Перша зелень: тарілка здоров’я

  • У квітні внутрішні запаси вітамінів, накопичені з осені, зазвичай вичерпуються. Організм виснажується і потребує відновлення. Тому медики наполягають, щоби у весняний раціон була неодмінно включена перша весняна зелень. Кропива, шпинат, салат, кульбаба тощо. Зеленні – незамінна терапія від сезонного гіповітамінозу. 

    Два тижні щоденних салатів, зупок, соусів чи пюре відновлять імунітет, пришвидшать обмін речовин, покращать стан шкіри і нігтів, повернуть бадьорість і активізують розумову діяльність, наголошує терапевт Любов Кіндратюк.

    Від весняної нестачі вітамінів знижується працездатність, організм людини ослаблений, за таких умов легко можна підхопити застуду. Звісно, можна в аптеці купити полівітаміни, але медики радять надавати перевагу не хімічній, а природній вітамінізації. Переваги першої зелені – максимум вітамінів і біологічно-активних речовин, а також рослинної клітковини. Додавати зеленні слід не лише в салати, а й максимально у перші та другі страви. Такі страви слід вживати одразу після приготування. Щоби убезпечити себе від нітратів, зелень можна на годину замочити у воді – вона «витягує» шкідливі речовини.

    «Навесні треба якомога більше вживати в їжу молодої зелені диких рослин, бадилля овочів, бруньки та молоде листя дерев, кропиву, листя буряка і моркви, черемші, подорожника, споришу, малини, бруньки берези, корінь лопуха, листя смородини, барбарису, яблуні, клена, квіти кульбаби та її листя тощо. Також слід звернути увагу на скоростиглі овочі – редиску, салат, руколу, крес-салат, бораго, щавель, петрушку», – конкретизує Любов Кіндратюк. За словами лікаря, у рецептах весняних салатів використовують зелень та інші рослини, які багаті на вітамін С – він просто незамінний для життєво важливих процесів у людському організмі. Наприклад, вміст вітаміну у щавлі – 80 мг%, зелені черемші – 260 мг%, кропиві – 200 мг%. У кропиві та шипшині є вітамін К, у листі м’яти, смородини, щавлю – провітамін А (каротин). Вітаміни групи В містяться в черемші, кропиві та щавлі. У материнці, м’яті перцевій, майорані, кінзі, окрім вітамінів та мікроелементів, багато корисних ефірних олій. Білок є в спориші, коренях кульбаби, лопусі – ці рослини є лікувальними.
    Рецепти із зеленню, як правило, дуже прості. Це суміші зелені, заправлені сметаною чи олією. Не слід вживати з зеленними «фабричний» майонез. Можна додавати варене яйце, лимон. Від оцту теж краще відмовитися. Крім того, із зеленню можна готувати перші та другі страви, запіканки, робити начинку для пиріжків, готувати пюре. З молоденьких листочків і гілочок заварюють вітамінні чаї.
    Петрушка. Пучок вагою 50 г містить добову норму вітаміну С і чверть добової норми фолієвої кислоти, яка не міститься більше ніде, лише в молодій зелені. Також в петрушці є кальцій, фосфор, що зміцнює кістки і збільшує силу м’язів, і «антидепресант» магній.

    Кріп. Забезпечить вітаміни групи В, солі заліза, ефірне масло, багате олеїновою і лінолевою кислотами, які регулюють обмін амінокислот і прискорюють обмін речовин. Для тих, хто прагне покращити фігуру, це незамінна зелень.

    Шпинат. Це справжній полівітамінний комплекс, що зміцнює судини і регулює травлення. Рослина містить білки, корисні жири, цукри. Крім того, є в ній каротиноїди, або вітамін А, який зміцнює зір.

    Листя салату. Містять необхідну для зниження рівня холестерину клітковину, мікроелементи і вітаміни груп С, Е і В. Користь буде максимальною, якщо поєднувати салат з м’ясними та рибними стравами.

    Кропива. Збирають і вживають в їжу верхівки молодих пагонів або молоді листки. Перед тим, як дрібнити, кропиву «парять» – обливають окропом, після чого вона не жалить. Молоду кропиву називають «коморою вітамінів». Вітамін Д має протизапальний ефект, лігніни і полісахариди целюлози виводять токсини. Багата кропива і на вітаміни групи В і на вітамін С.

    Селера. В цьому випадку йдеться не про корінь, який уже збіднів на вітаміни, а про молоді листки. У листі селери містяться холін, протеїн і каротин, які стимулюють роботу нирок і мають протимікробну дію. Органічний натрій підвищує засвоюваність поживних речовин.

    Черемша. Використовується як зелень і приправа до м’яса. Містить аскорбінову кислоту, білок, ефірну олійку, лізоцим та фітонциди, що мають сильну антибіотичну дію. Покращує апетит, збуджує перистальтику кишечника. Вважається ефективним засобом проти глистів.

    Кульбаба. Забезпечує основні вітаміни – А, С, групи В, очищує організм від токсинів, прискорює обмін речовин, допомагає у травленні. Постійне вживання покращує потенцію. Містить мікроелементи – залізо, калій, фосфор. У салати збирають перші молоді листки до утворення бутонів, інакше вони гірчать. Із суцвіть заварюють вітамінні чаї.

     

    До теми

  • Рукола – салат, ліки та афродизіак

    Донедавна рукола – рослина з родини капустяних, яка примандрувала в Європу з Мексики – вважалася модною екзотикою через свій пікантний, гірчично-солодкавий смак, і не більше. Проте зараз її рекомендують як одну з найбільш корисних у дієтології та здоровому харчуванні. Руколу вживають і для здоров’я, і задля фігури, і навіть як афродизіак.

    У листі руколи міститься більша, аніж у інших зеленних, кількість калію, магнію, фосфору, кальцію, а також натрію, заліза, міді, цинку, селену і марганцю. Вітамінний ряд представлений аскорбіновою кислотою, бета-каротином, вітамінами Е і К. Особливо цінні молоді рослини – в них високий вміст йоду. Через це руколу рекомендують для мешканців регіонів з поганою екологією та тих, де вода і ґрунт збіднені на йод. Відтак рукола актуальна для прикарпатців. Комплекс вітамінів та мікроелементів дозволяє медикам наполягати, щоби руколу ввели у свій раціон хворі на тромбофлебіти, венозну недостатність та люди з підвищеним артеріальним тиском.

    Регулярне споживання руколи дозволяє швидко відновити тонус організму, сприяє підвищенню працездатності, в тому числі й інтелектуальної. Вона має здатність підтримувати оптимальний водно-лужний баланс в організмі людини і забезпечує виведення зайвої рідини. Тому руколу рекомендують при целюліті. Корисна вона і тим, що покращує стан нігтів, волосся і шкіри.

    Дієтологи взяли руколу на озброєння як рослину, що містить ферменти, які покращують травні процеси. Її призначають при підвищеному рівні холестерину і недокрів’ї. А також при ожирінні – рукола має здатність швидко і на тривалий час втамовувати відчуття голоду. За один розвантажувальний день на салаті з руколи зі знежиреним йогуртом чи оливковою олією можна втратити до двох кілограмів ваги.

    Незважаючи на різкий смак, рукола не подразнює слизову шлунку, натомість сприяє загоєнню ран. Тому її рекомендують хворим із виразковою хворобою. Доведено, що додавання руколи в меню сприяє зниженню рівня цукру в крові – це важливо для хворих на цукровий діабет. Рання зелень руколи також має дезінфікувальну дію, зміцнює імунітет, забезпечує опірність вірусам. Зовсім недавно дослідили, що склад руколи корисний для нервової системи – впливає на передачу нервових імпульсів.

    Руколу також вважають потужним природним афродизіаком. Мексиканці впевнені, що ця рослина здатна пробуджувати пристрасть. Дієтологи роблять поправку і рекомендують у такому випадку змішувати зелені листки руколи з медом і горіхами та додавати до цієї суміші чорний перець.

    Серед протипоказань для вживання руколи – алергія, камені в нирках, хвороби печінки та автоімунні захворювання. Правильно готувати корисні страви, переважно салати, з руколою, не ріжучи, а рвучи її листки. Якщо різати її зелень ножем, на листі може одразу з’явитися іржа і більшість корисних властивостей будуть втрачені.

     

    Наталія БІЛА

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!