Топ-5 найбільш поширених на Прикарпатті способів втратити гроші

Серед тисячі, за Остапом Бендером, різних шляхів відібрати у довірливих людей гроші є кілька відпрацьованих – на них ловляться постійно. Серед тих, які найчастіше практикуються у Франківську та області, – телефонний тероризм, псевдокредити, афери при купівлі через Інтернет, обман при працевлаштуванні і вимагання від «липових» податківців. Про нюанси схем «ГК» довідувався у старшого оперуповноваженого управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю управління МВС в області, підполковника Валентина Блєднова.

Телефонний тероризм

Має психологічне підґрунтя. В цьому випадку аферисти спекулюють на родинних почуттях і використовують стан шоку чи афекту тих, до кого телефонують. Людям дзвонять на мобільний або домашній телефон і кажуть, що їхні близькі потрапили в біду. Наприклад, затримані міліцією, потрапили в аварію, перебувають у лікарні. І допомогти їм можна, заплативши певну суму. Ситуація виглядає досить переконливо: часто до жертви звертаються навіть на ім’я та по-батькові, називають справжні імена родичів, описують правдоподібні моменти. Крім того, людині просто не дають вийти зі стресу і осмислити ситуацію, «накручуючи» емоції – тож через деякий час вона віддає конверт з грошима “посереднику” або перераховує їх на картку. Характерно, що під пресингом більшість жертв навіть не здогадуються зателефонувати родичу, який нібито потрапив у біду.

Така схема вже стала класикою телефонного шахрайства, відзначає Валентин Блєднов. Час від часу шахраї активізуються. Цьогоріч вал телефонних дзвінків, під час яких видурювали гроші, відбувся у Львівській, Івано-Франківській та інших областях Західної України у липні-вересні. Відтак психологи радять членам однієї сім’ї домовитися між собою, кому потрібно телефонувати у разі біди. І, звичайно ж, у кожному випадку варто з’ясувати у рідних, де знаходиться син, дочка, мама або батько, якщо незнайома людина щось повідомляє чи про щось просить від їхнього імені. 

Термінові гроші – в піраміді?

Схема розрахована на людей, які потрапили у скруту. Реалізується в два способи. Перший: фірми з філіями в регіонах, які начебто надають кредити. Позики – швидкі і легкі: гроші обіцяють упродовж кількох годин, максимум – до кінця дня, з документів потребують лише паспорт та ідентифікаційний код. Клієнтів приймають спеціально навчені дівиці-консультантки, які напівправдою забивають їм памороки. Розмалювавши приваби послуг фірми, схиляють до обов’язкової оплати так званого «першого внеску» і підписання договору. І тільки пізніше людина дочитується в договорі, що оплатила інформаційні послуги консультантки. А на кредит існує черга, і щоби його отримати, треба платити внески. Така собі фінансова піраміда.

На пострадянському просторі найвідоміша піраміда – МММ Сергія Мавроді. Працює піраміда за рахунок постійного залучення клієнтів і, відповідно, грошових коштів. Суми коштів, які консультантки називають кредитом, першим учасникам можуть виплачуватися за рахунок внесків наступних учасників. Як правило, надходження грошей неможливо підтримувати тривалий час, тож погашення зобов’язань піраміди перед усіма учасниками стає заздалегідь нездійсненним.

Другий спосіб – коли робота псевдокредитної організації будується за схемою купівлі товарів у групах. Вважається, що всі учасники групи, яку формують, знову ж таки, консультантки, повинні врешті-решт отримати обіцяну послугу – у нашому випадку гроші. Щоправда, одні можуть отримати її швидше, інші – через 7-10 років. Усе це написано в договорі, який підписує клієнт, – лише дрібним шрифтом. А його читають одиниці. Так само одиниці отримують свої товари чи гроші у цих групах. «Якось опитував чоловіка, який купував у групі машину і сім років уперто платив щомісячні внески. Сплатив усе до копійки за договором – півмашини переплатив. І все одно нічого не отримав. Але ж у Польщі покупки в групах прекрасно працюють – люди таким чином купують і машини, і меблі, і побутову техніку, – коментує старший оперуповноважений ДСБЕЗ. – Тобто ситуація залежить передовсім від добросовісності людей, які здійснюють цей вид діяльності».

За словами Валентина Блєднова, цю схему не можна назвати шахрайською. «Це невиконання умов договору, що передбачає цивільно-правові відносини», – пояснює він. Відтак міліціонерам немає підстав відкривати кримінальну справу за заявами потерпілих. Та й що розслідувати, коли людина добровільно підписала договір, а в ньому є пункт «ознайомлений, з умовами погоджуюся»…

«Завуальоване шахрайство» з кредитами можливе тільки через юридичну безграмотність людей. «Маємо досвід, що заяви в міліцію з приводу швидких псевдокредитів несуть уже ті, хто роками платить фірмам гроші. Ті ж заробляють умисно нечесним шляхом, використовуючи недосконале законодавство», – відзначає міліціонер.

Шахрайство онлайн

Афери в інтернеті – данина любові до «халяви» і довірливості. Схем – більше десятка. Один з основних способів обману – так звані «чарівні гаманці». Через спам, повідомлення на форумі, коментарі в блозі, соціальну мережу тощо людина дізнається про існування надлегкого способу примноження статків. Відправляєте певну суму грошей, а натомість нібито отримуєте більшу суму – наприклад, удвічі. Після того, як переказ здійснений, можливі два варіанти розвитку подій: або гроші зникають назавжди, або приходить «приманка» – нібито збільшена сума та пропозиція продовжити. Шахрай розраховує на те, що на радощах людина зважиться повторити експеримент і відправить ще більшу суму грошей, які точно вже не повернуться.

Ще одне поширене онлайн-шахрайство – купівля товарів. Людина замовляє товар, переводить гроші на картку, номер якої дає «продавець». Гроші з картки зразу ж знімають, а контактний телефон вимикають. Покупцю або взагалі нічого не приходить, або приходить не той товар.

Варіант шахрайства в мережі – «листи щастя». Їх зміст – «Вітаємо, ви виграли!» На електронну пошту від імені великої, часто брендової, компанії падає повідомлення про перемогу в акції і пропозиція придбати товари за низькою ціною. За телефоном, який вказано в листі, людина зв’язується з підставним представником компанії. Той пропонує клієнту оплатити товар і пересилку, щоб отримати приз. У результаті людина втрачає гроші. Подібні листи буває потрапляють і в звичайні поштові скриньки – аферисти цілять у пенсіонерів. Щоби в цьому випадку застрахуватися від обману, досить зайти на сайт компанії і зателефонувати на номер прямої лінії та з’ясувати, чи була така акція і її подробиці.

Платня за роботу

Ошуканство при працевлаштуванні розраховане на тих, хто вперше шукає роботу чи не має досвіду рекрутства. Найчастіше стається так: людину приймають на роботу з «випробувальним» терміном на кілька тижнів чи місяців, обіцяючи оформити документи після цього. Однак – звільняють без зарплати. Другий варіант: людина платить за те, щоби її прийняли на роботу. Роботодавець запевняє, що ситуація тимчасова – гроші повернуть, коли побачать, що працівник підходить фірмі. Але пізніше його просто виганяють. Зазвичай люди не підписують договорів чи будь-яких інших документів – усе обумовлюється усно.

Практикується і ненав’язливе вимагання грошей. Зазвичай, нечисті на руку компанії пропонують кандидату на місце пройти платне навчання, без якого він нібито не зможе розібратися в тонкощах своєї нової посади. Але витративши час і гроші на здобуття не дуже потрібних знань, претендент залишається ні з чим — в зв’язку із тим, що ситуація змінилась, йому пропонують прийти «пізніше», наприклад, через півроку.

«Створення умов для отримання незаконної винагороди або порушення при працевлаштуванні – залежить від предмету злочину, – констатує Валентин Блєднов. – В цьому випадку потерпілому слід подавати до суду». Зрозуміло, що умови роботи треба обговорювати з працедавцем заздалегідь і підкріплювати домовленість відповідними документами.

Фальшиві податківці

Схеми породжує система «порішати» проблеми за гроші, коли за послуги «даху» платиться посадовцям різних державних служб і структур. Минулого тижня на стаціонарні та мобільні телефони підприємців Надвірнянщини надходили телефонні дзвінки від невідомих осіб. Ті намагалися шахрайським шляхом виманити гроші – представлялися начальником податкової інспекції району і просили надати кошти на потреби ДПІ.

Аналогічні авантюри мали місце у Франківську та в кількох інших районах області в грудні минулого та в червні цього року. Так, в обласному центрі від імені керівника податкового підрозділу міста у власників закладів громадського харчування вимагали поповнення рахунків мобільного зв’язку. А в районах псевдоподатківці пропонували послуги пом’якшення результатів перевірок за кругленьку суму.

Також підприємцям пропонували переказати гроші на певні рахунки в обмін на лояльність. Симпатії фальшивих податківців коштували немало – від трьох до чотирьох тисяч гривень. Схема впала, коли бізнесмени почали уточнювати в ДПІ номер рахунку, на який слід переказувати кошти, і точну суму.

Єдиний спосіб протистояти шахраям і дурисвітам – у цьому та у всіх інших випадках – мати здоровий скепсис і звичку перевіряти інформацію.

 

Наталія КУШНІРЕНКО