Наприкінці 2015 року Верховна Рада ухвалила закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», що набув чинності 1 січня ц. р. Реформа відбуватиметься у два етапи. Спочатку впродовж першого року будуть реформовані ЗМІ та редакції, які звернулися з відповідними клопотаннями та були внесені до переліку, що затверджується Кабінетом міністрів за поданням Держкомтелерадіо. На другому етапі відбудеться реформування всіх інших державних та комунальних ЗМІ.

Закон передбачає певні «бонуси» для ЗМІ, що проходять реформування. Це першочергове право на укладення договорів з органами місцевого самоврядування щодо висвітлення їхньої роботи. А також пільгові умови оренди приміщень, в яких розміщені редакції.

За інформацією обласної організації НСЖУ, на Івано-Франківщині функціонує 19 комунальних друкованих ЗМІ, літературно-художній журнал «Перевал» та періодичне видання для дітей «Дзвіночок». «Галицький кореспондент» з’ясовував, як проходить реформування друкованих видань на Прикарпатті, з якими труднощами вони стикнулися, який шлях роздержавлення для себе обрали та якими є їхні перспективи у найближчому майбутньому.

 

«Хочеш жити – крутися»

Одна із найвідоміших на Прикарпатті – газета «Галичина», співзасновником якої є обласна рада. Тижневий тираж видання – 19 859 примірників.

«Процес роздержавлення видання розпочнеться у 2017 році, – розповідає перший заступник головного редактора Василь Мороз. – Обласна рада діятиме відповідно до норм законодавства, свої зобов’язання співзасновник виконає, в цьому ми не сумніваємося. Відтак і проблем із приміщенням не виникне. На цей час звернення від влади ми друкуємо безплатно, надалі матеріали від органів місцевого самоврядування друкуватимуться на загальних засадах. Якщо обласна рада не буде закладати кошти на співфінансування газети, в бюджеті будуть передбачені кошти на висвітлення діяльності органів влади».

У редакції «Галичини» планують нарощувати роздріб, передплату, збільшувати рекламну площу, конкурувати з іншими виданнями на загальних підставах та хочуть переформатувати роботу редакції. «Я противник того, щоб скорочувати людей. Нам треба створити відділ менеджменту, щоб пропагувати, просувати свою продукцію, послуги. Передплатою треба займатися щодня», – вважає Мороз.

На його думку, реформу необхідно було робити або раніше, або пізніше. Адже в цей час стільки реформ проводиться одночасно, що складається враження, ніби громадянські інституції знищуються.

У редакції «Західного кур’єра», засновником якого є Івано-Франківська міськрада, прийняли рішення про реформування на другому етапі.

«Якщо проаналізувати цей закон, кожна редакція обере для себе окремий шлях реформування, якогось універсального рецепту немає. Ми всі знаємо, що самоокупних видань немає – ні приватних, ні комунальних. Зараз ми виходимо на те, щоб бути самоокупними. Законодавець, коли приймав рішення про реформування, залишив той нюанс, що органи місцевого самоврядування повинні десь друкувати інформацію про свою діяльність. Закон прописано так, що пріоритет на висвітлення таких публікацій належить ЗМІ, які проходять реформування. Ми сподіваємося, що нам вдасться підписати такі угоди», – розповідає головний редактор Руслан Угринчук.

У редакції мають намір побудувати роботу так, щоб не залучати інвестора ззовні. А ще сподіваються на зміни у законодавстві, які, ймовірно, будуть внесені після першого етапу реформування. «У штаті 12 працівників, мені б не хотілося когось звільняти. Як нас застало це реформування, хотілося б, щоб все так і збереглося», – продовжує редактор.

На його думку, рішення про реформування мало бути прийняте раніше, коли економіка в країні була стабільнішою. Але в жодному разі не на нинішньому етапі, адже в країні криза і є агресія з боку іноземної держави.

 

Редактор калуського видання «Дзвони Підгір’я» Михайло Кучерак розповідає про проблеми, які виникли у зв’язку з реалізацією закону: «Якщо я не помиляюся, ми єдина газета в області, щодо якої засновник не прийняв рішення про роздержавлення. У нас уже відбулося кілька сесій міської ради, де це питання порушувалося і жодного разу не набрало належної підтримки депутатів, які або утримуються, або голосують проти».

За його словами, міський голова підтримує роздержавлення, а депутатський корпус – ні. Крім того, вже кілька місяців ходять чутки, що деякі депутати вперто домагаються закриття газети, лобіюють це питання, адже на майданчику, де розміщена редакція, планується будівництво багатоповерхівки. Редакція орендує два поверхи у фонду комунальної власності в триповерхівці. Відповідно до закону, оренда мала б бути продовжена на 15 років, але нині про це не йдеться.

«У штаті – 11 працівників, кілька місяців тому скоротили двох. Виходимо накладом 6 800 примірників. Дотація міської ради приблизно 51%. У нас позитивний досвід комерційної діяльності. Ще три роки тому я прийняв газету з боргом у понад півмільйона гривень, де левову частку склали борги з зарплати та сплати податків. Ми створили дієвий рекламний відділ, борги вдалося майже повністю погасити. Газета перереєстрована на обласну сферу розповсюдження», – продовжує пан Михайло.

Раніше він був переконаний у тому, що комунальні ЗМІ не виживуть, якщо їх роздержавити. «Я завжди був проти роздержавлення, але якщо такий закон прийняли, то вважаю, що у нас достатньо сил, щоб поборотися за своє існування і втриматися на плаву. Звичайно, це буде важко, коли в країні економічний спад, а нас виштовхують за межі тих ясел, у яких з нами гралися понад 20 років», – додає пан Кучерак.

 

Співзасновником долинської газети «Свіча» є Долинська районна рада. Редактор видання Тетяна Матвеєва зауважує, що роздержавлення газети передбачено на другому етапі реформування. Вже відбулося засідання сесії райради, приміщення передали редакції в оренду на 15 років, як і передбачає закон.

«У подальшому плануємо укладати угоди на розміщення публікацій, раціонально використовувати кожен квадратний сантиметр площі, набирати тираж, збільшувати рекламні площі. Крім того, знаходити спільну мову як з владою, так і з читачем. Важливо, щоб посадовці зрозуміли, що за оголошення, рекламу необхідно буде платити, адже відбудеться перехід на ринкові умови», – зауважує пані Тетяна.

Тираж видання – 2,5 тис. примірників. За останніх чотири роки в редакції відбувалися скорочення, наразі в штаті 10 працівників. Для ефективної роботи, на думку керівника, необхідно збільшувати штат, але зараз про це не йдеться.

 

Надвірнянська «Народна воля» заснована понад 26 років тому Надвірнянською райрадою та трудовим колективом редакції. Її роздержавлення заплановане на першому етапі.

«У 2008-2009 роках газета була учасником проекту від ІРРП, де ми вивчали досвід інших видань в країні щодо наповнення, рекламного контенту, порівнювали їхні можливості зі своїми. Відтак колектив прийняв рішення про роздержавлення на першому етапі, коли будуть проводитися додаткові навчання, семінари. У квітні ц. р. рішенням сесії районна рада вийшла зі співзасновників газети, але за нами, відповідно до норм закону, залишається пріоритетне право на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування. Відповідний договір ми уклади з РДА», – розповідає головний редактор Іван Гриджук.

Дотація газети складала 220 тис. грн. на рік, що орієнтовно 25% від потреб редакції. Решту коштів колектив заробляє на рекламі, передплаті, шляхом організації іміджевих платних публікацій. Тираж щотижневика – 5620 примірників, його планують збільшувати. Крім того, хочуть розширювати рекламну площу, налагоджувати партнерські стосунки з відомими в районі жителями, підприємцями, організаціями.

«Життя змушує виживати. Колектив розуміє, що сидіти не можна. Кожен має усвідомити, що не достатньо просто написати, необхідно думати, як тебе сприймуть. Слід вивчати свою аудиторію, працювати за принципом не лише виготовити товар, а й зуміти його продати», – наголошує редактор.

Редакція орендує на пільгових умовах двоповерхове приміщення площею 104 кв. м у центрі міста у фонду комунмайна. У штаті – вісім працівників. На думку редактора, стартові можливості наразі не найкращі, але якщо дивитися у майбутнє – ситуація найближчим часом не поліпшиться.

«Правильне рішення, хоч і запізніле, прийняте. Зважаючи на ситуацію у світовій пресі, такий випадок, що засновниками періодичних видань є органи влади, – це нонсенс. Закон нам давно слід було прийняти. Ризики є, не без того, що хтось зникне з ринку. Але тут принцип такий, якщо хочеш жити – крутися, думай, хто тебе прочитає, а найперше – купить твою продукцію. Правило жорстке, але інакшого немає», – наголошує пан Гриджук.

 

Видання «Гуцульський край», співзасновником якого є Косівська райрада, реформування проходитиме на другому етапі. У районі це єдина газета, її тираж – 5 300 примірників.

«Конкурентів серед друкованих ЗМІ у нас немає, тому ми маємо певну фору. Від районної ради ми отримуємо дотацію у розмірі 150 тис. грн. на рік, власними силами заробляємо 900 тисяч. Тож дотація не є суттєвою. Якщо далі відбудеться перехід на ринкові відносини, укладення угод з органами місцевого самоврядування, то проблеми виникнути не повинно», – зауважує в. о. головного редактора Аліса Мудрицька.

Приміщення, в якому розміщується редакція, належить міськраді Косова. У штаті – 13 чоловік, скорочень не передбачається. «Будемо конкурувати, думати, як виживати», – зазначає пані Мудрицька.

 

«Реформа для галочки»

Газета «Ратуша», що заснована Болехівською міськрадою і видається працівниками виконкому, хоче реформатуватися на другому етапі.

«Рішення про реформування прийняте Болехівською міською радою. Наразі ми не отримали інформацію від Держкомтелерадіо про те, чи нас включено у перелік ЗМІ, які будуть реформовані на другому етапі. Поки що газету створюють працівники міськвиконкому, я працюю в оргвідділі, на мене покладено обов’язки головного редактора на громадських засадах, мені допомагають ще двоє працівників. У процесі реформування буде обрано нового редактора, який набере необхідний штат», – розповідає Наталія Шульга.

Дотації від міськради газета не має, виживає за кошти від реклами. Наклад – 900 примірників. Редакція знаходиться в приміщенні Болехівської міськради, яке передадуть їй в оренду на умовах, передбачених законом.

 

Газета «Край» заснована Городенківською райрадою і трудовим колективом. Цього року її визнано найкращою міськрайонною газетою України.

«Йдемо в перший етап роздержавлення, – розповідає редактор видання Ігор Терлецький. – Мабуть, ми перші, хто зголосився. Про необхідність реформування я вже кілька років говорив з різними посадовцями. Як вийшов закон, відразу в редакції провели збори, дали пропозиції співзасновникові. Більшістю голосів підтримано вихід райради зі співзасновників видання».

Роздержавлення газети відбувається планомірно. Приміщення закріплене за редакцією, у рішенні про вихід зі співзасновників райрада передбачила його оренду на 15 років на пільгових умовах. Ще до вступу в дію закону тут скоротили штат, є вісім працівників. Дотація від органів влади – 10 тис. грн. на місяць, без цієї суми обійтися неважко. На відміну від багатьох інших друкованих видань, «Край» може похвалитися збільшенням тиражу, який наразі складає 4,5 тисячі.

 

Газета «Злагода» заснована Тлумацькою райрадою та колективом редакції. Уже 20 років дотацій з бюджету не потребує і не отримує.

«Ми давно роздержавлені, працюємо на госпрозрахунку, отримуємо прибуток. Районна рада лише вважалася співзасновником. А от коли постало питання про вихід, виникло питання з приміщенням, яке ми багато років тому викупили в кооперативну власність. Воно записане на «Злагоду», але перебувало у колективній формі власності. Якщо б районна рада вийшла зі співзасновників, переоформили б це як приватну власність. Але в раді додивилися, що такої, як колективна, форми власності немає», – розповідає керівник видання Зіновій Штурнак.

Багато років тому, коли відбулося об’єднання друкарні та газети і було утворено РВК, редакція займала старе приміщення. Його райрада продала, кошти поступили у районний бюджет. Постало питання купівлі приміщення, у «Злагоді» віднайшли спосіб купити його.

«Приміщення записане на нас. Маємо договір купівлі-продажу, кредитний договір про те, що ми брали позику в банку для його купівлі. Але оскільки воно оформлене на колективну форму власності, районна рада виявила, що в реєстрі його немає, адже як такої форми власності наразі немає. Проте ніхто не має права самовільно переписувати приміщення. Тисменицькою місцевою прокуратурою відкрите кримінальне провадження. Справа перебуває в суді, але районна рада не відвідує засідання», – продовжує редактор.

«Злагода» самоокупна, виходить із одним із найбільших серед районок області накладом – 6 тис. примірників.

«Ми маємо невелику друкарню, яка дає нам можливість друкувати рекламну продукцію, книги місцевих та інших авторів, заробляти на цьому. Маємо власну крамницю. У газеті безплатно друкуються лише публікації наших авторів, якщо у редакції вважають, що вони варті уваги читачів. Всі решта платять. Двоє чоловік у нас працюють в рекламному відділі, охоплюють територію далеко за межами області. У штаті – 14 працівників», – зазначає пан Штурнак.

 

Газета Тисменицької районної ради «Вперед» буде реформована на другому етапі роздержавлення. «Після реформування видання має мати ту ж саму сферу розповсюдження і ту ж специфіку, які були до цього. Доки це місцеве видання, колектив не бачить сенсу замахуватися на Івано-Франківську аудиторію чи на інші адмінодиниці. Інформаційне поле там достатньо насичене, тож будемо працювати на своєму», – розповідає редактор Володимир Заник.

Щоб покрити дотацію, яка виділялася з районного бюджету, в редакції планують розробляти різноманітні програми з суб’єктами правовідносин на взаємовигідних засадах. «Оскільки мова йде про другий етап, безпосередніх кроків у цьому напрямку поки що не робимо. Доволі складна ситуація у нас виникла з приміщенням, адже ми розміщуємося у приміщенні Івано-Франківської міської ради, відповідно, це різні суб’єкти господарювання. Наразі діє договір оренди на три роки, але оренда обходиться дещо дорожче, ніж гривня на рік, як в інших комунальних ЗМІ», – продовжує керівник.

Включно з водієм та прибиральницею у редакції працює дев’ять чоловік. Можливо, двох працівників доведеться скоротити. Тираж видання – 1900 примірників. Дотація з районного бюджету – від 30 до 60%.

«Для запровадження цього закону було кілька сприятливих моментів: у 2000 році, у 2008-му або наприкінці діяльності Януковича. Наразі гривня стабілізувалася за рахунок мізерних зарплат і максимального скорочення видатків. При найближчому піднятті стандартів знову зростуть ціни. Я бачу два мотиви прийняття цього закону: гра з фінансовими міжнародними інституціями та лобізм з боку приватних ЗМІ, які хочуть знищити конкуренцію. Український інформаційний простір буде й надалі обмежуватися», – висловив свою думку пан Заник.

 

Газету Яремчанської міськради «Яремчанський вісник» планують реформувати під час другої хвилі реформи.

«Ми йдемо у другий етап, наразі конкретних напрацювань немає. Плануємо розширювати співпрацю з рекламодавцями, підписувати договори на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування. Завжди гостро стоїть питання підвищення передплати, будемо рухатися у цьому напрямку. Наразі тираж видання ­– 2 тис. примірників», – розповідає редактор Оксана Барановська.

Питання з приміщенням поки що не вирішене, але й відмови від влади не надходило. У штаті – п’ятеро працівників, скорочувати нікого не планують, бо тоді робота буде малоефективною.

 

Співзасновником газети «Новини Підгір’я» є Рожнятівська районна рада. Реформування видання відбудеться на першому етапі.

«Йдемо в першому етапі, але що нас очікує, сказати важко. Тиражі падають, мої колеги теж про це говорять. Чи вдасться знайти інвесторів, благодійників, чи влада буде передбачати кошти на висвітлення своєї діяльності? Можливо, влада зрозуміє, що в газеті необхідно публікувати не лише сесію чи рішення районної влади, а йде мова про те, що в газеті повинна бути й соціальна реклама, роз’яснення від структурних підрозділів. Якщо кошти на ці потреби будуть виділятися, то і нам легше буде», – ділиться думками Віра Клим.

Фінансування з бюджету складає 150-180 тис. гривень. У Рожнятові це єдине друковане видання. У редакції планують змінювати газету, більше працювати на рекламодавця. Є вісім працівників, про скорочення мова не йде, але, можливо, оптимізувати штат таки доведеться. Тираж – 4200 примірників. Це лише передплата, з роздрібом редакція не працює. «Тираж падає, і так буде й надалі. Я аналізувала, хто передплачує газету. Це здебільшого старші люди, відтак підняти ціну також не можемо», – зазначає керівник.

Редакція знаходиться в приміщенні селищної ради Рожнятова, займає шість просторих кабінетів. Пропозицію про оренду на 15 років колектив подав. Наразі ще не відбулося чергового засідання сесії, але в редакції сподіваються, що проблем не виникне.

 

Газета «Голос Покуття», співзасновником якого є Снятинська райрада,  реформується на першому етапі. В. о. редактора Надія Буряк розповідає, що у першому півріччі передплата газети склала 2 тис. примірників, у другому – 1,5 тисячі. У штаті – четверо працівників.

Щодо пошуку шляхів фінансування редактор зауважує, що виключно рекламною газету робити не будуть. Уже є певні напрацювання, домовленості для її розвитку. Попри все, редакція має хороші стосунки зі співзасновниками, вони розуміють, що в районі повинна бути газета.

«Але влада міняється, змінюється і підтримка. Наразі у нас великі проблеми з приміщенням. Оскільки це комунальна власність міста, тут нас намагаються легенько витурити, незважаючи на звернення засновників, попри закон. Домовленість про укладення договору є, але вона попередня. У нас залишилося три невеликих кімнати, але навіть на цю площу з нами поки що не хочуть укладати угоду», – зауважує пані Надія.

На її думку, реформа ЗМІ зараз – більше проблема, ніж перспектива. Вона запізніла, її слід було починати на початку незалежності. І робити це розумно, а не ламати все. «На нинішній час ми мали б зовсім інше суспільство, від самого початку формували б думку людей. Нині ця реформа для галочки, а інформування населення сильно зменшиться», ­– вважає Надія Буряк.

 

Закон «сирий і недосконалий»

Співзасновниками «Голосу Опілля» є Рогатинські міська та районна ради. Роздержавлення газети відбуватиметься у 2017-2018 рр. на другому етапі реформи. На ситуацію тут дивляться оптимістично.

«Наразі ми нарощуємо тираж, розширюємо коло передплатників, шанувальників газети, робимо її читабельнішою, популярнішою, цікавішою. Не ставимо перед собою завдання підвищувати передплатну ціну, а збільшити кількість читачів», – каже редактор Ольга Челядин.

Пані Ольга спілкується з директорами підприємств, установ, організацій, зацікавлює людей. За рахунок збільшення тиражу газета планує втриматися на ринку. Тут співпрацюють з листоношами, налагоджують співпрацю з меценатами, які передплачують видання для малозабезпечених жителів району. «Голос Опілля» – єдина друкована газета на Рогатинщині, її тираж – 3 180 примірників.

Приміщення редакції, як це й передбачає закон, передали трудовому колективу в оренду на 15 років. Після роздержавлення у владі обіцяють усіляку підтримку, роботу на договірних засадах. У штаті – шість чоловік, є одна вакансія, яку заповнять відповідно до потреби і фінансової спроможності.

На думку редактора, із впровадженням закону в країні сильно запізнилися. «Оскільки він ішов в обов’язковому пакеті законів до вступу в ЄС, він є сирий і недосконалий. Багато нюансів не враховані. Але зараз до нього пропонуються суттєві зміни, і ми як редактори очікуємо на позитивні зміни», – каже Ольга Челядин.

 

Газета «Вільний голос» функціонує за підтримки Коломийської райради, її  роздержавлення заплановане на першому етапі.

«Особисто я вважаю, що зміни у житті відкривають нові можливості. Налаштовую працівників на те, що лише новими методами, новими підходами до роботи ми зможемо вижити. Це буде вже новий проект, абсолютно вся матеріальна відповідальність за наше становище – на нас самих», – зауважує редактор Валентина Близнюк.

Перспективу редакція вбачає у збільшенні передплати, виході на рекламний ринок. «Нюанс в тому, що ми здебільшого працюємо на район. Це величезна територія, не охоплена рекламою. Я хочу спробувати налагодити стосунки з партнерами, за рахунок цього збільшити рекламний ринок. Тираж видання – 2 тис. примірників. Переконана, що у районі, в якому проживає 100 тис. населення, ці цифри можуть бути більшими. Для цього треба їхати до людей, говорити з ними, налагоджувати контакти з поштарями. Але, перш за все, газета має бути цікавою для читача», – наголошує редактор.

Фінансування редакції з райради складало 100 тис. гривень на рік. Це п’ята частина від потреби редакції. «Якщо ми самі заробляли 400 тисяч, то чому не можемо заробити ще 100 або скоротити витрати на цю суму? В штаті працює шестеро чоловік. Треба буде трошки потерпіти, можливо, відмовитися від оплати за інтенсивність, когось перевести на півставки. Ми вже таке проходили, у нас була фінансова криза. Головне, щоб ми не перестали виходити», – каже пані Валентина.

На її думку, реформа за нинішніх умов схожа на те, як вчать плавати – кидають у воду і дивляться, чи випливе. Роздержавлення слід було проводити давно, коли ЗМІ мали високі тиражі, не було стільки газет і була менша конкуренція.

«У нас на Коломийщині до десяти ЗМІ. Вони у кращому становищі, мають підтримку, виходять в кольорі. Поки що у нас є ще фінансування від районної ради, але в нашу політику депутати не втручаються, підтримують нас. Приміщення нам дали в оренду на 15 років на пільгових умовах, як того вимагає закон», – підсумовує редактор.

 

Співзасновником видання «Верховинські вісті» є районна рада. Тут обрали другий етап реформування.

«Районна рада нас дотує на 30%, а 70% – понад 800 тис. грн. – ми заробляємо самі з реклами і передплати. Тираж – 4700 примірників. Плануємо зареєструватися як загальнообласна газета, не лише районна. Хотіли б поширювати своє видання на гуцульський регіон – Косівський район, Ворохту, Микуличин», – розповідає редактор видання Дмитро Кіращук.

У редакції планують збільшити обсяг газети до 16-ти сторінок. На думку редактора, перспективу має повноколірна, велика за обсягом газета.

«У майбутньому плануємо підписувати угоди на висвітлення діяльності органів місцевої влади, об’єднаної територіальної громади, щоб надавати їм певні послуги. Сесія районної ради проголосувала передати нам приміщення в оренду на 25 років. У нас працює 12 осіб, скорочувати нікого не плануємо», – зазначає редактор.

Пан Кіращук вважає, що реформування слід було проводити раніше, у 2007-2008 роках, коли була стабільна гривня. «Найбільша загроза нині – це знецінення грошової одиниці. Це тягне за собою зростання вартості друку, витрат і може стати непосильним для колективу. Але рано чи пізно реформу слід було проводити. Хоча підтримка державної ідеології мала б бути», – зазначає він.

 

У редакції «Вістей Калущини», які співфінансувала Калуська райрада, вибрали другу хвилю реформування. «Відбулися збори трудового колективу, який одностайно проголосував за рішення про вихід районної ради зі співзасновників. Ми плануємо розширювати сферу надання рекламних послуг, розвивати сайт видання, долучити інтернет-сторінку до того, щоб заробляти кошти», – розповідає редактор видання Галина Когут.

Райрада прийняла рішення про передачу приміщення редакції в оренду на пільгових умовах на термін не менше, ніж 15 років. Для розвитку видання планують достукатися до кожного читача, щоб підвищити тираж і розширити аудиторію. У газеті – п’ятеро працівників. Тираж – 2 тис. примірників.

 

Колектив газети «Галицьке слово», співзасновниками якого є Галицька районна та міська ради, прийняв рішення реформуватися на першому етапі.

«Ми подали всі необхідні документи до Держкомтелерадіо та Спілки журналістів, очікуємо на включення до реєстру, який має бути сформований до 1 серпня. Тоді розпочнеться процес ліквідації комунального підприємства, реєстрація ТзОВ», – зауважує головний редактор Володимир Теслюк.

Приміщення залишається в оренді редакції на 15 років. «Галицьке слово» – єдине друковане видання на території району, конкуренції як такої поки що немає.

«Від початку року працюємо на договірних умовах з районною владою. Плануємо працювати над передплатою, яка наразі складає тисячу примірників. Хочемо збільшувати роздріб. У штаті – п’ять працівників, скорочувати нікого наміру не маємо. Навпаки, ми не проти прийняти одного-двох активних журналістів, які будуть працювати на договірних умовах», – зазначає керівник.

На думку пана Теслюка, реформування слід було проводити раніше, коли газети міцніше стояли на ногах. Наразі тиражі впали, вартість друкарських послуг зросла, тож це не найкращий час для виходу у вільне плавання. Але закон прийнятий, і його необхідно виконувати.

 

Співзасновником видання «Слово народу» є Богородчанська райрада. Колектив видання прийняв рішення про реформування на другому етапі.

«Доведеться почати з оптимізації штату. Наразі у нас працює дев’ять чоловік, імовірно, варто буде залишити лише шість. Крім того, працівники змушені ставати універсальнішими, вміти виконувати різні функції, заміняти один одного. Також плануємо укладати угоди на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, деякі матеріали вже друкуємо на платних засадах, хоча й за мінімальну оплату», – розповідає редактор видання Михайло Захарчук.

 

Чи не найневизначенішою є ситуація в редакції дитячого журналу «Дзвіночок», співзасновником якого є обласна рада. Тут прийняли рішення про роздержавлення на другому етапі. Редактор видання Олександра Пилип’юк-Деркавець зауважує, що питання для неї болюче, готового рішення немає.

За її словами, дитяча періодика в країні кинута напризволяще, дітей виховує телевізор, а зі вступом в дію закону дитячі друковані видання і взагалі зникнуть з ринку. Наразі шеф-редактор «Дзвіночка» з головою облради Олександром Сичем вирішують, як бути далі. Оскільки у дитячому журналі оголошення від органів місцевого самоврядування друкувати змоги не буде, розміщення реклами також є обмеженим, а тираж – надзвичайно низький, то без дотації майже не залишається шансів для виживання.

 

Роздержавлення може стати великою проблемою і для журналу «Перевал», який фінансується з обласного бюджету. Редактор журналу Ярослав Ткачівський зауважує, що питання не на часі, оскільки співзасновник виходить аж у 2018 році, тобто у другій хвилі. Пакет необхідних документів зібрано, обласна рада прийняла відповідне рішення. За попередніми даними, редакція й надалі орендуватиме приміщення на пільгових умовах впродовж визначеного законом терміну. Змін у штатному розписі, мові чи стилістиці видання не передбачається.

 

Преса повністю не зникне

Голова облорганізації НСЖУ Вікторія Плахта зауважує, що серед переваг закону – пріоритетне право ЗМІ, які проходять етап реформування, на висвітлення матеріалів від органів влади. Крім того, оренда приміщення на пільгових умовах у центрі міста багато важить. А ще у багатьох редакціях збереглися хороші кадри.

«Найважче буде виживати у великих районних центрах, де велика конкуренція, функціонує декілька видань, місцеве телебачення та радіо. Не так легко нині буде завойовувати ринок. Але з цього не слід робити трагедію, адже лише небагатьом давали відчутну допомогу, а решта виживали самі. Якщо врахувати те, що наразі відпаде потреба хвалити владу, ці кілька тисяч гривень можна компенсувати», – каже пані Вікторія.

На її думку, у збільшенні обсягів реклами перевагу матиме той, у кого більший тираж. Тому редакціям необхідно працювати над підвищенням тиражу, заохоченням читачів, наповненням новим змістом сторінок видань, створювати якісний контент.

«Попри депресивні прогнози, що друковані видання зникнуть повністю, цього не буде. На 100% тираж не збережеться, за моїми прогнозами, це буде орієнтовно 70%. Газеті довіряють, особливо якщо вести мову про старше покоління. До місцевої преси люди прихильні. І як би там не було, газета зберігається вічно», – підсумовує Вікторія Плахта.

Ірина ФЕДОЛЯК