Іванофранківці гуртуються захищати залишки зеленої зони біля міського озера від забудови багатоповерхівками.

 

Минулого тижня комісія з вирішення конфліктних питань щодо генплану дала дозвіл будівельній компанії «Вамбуд» на забудову ділянки біля міського озера з боку Південного бульвару. Після презентації проекту забудови від «Вамбуду» франківці вибухнули обуренням у соціальних мережах. Найактивніші противники забудови об’єдналися у громадську ініціативу «Вільне озеро» і кажуть: забудувати зелену зону дев’ятиповерхівками і залити її бетоном не дозволять. Забудовник каже, що його не дуже добре зрозуміли.

 

Так виглядає проект від “Вамбуду”

 

Проект тотальної забудови зеленої зони біля міського озера з боку вулиць Короля Данила, Ленкавського, Південний бульвар та Романа Гурика став для багатьох мешканців міста несподіванкою. По-перше, тому, що громадські слухання з цього питання пройшли майже непомітно не лише для мешканців району, але й для журналістів. По-друге, проект забудови публічно не обговорювали. По-третє, громаду міста жодного разу не запитали, чи хотіла би вона замість зеленої зони біля озера побачити квартал житлової забудови.

 

На поверх більше, на поверх менше…

 

Забудовник під час першого засідання показав проект забудови району 16-поверхівками, який розробили ще у 2006 році і на який орендарі землі Ріяфет Гасимов та Костянтин Бородайко отримали містобудівні умови та обмеження. «Ми не орендарі ділянки. Я не мав відношення до цього проекту і ми проти цього. Тому ми маємо власну пропозицію, щоб, не дай Боже, цього не було. Ми хочемо зробити, щоб було краще», – зауважив Микола Ковальчук, директор компанії «Вамбуд».

 

Він представив членам комісії проект «Вамбуду», де на загальній площі ділянки у 6 гектарів під забудову відведено 3,25 га (10 будинків на 720 квартир, з них половина – 9-поверхові – авт.), а площа озеленення – 2,75 га. Члени комісії підрахували, що на цій територій потенційно житиме майже 3000 мешканців і що це буде надто великим навантаженням на мікрорайон, де є лише одна школа №23 та один дитячий садок. Інші члени комісії висловилися проти забудови зеленої зони.

 

На наступному засіданні комісії Микола Ковальчук представив інший проект, зроблений з урахуванням побажань. У цьому проекті щільність забудови зменшили. «Плануємо забудувати 1,21 га, а на зелені зони залишити 4,79 га. Я домовлюся з орендарями, щоб забудувати саме стільки, а не більше. Зобов’язуюся забудувати мінімум”, – зазначив Микола Ковальчук. Йдеться про 440 квартир.

 

Величезна кількість негативних коментарів у «Фейсбуці» вразила Миколу Ковальчука. «Я поважаю іншу думку, але мені здається, що ці люди просто не до кінця володіють інформацією. Вони коментували той проект з 16-поверхівками, проти якого я також виступаю. Люди, мабуть, не бачили відео», – припустив Микола Ковальчук у коментарі «ГК». Втім, відео «Вамбуду» також отримало чимало зауважень.

 

 

Люди не вірять в чудо

 

Іванофранківці поділилися на кілька груп. Частина мешканців проти будь-якої забудови зеленої зони. Інші не вірять, що забудовник дотримається обіцянок, і переконані, що він забудує територію максимальною кількістю житлових будинків, як це переважно робиться в Івано-Франківську. Мікрорайон у межах вулиць Пилипа Орлика, Володимира Великого, Бельведерської – чудова ілюстрація. На кільканадцять багатоповерхівок жодного дерева, все залите бетоном і вимощене бруківкою. Інша частина мешканців переконана, що зеленої зони має бути значно більше, ніж представлено в проекті.

 

Учасників ініціативи дивує, чому на такий ласий шматок землі претендує лише один забудовник з одним проектом, а не проведено конкурс проектів. Найбільше франківців обурив той факт, що з ними ніхто не радився щодо такого важливого питання, адже зелена зона біля озера – одна з небагатьох, які залишились неторкнутими в Івано-Франківську. На представлені скоригованого генплану фахівці львівського ДП “Містопроект” розповіли, що, за нормами, сквери і парки Івано-Франківська мають займати площу 436 га, а займають лише 50,4 га. Якщо у місті катастрофа з зеленими зонами, то для чого дозволили забудовувати територію біля озера? Забудовник переконує, що без його втручання ця територія і далі залишиться смітником.

 

«На даний момент не існує ефективного механізму контролю діяльності забудовників. Якщо забудовник вже отримав дозвіл на будівництво, абсолютно ніхто вже не матиме важелів впливу на нього, якщо він відхилиться від проекту. Тому розумійте, що обіцяти вам можуть, що завгодно, бо точно знають, що зупинити їх ніхто не зможе. Яскравий приклад – абсолютно злочинна забудова на вул. Мельничука, яку навіть прокуратура не може спинити. Тому будьте пильні і не вірте обіцянкам, виконання яких неможливо проконтролювати», – написав на сторінці ініціативи «Вільне озеро» активіст Олег Гатало.

 

Микола Ковальчук каже, що він – нетиповий забудовник. За його словами, він єдиний забудовник у Франківську, хто не ввійшов у Спілку забудовників, бо має інші цінності. Запрошує іванофранківців переконатися в цьому на прикладі зведених ним будинків на вулиці Урожайній, 5 та на вулиці Вовчинецькій позаду автозаправки. На цих об’єктах «Вамбуд», за словами Ковальчука, висадив вже 110 дерев і продовжує докуповувати саджанці. Ковальчук наголошує, що готовий почати не з будівництва житла, а з об’єктів загального користування. Крім того, «Вамбуд» спільно з департаментом архітектури та управлінням житлово-комунального господарства розпочали розробляти проект благоустрою всієї дамби довкола озера. «Я готовий починати облаштовувати дамбу вже з квітня», – наголошує забудовник і запрошує громаду подавати свої пропозиції щодо вигляду дамби: смітники, лавочки, велодоріжки тощо.

 

Паризький приклад

 

Ковальчук каже, що поважає громадську дискусію, однак «можна зарубувати, щоб просто зарубувати. А ти візьми і зроби так, як має бути. Якщо ти кажеш, що так, як ми робимо, неправильно, покажи, як має бути правильно». Як приклад того, «як має бути», ініціатива «Вільне озеро» наводить проект малесенького скверу в Парижі на острові Cite, під мостом Pont Neuf. «На фотографіях і на мапі можна побачити, що скверик насправді є дуже маленьким (від сили 0,25 га), але при цьому можна відчути, наскільки раціонально використаний простір”, – коментує Олег Гатало.

 

Так виглядає озеро в Парижі

Франківці пропонують такий вихід із ситуації: після закінчення терміну оренди або дострокового розірвання договору ділянка залишається у власності громади. Громада розробляє проект благоустрою ділянки, в якому передбачені альтанки, лавочки, гойдалки, смітники, ігрові майданчики, сцена, вуличний кінотеатр, дискотеки тощо. Визначає вартість проекту. Тоді з проектом іде у міськвиконком, який традиційно 35 тисяч гривень виділяє громаді у вигляді гранту. Потім оголошують по місту і серед меценатів збір коштів на матеріали. Поки триває збір коштів, на ділянці проводять толоку.

 

Або інший варіант від Олега Гатала: «Міська влада виділяє достатньо великий шматок землі в Тисменицькому, Богородчанському або Калуському напрямку під забудову мікрорайону і на пільгових умовах передає його забудовнику, якщо той, в свою чергу, повністю вирішує проблему з ділянкою біля озера. Забудовник отримує землю для будівництва й одержання доходу, місто отримує ще одну рекреаційну зону, не витрачаючи гроші з бюджету. Забудовника визначають за результатами конкурсу – чий проект облаштування спортивно-оздоровчої зони біля озера буде найкращим».

 

У скоригованому проекті «Вамбуду» передбачені паркінг, два тенісних корти, майданчик для міні-футболу, волейбольний майданчик, скейт-парк та дитячий майданчик. Франківці одразу засумнівалися, що усе це разом зі смугою житлової забудови та обіцяною зеленою зоною може вміститися на цій ділянці. «Проект допомагали розробляти польські спеціалісти. Там усе вміщається в межах ділянки, це видно на відео. Кількість забудови на цьому проекті зменшена до 1/4 від всієї ділянки – це мізер для забудовника. Зменшити її ще більше буде нереально», – стверджує Ковальчук і зазначає, що заледве відмовив орендарів від будівництва 16-поверхівок.

 

 

Поспішати повільно

 

Розпочати будівництво забудовнику просто зараз заважає статус ділянки, яка на чинному генплані визначена як зелена зона. За законом, будувати у зеленій зоні можна лише спортивні споруди, чим і скористався орендар Ріяфет Гасимов. Новобудова на березі озера з боку вулиці Ленкавського – майбутній палац спорту на сім поверхів, якщо вірити замовнику будівництва. До законності цієї забудови в журналістів та громади чимало питань.

Новобудова на березі озера з боку вулиці Ленкавського – майбутній палац спорту на сім поверхів

 

 

Змінити цільове призначення ділянки на багатоквартирну забудову може сесія міської ради, яка орієнтовно влітку затверджуватиме зміни до генплану. Рішенні комісії, яка надала «Вамбуду» дозвіл на забудову, має рекомендаційний характер. Тож громада сподівається якщо не залишити за ділянкою статус зеленої зони і домогтися її облаштування, то принаймні отримати контроль над забудовником і не дозволити забудувати зелену зону повністю, внісши свої пропозиції у проект.

 

«Мене обурює, що забудовник за підтримки місцевої влади намагається «нагнути всіх через коліно», бо вирішив, що місту потрібна багатоквартирна забудова на місці зеленої зони. Буду допомагати ініціативі, бо цей конфлікт між громадою та забудовниками має бути першою історією успіху, коли активні громадяни зберегли зелену зону для міста всупереч позиції впливових політиків та забудовників», – наголошує громадський активіст Тарас Случик. Сьогодні ініціатива об’єднала понад 300 місцевих активістів, журналістів, підприємців, студентів, дизайнерів, архітекторів та просто небайдужих франківців.

 

Першим кроком активісти бачать проведення публічного заходу у вигляді круглого столу за участю забудовника, орендарів, представників департаменту архітектури та містобудування, управління житлово-комунального господарства, управління водних ресурсів та інших структур, щоб відкрито обговорити потреби громади, можливості ділянки, можливості проведення конкурсу проектів, механізм впливу мешканців на дотримання забудовником обіцянок тощо.

 

Микола Ковальчук запевнив «ГК», що він цілком відкритий і готовий взяти участь у подібному заході. А на завершення розмови додав: «Я родом з Франківська і люблю це місто. Якщо мені не дадуть будувати, може прийти хтось зі Львова чи з Києва і забудувати згідно з найпершим проектом цю ділянку 16-поверхівками, бо на це є дозвіл. Я дуже не хочу, щоб це сталося».

 

Запитань у громади назбиралося доволі багато. Головне з них – для чого так поспішати, якщо облаштування таких стратегічно важливих для будь-якого міста зелених зон в Європі триває роками, якщо не десятиліттями, і без участі громади не обходиться ніколи?

 

Наталка ГОЛОМІДОВА