Героїчну спадщину зафіксують в коміксах

  • Пластуни вирішили історію «винести на вулицю» – про минулі подвиги побратимів хочуть розповісти коротко та цікаво у вигляді коміксів.

     

    Історія на ребрах

    Сучасне покоління виростає, а герої помирають. Розказати українцям про звитяги пластунів часів визвольної боротьби скаути вирішили в особливий спосіб. Правдиві історії хочуть перевести в комікси, а яскраві картинки прикріпити на металеві щити, що складатимуться з трьох ребер.

    «З кожного боку ми розмістимо по одній бувальщині, – ділиться ідеєю  старшопластун Тарас Зень. – Один зі стендів буде інформаційним, розповідатиме про скаутську організацію, а на п’яти інших будуть комікси про справжніх героїв». 

    Попри те, що щити металеві, вони повинні бути легкими та зручними в транспортуванні та складанні-розбиранні. Це потрібно для того, аби вони могли без особливих труднощів «мандрувати» Україною.

    «Нині люди живуть в час, коли інформацію треба подавати лаконічно та цікаво. Тож хочемо поширювати історію в доступний спосіб», – розповідає Тарас Зень. Аби продовжити життя історичним коміксам, зображення надрукують на спеціальному пластику.

    Над проектом працюють волонтери Музею-архіву пластового руху, що знаходиться у Львові. Історії, з яких малюватимуть комікси, записують пластуни, вони шукають тих, хто досі живий та при пам’яті, бувальщини збирають у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.

    «Найбільш цікаво дізнаватися про історію та побут минулих часів. У розповідях старші пластуни згадують пісні, які співали понад півстоліття тому, коханих, до яких залицялись на ватрі. Тобто це деталі, але в житті вони – основні», – переконаний Тарас Зень.

    Він розповідає про те, що такі інтерв’ю записують вже кілька років поспіль, але досі ніхто й не здогадувався, що вони знадобляться саме для коміксів. Час від часу в «Пласті» виникають нові проекти. Частину записів пластуни використають для «Книги спогадів», низка таких споминів вже лягла в основу фільму режисера Тараса Химича «Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939».

     

    Розкадрування минувшини

    Історії для коміксів вибирають за критерієм цікавості, їх має бути 15. Над пластовими коміксами працює місцевий художник Юрій Пітчук, зазвичай він ілюструє книги, малює графіку. 

  • Художник каже, що взявся за цю невідому, але захопливу справу з кількох причин. По-перше, це непогана практика, він працює в схожій техніці, а от комікси ще не робив. По-друге, він занурюється в справжню історію, не вигадану, не переписану, а переказану реальними людьми.

    «Зазвичай у нас такі історії згадують у форматі віче, на крайній випадок брошурку надрукують, а от комікси про справжні героїчні вчинки – щось новітнє, цікавіше», – вважає Юрій Пітчук, який наразі переводить на папір історію юного пластуна, про якого розповідається у фільмі «Срібна земля». 

    Це історія хлопчини, який допоміг повстанцям перенести через кордон зброю. Юрій зауважує, що досі якось не задумувався над тим, що такі малі діти, а хлопчині було не більше 14 років, брали участь у визвольній боротьбі. Він намагається вкласти розповідь у десять картинок з діалогами. Щоб люди зрозуміли, що це за історія, внизу кожного стенду буде текст з поясненням.

    «Історію треба обдумати, розкадрувати, потім вручну намалювати, відцифрувати, додати кольорів та оформити текст. Насправді роботи багато. Скільки часу займе кожен малюнок, невідомо», – розповідає художник. Але він впевнений, що комікси будуть цікавими та повчальними не лише для нього, а й для всіх українців.

    Ірина ТИМЧИШИН

     

     

     

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!