Про це йшлося сьогодні, 9 березня, під час прес-конференції очільника ДП «Івано-Франківського військового лісокомбінату» Петра Гриника.
«Газета «Голос народу» опублікувала статтю під назвою «Керівник військового лісгоспу працює за «старими схемами» і заганяє в борги підприємство…?», – каже Петро Гриник.
У статті очільника ліспромкомбінату звинуватили у тому, що відбувся ріст податкової заборгованості, було зупинено програму відновлення поглибленої переробки деревини тощо.
Гриник запевняє, інформація є недостовірною і звинувачує редактора Віталія Чорненького у розповсюдженні цієї неправдивої інформації.
«До мене було кілька керівників, які «завалили» виробництво. Ніяких мільйонів я не заробив. Мені прийшли у спадок мільйонні борги, які зумів розтермінувати. Зараз я сплачую борги попередників. Я не знаю, яке було завдання казати, що Гриник заробив 10 мільйонів? Я працюю нормально. Перед цим я працював начальником заповідної служби при Кабміні. Зараз є прибуток. Ми на 50% забезпечили АТО дровами. Ми і далі працюватимемо на армію. Ми секретний об’єкт. Громадські організації – ідіть, але не брешіть. Я себе опозорити не дам. Я готовий відповісти на всі запитання. Мова йде про те, що я розвалюю комбінат і створив 10-мільйонні борги. Це борги моїх попередників», – розповідає Гриник.
Заступник військового прокурора Франківського гарнізону Гуділін Володимир переконує, ведеться боротьба з незаконними рубками. «Не можна сказати, що все ідеально. Недоліки та порушення не носять системного характеру. Заборгованість була і по можливості вона була стягнена», – ділиться прокурор.
На прес-конференцію прибув і сам Чорненький з «групою підтримки».
Чорненький наголосив, його запросили просто на прес-конференцію, а не на дискусійний майданчик, що на його думку не правильно.
Чорненький запевнив: «3 березня особисто звернувся до військового прокурора Матіоса оскільки вважаю, що у діях Гриника містяться ознаки кримінального правопорушення. Він надав у Кам’янець-Подільському дозвіл на будівництво будинку на території лісгоспу. Цьому факту має надати оцінку прокурор і притягнути Гриника до відповідальності, або спростувати цю інформацію».
Натомість Гриник запевнив, таке рішення прийняли ще у 2008 році, задовго до вступу на посаду. «Мене хочуть вкусити там, де не можуть вкусити. Це зробили у 2008 році. Коли прийшов на посаду запитав, чи це все законно. Я підписав, бо юрист погодив: все законно», – ділиться очільник підприємства.
Чорненький запевняє: «Вимагаю, щоб прокуратура надала оцінку моїй інформації. До цього моменту я не бачу змісту у цій прес-конференції. Це не прес-конференція, а незрозуміло що. Вважаю, що Гриник доводить підприємство до банкрутства».
Натомість заступник прокурора запевнив, про звернення чує вперше.
Окрім цього, активісти поцікавились, чому не прийнятий лісфонд, хоча вже березень. Це призводить до штучних показників збитковості. Отже, підприємство не працює. Адже заготівля має вестись, а без лісфонду її вести не можна.
Натомість працівники запевняють, частина лісу, де немає національного парку, погоджена. Натомість ця частина лісфонду погодити складніше і зараз треба надати більшу кількість документів для формування лісфонду тієї частини національного парку немає.
Активіст Роман Островський запевняє: «За перший квартал вівся продаж деревини. За перший квартал ви продали деревину, але не через аукціон. А як ви продаєте інше? Прямий договір – це пряма корупція 100 гривень з куба. Чому лісгоп подає ліс не через аукціон?». Натомість працівники лісового підприємства діляться, продають тогорічні залишки, адже без лісфонду не можна проводити заготівлю. Запевняють: всі документи підписані та в дорозі.
Окрім цього активісти нагадали, лісгосп замовив інвентеризацію земель. Втім сьогодні роботи по інвентаризації не завершені. Натомість Гриник не зміг пояснити, чому інвентаризація не завершена.
Також очільнику підприємства дорікнули тим, що на посаді виконуючого обов’язків він уже рік. Хоча відповідно до норм чинного законодавства бути «виконуючим обов’язків» він може не довше 3-ох місяців.
У підсумку Петро Гриник повідомив, з юристами уже готують позовну заяву до суду.