Люди бігають канторами в пошуках американської валюти. Міняйли на ринку правлять по 8,5-8,6 грн. за долар. В окремих банках не продають більше, ніж 100 «зелених» в одні руки за один раз. А в деяких узагалі немає доларів на продаж. Що відбувається з гривнею і доларом? Що чекає українців і їхні заощадження у найближчий час?

У франківському Ощадбанку на прохання купити 200 доларів касир закліпала і повідомила, що наразі такої суми немає. «А яка є?» – не здавався кореспондент. «Ніякої немає». Дуже неохоче вона пояснила, що банк продає стільки доларів, скільки їх здають. Порадила зачекати, а ну як хто принесе на обмін. Через півгодини марного очікування з тим самим запитанням ми звернулися у відділення Укрсиббанку. Касир порадила прийти наступного дня, коли назбирається потрібна сума. Наступного дня доларів на продаж також не виявилося. Таку ж відмову отримали у відділенні Приватбанку. «Доларів уже немає», – сповістила касир. Більшість пунктів обміну валюти в центральній частині міста у минулі понеділок та вівторок були зачинені. Заледве знайшли кантор, який погодився розміняти долари за курсом 8,34 – на перехресті Січових Стрільців і Мазепи.

Зате з рук на ринку, що на Новгородській, за курсом 8,6 можна було абсолютно спокійно придбати двісті доларів. Більше 500 баксів – вже за курсом 8,5. «То все ваші майдани та протести», – пробурчав міняйло у відповідь на запитання, чого так дорого править за долар. І почав розводитися про політику.

В ці дні ситуацію на фінансовому ринку країни коментують десятки фінансових аналітиків та урядовців. Міністр доходів і зборів Олександр Клименко стверджує, що економічних передумов для зниження курсу гривні чи її послаблення стосовно долара немає. Більше того, Міжнародний валютний фонд пішов назустріч Україні і прогрес у перемовинах стосовно чергового кредиту очікується у найближчі два тижні. Дефіциту валюти, як і того, що населення кинулося знімати депозити, міністр не бачить. 

Натомість регулятор фінансового ринку Національний банк України поширює інформацію про ймовірні банківські спекуляції – накопичення і продаж окремими банками крупних сум валюти «своїм» міняйлам задля підпільного обміну. Начебто НБУ «вирахував» 15 таких банків і ініціював їхні перевірки. Назви банків не повідомляються. Стосовно вилучення депозитів, то НБУ визнає ситуацію, але пояснює її традиційною активністю у передноворічний сезон.

Неофіційні джерела з посиланням на Нацбанк називають суму, на яку «схуд» портфель депозитів фізосіб у банківській системі країни за три останні дні минулого тижня, – 5 млрд. грн. Простіше кажучи, люди почали виносити гроші з банків. І шукати, у що їх конвертувати, щоби застрахувати себе від можливих фінансових ризиків. «Зараз посилюються панічні настрої як стосовно купівельної вартості гривні, так і надійності збереження заощаджень у банківській системі», – констатує Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова. Масове вилучення депозитів тільки посилить доларовий дефіцит і негативні очікування, вважає він. Зрештою, те, що люди активно скуповують долари і євро, свідчить про очікування девальвації гривні. Він припускає, що НБУ, так, як це було у 2008-му, може заборонити банкам достроково повертати депозити за умови їх масового вилучення.

«Сьогодні курс гривні стосовно долара визначають політичні ризики. Однак ніхто не зацікавлений у розхитуванні долара», – на умовах анонімності прокоментував ситуацію керівник одного з комерційних банків у Франківську. За його словами, директорам регіональних відділень банків заборонили коментувати цю тему в ЗМІ. Неофіційна точка зору така: у нестабільний час люди шукають «тиху гавань» для збереження своїх статків і традиційно скуповують валюту. Вилучення коштів із банківської системи пояснюється тим, що політична нестабільність зазвичай провокує паніку 10-15% вкладників, що тепер і маємо. «Для банкіра – страшний сон, коли всі кредитори одночасно звернуться до нього. Бо гроші з депозитів – «в роботі» як кредити, – пояснив керуючий банку. – Відтак нагнітання паніки і подальше вилучення депозитів буде ще більше «розгойдувати» ситуацію і спровокує ще більшу нестабільність». Не на валютному ринку вирішується доля країни, підсумував банкір.

«Маємо 20 років ручного управління економікою країни. А командно-адміністративну систему у фінансовому секторі неможливо спрогнозувати», – відгукнувся ще один банкір, який також просив не називати його і установу, яку очолює. За його словами, будь-яке метання між валютами неодмінно веде до втрат. Випередивши ситуацію і заощадивши яких дві гривні на доларі, людина втрачає їх при купівлі товарів і послуг, до прикладу, бензину. Тому що 80% цих товарів і послуг у нашій області і загалом в Україні – імпорт. Продуктивність праці в державі постійно падає, і саме це знецінює наші статки. Тому людина з валютою так само втратить – їй колись буде потрібно за цю валюту купувати їжу та інші речі. В цьому випадку валюта забезпечить лише повільніше знецінення коштів. «В перспективі наступних 50 років жодної з наявних нині валют в обігу не буде, – резюмував банкір. – А от золото збережеться. До речі, вартість унції золота дорівнює вартості квадратного метра доброї нерухомості – таке співвідношення було сто років тому, таке є тепер і таким збережеться ще через сто років».

Робіть висновки.

Наталія КУШНІРЕНКО