Іванофранківці отримають більше прав, міський голова привселюдно звітуватиме, а депутати забудуть про лобістські рішення. Усе це відбудеться за умови прийняття нового Статуту територіальної громади міста. За так звану реформу «демократії участі» можуть проголосувати вже на черговій сесії міської ради, 19 травня.
Статут територіальної громади – головний документ, за яким живе місто. Він тлумачить, яким чином городяни можуть контролювати владу, та встановлює механізм громадських ініціатив вирішення проблем у місті. Рішення міської ради, виконавчого комітету чи розпорядження міського голови не можуть суперечити Статутові.
За часів незалежності іванофранківці двічі отримували “основний закон” міста. Перший Статут у 1999 р. помпезно та з почестями ухвалили перед ратушею. За 10 років “конституцію громади” трохи підлатали, але про такі важливі для самоврядування речі, як місцева ініціатива, громадські слухання та збори громадян, вочевидь, забули.
Зазвичай, попередні редакції Статуту були формальними документами, списаними через кальку. «Галицький кореспондент» цікавився, що ж такого “революційного” пропонується прийняти цього разу?
Більше прав і повноважень
Статут міста пишуть не під певне скликання депутатів, цей документ дійсно потрібен для міста та його мешканців, пояснює керівник регіонального відділення Інституту політичної освіти та один з ініціаторів нової редакції Статуту Тарас Случик. За його словами, новий Статут дозволить спростити процедуру проведення громадських слухань, зборів громадян за місцем проживання та реалізації права місцевої ініціативи. У кожного громадянина з’являються механізми тиску та контролю за рішеннями міської ради, які раніше не обговорювали публічно, а приймали кулуарно.
Случик звертає увагу на юридичні оказії чинного Статуту. У ньому йдеться про те, що на громадських слуханнях зобов’язаний головувати міський голова. Кожен розуміє, що у більшості випадків це неможливо, тому проведення громадських слухань без мера вже ставить під сумнів їхню легітимність.
Якщо міська рада підтримає проект оновленого Статуту міста, то іванофранківці матимуть право, зібравши дві сотні підписів та підготувавши свій проект рішення, на найближчу сесію ради внести свій варіант вирішення будь-якої проблеми в місті. Зараз це також можна зробити, але для цього необхідно зібрати понад 16 тисяч підписів городян.
Згідно з порядком, визначеним постановою Кабміну, щоб ініціювати громадські слухання щодо містобудівної документації, генплану, детальної території зонування, громадяни взагалі не мають можливості ініціювати громадські слухання. А згідно з новою редакцією Статуту, для цього достатньо лише дев’яти небайдужих містян.
Тарас Случик перелічує аргументи на користь прийняття реформи «демократії участі». За його словами, йдеться про перший крок до реформи місцевого самоврядування, адже жителі міста зможуть впливати на місцеву владу та контролювати її. До прикладу, в документі чітко впорядковано хід звітування міського голови, виконавчих органів і депутатів.
Активістка Ольга Бачинська, яка брала участь в обговоренні проекту документа, мала чимало зауважень, найсуттєвіші з них – до 35-ої статті. Жінка пропонує, щоб громади п’яти приміських сіл не включати до громади Івано-Франківська, адже в них є свої ради, бюджети, баланси. Її пропозицію підтримали.
«Більшість у міській раді була проти моєї пропозиції. Вони хотіли розширити громаду Івано-Франківська, бо знають, що в селах їм вдасться додатково на свою користь притягнути електорат», – обурюється Бачинська, вбачаючи у цьому політичну спекуляцію.
Тим не менше, її пропозиції також внесли до проекту оновленої редакції Статуту.
Чемодан з ручкою
Експертна група з розробки проекту нового Статуту територіальної громади міста та Положення про місцеві ініціативи в місті Івано-Франківську (саме так звучить повна назва документа) засідала неодноразово. Провели громадські слухання, визначилися із корективами та правками. Вже понад місяць, як довершений проект документа оприлюднено на сайті міськради. Його автором став секретар міської ради Микола Вітенко. Він єдиний, хто підтримав ініціативу сучасного Статуту міста, попри те, що проект усім головам фракцій активісти роздали ще минулого року.
«Чинна редакція Статуту – чемодан без ручки. Це мертвий документ, яким ніхто не користувався», – каже Вітенко. За його словами, про Статут міста не те, що не знали, його зміст годі було знайти. Участь у розробці нового Статуту секретар міськради брав особисто і вважає, що це деталізована інструкція дії громади. До прикладу, кожна сесія розпочинається з виступу представників громадськості – трапляються будівельні скандали, вирішують інші важливі питання, і не завжди сесія одразу розглядає проекти рішень. Часом у структурних підрозділах виконавчого комітету створюють групи, і вирішення проблемних питань завмирає.
«У даному випадку ми дали чіткий інструмент, коли певна кількість людей, які зібрали необхідні підписи, може ініціювати проект рішення, який в обов’язковому порядку розглянуть на черговому засіданні. А ще в новій редакції зрозуміло, хто виступав, що ініціював та хто виносить даний проект», – пояснює Вітенко.
Маніпуляцій та перебору з пропозиціями з боку надто енергійних громадських активістів секретар міськради не очікує. Він визнає, що всі проблеми водночас не вирішаться, але прозорості у роботі міської влади оновлений документ додасть. Микола Вітенко сподівається на стовідсоткову підтримку цього документа у сесійній залі.
На випередження
Новий проект Статуту міста – не лише часткова передача влади громаді, а й додатковий контроль над діями міського голови.
Очільник Івано-Франківська Віктор Анушкевичус запевняє, що громади не боїться, бо завжди тримає двері відкритими. За його словами, на сесію міської ради чи засідання виконавчого комітету може приходити будь-хто, і не тільки лідери громадських організацій, але й кожен рядовий громадянин.
«Я ніколи не підпишу зміни, які будуть спрямовані на урізання прав громади. Зараз документ вивчає юридичний відділ. Якщо в Статуті буде щось інше відбито, окрім публічності, відкритості, відвертості, я ці зміни заветую. Має бути присутня думка громади», – пояснює мер.
За словами Віктора Анушкевичуса, у запропонованій редакції документа, яку він вивчав, справді є певні нововведення, але задекларовані зміни вже давно діють. Наразі кожен мешканець Івано-Франківська має право виступити із законодавчою ініціативою, і це не обов’язково робити через міського голову, депутатів чи фракції партій. Такі законодавчі ініціативи приймають через Центр надання адміністративних послуг. Щоправда, скільки таких ініціатив надійшло, міському голові невідомо.
Гру в домовляння та лобіювання приватних інтересів у залі для голосування змінити важко, вважає Анушкевичус. На запитання, чи затвердять “конституцію громади” на найближчому засіданні сесії міської ради, очільник ствердної відповіді не дав. Порадив запитати голів фракцій, мовляв, все залежить від депутатів.
Лакмусовий папірець
У країні триває процес децентралізації, тому не варто чекати урядових новацій, зміни треба розпочинати негайно. Нові прогресивні статути міст вже отримали Ужгород, Тернопіль, Чернігів, над цим працюють у Чернівцях.
Новий Статут кардинально міняє відносини між громадою та владою. З’являється можливість вирішувати проблему замість того, щоб бути залежним від бюрократичної машини: виконавчого комітету чи конкретних депутатів місцевої ради. Це не політичне рішення, радше тест на волевиявлення вибраних громадою депутатів. Лакмусовий папірець, який засвідчить, чи готові вони передати частинку прав та контролю громаді.
«Прийняття нової редакції Статуту може кардинально вплинути на незаконну забудову в місті, контроль за протидією корупції, встановлення тарифів, пайову участь забудовників», – запевняє експерт Інституту політичної освіти Тарас Случик. І жодного фінансового забезпечення для таких змін не потрібно. Документ вступить в дію, щойно його підтримають депутати, підпише міський голова та зареєструє головне управління юстиції.
Активіст оптимістичний у своїх прогнозах: пропоновані зміни значно покращують стан доступності та відкритості міської ради. У разі прийняття цих документів Івано-Франківськ матиме чи не найкращий Статут територіальної громади міста в Україні.
Поживемо – побачимо… Чи захочуть звітувати перед громадою депутати, чиновники та міський голова?.. Чи зажадають ті, хто звик вирішувати приватні питання за спинами виборців, обговорювати їх публічно?.. Гадати на картах Таро не доведеться. Наступне пленарне засідання міськради покаже – за нас ті депутати, яких ми обирали, чи проти нас.
Ірина ТИМЧИШИН