Періодично з урядових кабінетів лунають слова про матеріальну мотивацію та нагородження бійців АТО. То їм по 1000 гривень за день участі в боях збиралися платити, то за збиті ворожі літаки і танки «надбавку» до зарплати обіцяли, то квартири і земельні ділянки хотіли надавати. З першими двома обіцянками поки що не склалося, а от землю начебто почали виділяти. Ми дізнавалися, як цей процес проходить у Коломиї.

 

Бажання є, закону немає

Спеціального закону, який би зобов’язував позачергово виділяти земельні ділянки учасникам АТО та сім’ям загиблих, немає. Пільгами, відповідно до українського законодавства, користуються учасники бойових дій. Але далеко не всі учасники АТО такий статус вже отримали, і не всі, хто був в АТО, його отримають. Це, наприклад, стосується міліціонерів, які на сході виконують патрульно-поліцейські функції, чи мобілізованих, які працювали на ремонтних заводах. Тому все відбувається на загальних підставах, які кажуть, що кожен громадянин має право отримати земельну ділянку під забудову чи ведення селянського господарства. Рішення про надання учасникам АТО пільг та права на першочергове отримання ділянки приймають місцеві ради та вписують це у свої Положення про виділення земельних ділянок. Є місцеві ради, які такі рішення приймають, а є і такі, що відмовляються це робити. Святослав Бучелюк, начальник управління Держземагентства у Коломийському районі, розповів про один прикрий випадок із сім’ями загиблих в АТО коломиян. Ще за часів Андрія Троценка обласне керівництво пообіцяло виділити ділянки біля «Буковелю» на землях Паляницької сільської ради. Та місцеві мешканці навіть не дали масив виміряти. Сказали, це їхня земля і нікому віддавати її вони не збираються. Навіть сім’ям загиблих героїв.

Є й інша проблема. Самі солдати не знають про таку ініціативу Уряду і своє право на землю. Коломиянин Андрій із батальйону «Чернігів» каже, що дізнався про це випадково з інтернету. Одразу ж зібрав пакет документів та зареєструвався у міській раді. Тепер Андрій проводить «просвітницьку» роботу серед інших бійців, бо багато з них про своє право навіть не здогадуються. Підтверджує це й інший боєць, Дмитро із 81-ї аеромобільної бригади. Хлопці кажуть, що ні «замполіти» в їхніх військових частинах, ні представники влади Коломиї, де вони перебувають зараз на відпочинку, не проводять із бійцями ніякої інформаційної роботи. Наші співрозмовники дізналися про своє право випадково. Андрій на чергу вже став, а Дмитро ще ні і каже, що документи подавати не буде.

 

Зі скрипом, але справа зрушила з місця

Ні в Коломиї, ні в Коломийському районі жодної земельної ділянки ще не виділено, але справа зрушила з місця. Як повідомив Святослав Бучелюк, у деяких сільських радах, зокрема в Угорниках та Королівці, перші десять бійців АТО вже отримали дозвіл на виготовлення проекту землевідведення. У цих селах виділяють 15 і 12 соток відповідно.

У Коломиї ж ситуація поки що на «документальній» стадії. На минулій сесії Коломийська міська рада прийняла рішення, згідно з яким усі коломияни, які брали участь в АТО, отримають земельні ділянки площею 10 соток першочергово. Для них місто вже розпочало розробку, вимірювання та планування двох масивів, де, власне, і планується виділити землю. За словами міського голови Коломиї Ігоря Слюзара, на технічну роботу піде приблизно місяць і вже з початку квітня перші бійці почнуть отримувати свої ділянки.

До слова, на сьогодні до міської ради надійшло 76 заяв від учасників АТО на отримання ділянок. Серед них, між іншим, народний депутат від Коломийського округу Юрій Тимошенко (перед виборами був два місяці під Слов’янськом) та полковник Віталій Комар, командир розформованого 5-го батальйону «Прикарпаття», який військова прокуратура звинувачувала у дезертирстві. Крім корінних коломиян, отримати земельні ділянки у Коломиї виявляють бажання також і бійці, які до війни жили та зареєстровані на окупованих територіях. Такі заяви написали й 12 бійців добровільного батальйону «Айдар».  

 

Влада дає тільки землю, всі комунікації – за свій рахунок

Як вже було сказано, у Коломиї влада виділила два масиви для учасників АТО. Один із них на березі Прута, інший – на межі із приміським селом Воскресенці. Ділянки, як зазначають експерти та й самі жителі Коломиї, доволі пристойні. Правда, одну із них під час повені наприкінці 60-их повністю затопив Прут, інша під час дощів також доволі сильно підтоплюється. Однак кращих земель у місті сьогодні немає.

Проблемою також є те, що місто тільки виділяє землю, але не проводить туди жодних комунікацій. Газ, світло, каналізація, телефон – це все за рахунок власників землі. Фахівці, з якими ми спілкувалися, констатують, що тільки проведення газу обійдеться не менше, ніж 1000 доларів, стільки ж потягне і світло. Та й саме будівництво сьогодні дуже дорого коштує. Дехто з бійців, які повернулись зі сходу, каже, що не буде нічого будувати, а використовуватиме землю як город. Вояки гірко жартують: мовляв, кожен день ризикували життям на війні, а за це держава дала город … і то без рабів.

Втім, є й інший спосіб використати свою земельну ділянку. Можна «обміняти» її на квартиру. Так у Коломиї свого часу вчинили «афганці», і так зараз роблять у Києві. Ті, хто хоче так зробити, можуть попросити міську раду виділити їм ділянки поруч і віддати їх комусь із забудовників під будівництво багатоквартирного будинку. Натомість отримати у ньому квартири.

Ось така доволі неоднозначна ситуація з виділенням земельних ділянок учасникам АТО. Добра, начебто, ініціатива, але вона має багато якщо не негативних, то незрозумілих нюансів. Хоча, звичайно, це краще, ніж нічого.

 

 Віктор ФІТЬО