверджені державним та місцевими бюджетами?

«Як мінімум, уже сьогодні потрібно переглядати бюджет у бік зменшення і відмовлятись від реалізації більшості програм. Те саме стосується і місцевих бюджетів», – пояснює пан Михайло.

Найбільше постраждають від карантину малий і середній бізнес, а також працівники цих підприємств. Економіст наголошує, що великий бізнес знову для себе отримав преференції. Скажімо, у Франківську надалі працює «Епіцентр» та інші великі компанії. А люди, які є малими виробниками продукції чи мають свій невеличкий магазин з будівельними матеріалами, закрились.

«Це, як мінімум, нечесно! Я загалом є противником зупинки економіки на карантин, але якщо вже зупиняємо, то правила мають бути єдині для всіх», – переконаний Смушак.

Він прогнозує, що, навіть якщо 24 квітня закінчиться карантин, то без дієвої підтримки з боку уряду 20% підприємців не зможуть відновити діяльність. Мова йде насамперед про тих, які працювали у сфері послуг і мають до п’яти працівників. Без прибутків їм доведеться сплачувати борги за оренду приміщень, кредити в банках тощо. Ще 50% підприємців змушені будуть звільнити частину персоналу.

За його словами, криза, яка викликана коронавірусом, може бути дуже значною, рівною за своїми масштабами з тим, що було на початку 1990-х років. Уникнути цього можна і треба. Економіст каже, варто чинити так, як США, Німеччина, Франція чи Великобританія – відновлювати економічну діяльність і запроваджувати комплексну підтримку бізнесу, фінансового сектору та громадян.

«Де уряду брати на це все кошти? Перше, як вже було сказано, – секвестр бюджету, а друге – кредити МВФ. Так, це непопулярні рішення, але вони можуть врятувати українську економіку від колапсу. Потім підіймати все з нуля буде в рази дорожче», – каже Михайло Смушак.

Ситуація на ринку праці

Як зазначає директор Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василь Цимбалюк, наразі в області не спостерігалось зростання рівня реєстрації безробітних. Це пов’язують з тим, що люди побоюються за власне здоров’я і не здійснюють зайвих публічних контактів або просто самоізолюються. Тому з 18 по 29 березня до служби зайнятості звернулося 428 осіб, які подали необхідні документи для реєстрації в службі зайнятості.

«Сьогодні ситуацію щодо ринку праці спрогнозувати складно. Ми спостерігаємо велику кількість людей, які повернулися з-за кордону, і велика кількість з них звертаються і будуть звертатися до служби зайнятості. Ми працюємо відповідно до чинного законодавства і усім, хто до нас звернеться, надамо необхідну допомогу, якої вони потребуватимуть, у пошуку роботи та підборі персоналу», – каже Цимбалюк.

До речі, наразі на Прикарпатті є вакансії лікаря загальної практики, лікаря-вірусолога, сестри медичної операційної, молодших медичних сестер, соціальних робітників, соціального педагога, бухгалтера, спеціалістів державної служби (місцевого самоврядування), інспекторів, продавців продовольчих товарів, слюсарів-сантехніків, слюсарів-ремонтників, пекарів, швачок, водіїв автотранспортних засобів.

Що чекає місто

Заступниця міського голови – начальниця фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міськради Вікторія Сусаніна каже, що, відповідно до законопроєкту, який ВРУ розглядала 30 березня, податок на землю і на нерухомість скасовують лише за березень. «За квітень, при відповідному декларуванні, можна буде без штрафів оплатити до 30 червня», – каже Вікторія Сусаніна. Втрати, які місто понесе у 2020 році лише через це, сягатимуть близько 25 мільйонів гривень.

Також місто понесе збитки і через інші причини. Зокрема, через те, що частина підприємств на карантині і багато працівників пішли у відпустку за свій рахунок, Франківськ може втратити близько 40 мільйонів гривень. 3,5 мільйона гривень місто недоотримає через те, що ЦНАП працює дистанційно і не здійснює повноцінно прийом громадян. Також до міста не надходитиме туристичний збір.

Як зазначає Сусаніна, влада міста надала пільги підприємцям при сплаті оренди комунального майна, пільги на зовнішню рекламу, літні майданчики, атракціони в парку тощо. Через це місто втратить ще 3 мільйони гривень. Оскільки платники єдиного податку зараз мають право на податкові канікули, то місто ризикує недоотримати ще 14 мільйонів.

«Якщо проаналізувати поступлення в розрізі платежів, то бачимо, що карантин зачіпає буквально кожне поступлення», – каже Сусаніна. Вона додає, що при цьому всі заходи щодо протидії епідемії місто оплачує поки що самотужки. Станом на 30 березня Франківськ вже виділив 7,8 мільйона гривень на придбання медикаментів, експрес-тестів, засоби індивідуального захисту. На 10 апаратів штучної вентиляції легень дали ще 8 мільйонів.

«Медична реформа  вступає в дію з 1 квітня. Відповідно, місто додатково також виділило гроші на зарплати – 23,3 мільйона. Не забуваймо про інші галузі і установи. Наприклад, освіту. Те, що вчителі на карантині, не означає, що їм не потрібно платити зарплату. Також наші власні повноваження – це житлово-комунальна галузь та утримання автобусів, які підвозять медиків до лікарень тощо», – зазначає посадовиця.

Сусаніна прогнозує, що побачити, в якому стані вийде місто та підприємці з карантину, можна буде тільки в червні. Ввійти в нормальний ритм життя зразу буде важко.

«Якщо подивитись на ситуацію, яка складалась наприкінці 2019 року із закриванням міського бюджету і державного, то криза очікувалась на осінь 2020 року. Але плюс пандемія коронавірусу в світі, плюс карантин – то спрогнозувати щось на кінець року зараз дуже важко. Цифри вже можна буде проаналізувати  після закінчення першого півріччя», – наголошує Вікторія Сусаніна.

Людмила ОЛЕНЮК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!