Прикарпатська дизайнерка Любов Чернікова регулярно проводить майстер-класи з давньої техніки войлоковаляння, з допомогою якої можна просто й швидко навчитися робити оригінальні шалики, намиста, рукавички, сумки, квіти, іграшки – практично усе!

 

Виготовлені вручну різнокольорові шерстяні намиста стали родзинкою авторської колекції Любові Чернікової та справжньою сенсацією для франківської публіки. Шерстяне намисто, шалик, чи сумочка наче випромінюють тепло і дарують радісні емоції. А ще більше радості отримує той, хто робить ці шедеври своїми руками. Дизайнерка полюбляє давні українські мистецькі техніки й охоче розповідає про секрети войлоковаляння на своїх майстер-класах у КМЦ «Є». Техніка войлоковаляння – один з найкращих способів знімання стресу і заряджання позитивом, переконалися кореспонденти «ГК» на останньому занятті. Ми робили шерстяні квіти.

Валяння із войлоку – це дуже давнє текстильне мистецтво. Українські дизайнери щойно почали відроджувати його і використовувати шерстяні елементи у своїх колекціях. Любов Чернікова любить войлок передовсім за те, що він є частиною карпатського антуражу: «Гуцули використовували войлок з давніх-давен. Войлок – це непрядена овеча шерсть. Вона буває різних кольорів та різної фактури, і з неї, як з пластиліну, можна виліпити усе. Волокна шерсті мають спеціальний шар – кутикулу, яка при вимочуванні у гарячій воді збігається, стає цупкою».

Щоб щось зробити із войлоку, який у первісному вигляді схожий на шерстяну вату, його потрібно зваляти. Можна валяти насухо, тоді необхідною буде спеціальна голка для валяння (із зазубринками на кінці, ціна – 15 грн.) і звичайна мочалка для миття. Ми робимо квітку, тож починаємо з пелюстки. Відриваємо невеликий шматочок войлоку, руками формуємо приблизну форму пелюстки і кладемо на мочалку. Далі треба довго і методично працювати голкою, буквально заштрикуючи шерстяну пелюстку по всій площі – войлок збивається, і пухка вата набирає тієї форми, якої ми прагнемо.

Для мокрого валяння потрібна мисочка з теплою водою та мило. Сформовану насухо річ опускаємо у гарячу воду і милимо милом. Вовна збігається, як светр, ворсинки скріплюються між собою, і шерстяний виріб стає цупким. У техніці мокрого валяння якраз робляться кульки для шерстяного намиста. Зробити коралі можуть навіть дітки: кавальчики шерсті змочують у мильному розчині і долонями скручують у кульки. Коли кулька стає гладенькою, її прополіскують і висушують, катаючи по сухій тканині. Дуже просто, а головне – швидко. «Подивися один серіал – і вже маєш намисто чи іграшку», – розповідає Галина Совтисік, яка робить вдома кумедних шерстяних звірят.

Трохи більше години знадобилося відвідувачам майстер-класу, щоб створити дивовижні різнобарвні квіти. «Мабуть, прикрашу свою сукню, а заодно вже знаю, чим зацікавити своїх дітей», – міркує одна з учасниць заняття. Інша тут же ж припасовує щойно зроблену квітку до своєї шерстяної шапки – головний убір умить перетворюється на ексклюзивний дизайнерський виріб. Робити шедеври з войлоку можна вдома. Усе необхідне прихильники войлоковаляння замовляють у Інтернет-крамницях або ж купують у магазині «Самі свої».

Наталка ГОЛОМІДОВА