Від того, хто буде намісником Президента Віктора Януковича на Прикарпатті, залежатиме і політичний, і бізнесовий клімат в регіоні. Голова облдержадміністрації – ключова фігура в налагодженні взаємодії й порозуміння між місцевими елітами і центром, у відстоюванні інтересів області.
Хто стане губернатором, залежить і від майбутнього прем’єра. Але вже сьогодні список претендентів на крісло майже укладено. І хоча чинний голова ОДА Микола Палійчук недавно заявив, що «на цю посаду буде багато охочих», «ГК» зупинився на чотирьох найбільш імовірних прізвищах.
Палійчук Микола Васильович
Народився у 1971 році в селищі Ворохта Яремчанської міської ради
Блискавична кар’єра Миколи Палійчука, який у 36-річному віці отримав посаду губернатора, пояснюється не тільки особистими й професійними якостями політика, а й значною мірою щасливим збігом обставин і вдалими знайомствами.
До кінця 90-их Микола Палійчук здобував освіту і пробував себе у бізнесі. Довелося навіть працювати на заробітках у Канаді – по 12-15 годин на добу в пекарні тітки. Зароблені кошти в середині 90-их він вклав у сімейну справу. З часом один магазин розрісся в невеличку мережу, з’явилося кафе, туристичний бізнес.
У 1996 році Микола Палійчук познайовився з Віктором Ющенком, на той час ще банкіром. Канадську благодійну організацію «Приятелі дітей», якою опікувалася тітка Палійчука Руслана Вжесневська, усіляко підтримувала і дружина Ющенка Катерина. Згодом у Ворохті з’являються «Хатки Руслани», де сім’я Ющенків була частими гостями.
У 2002 році Микола Палійчук перемагає на виборах міського голови в Яремче. Він залишає бізнес на родину і починає політичну кар’єру в президентській НСНУ. Посада мера туристичного міста, що сусідить з «Буковелем», дає можливість регулярно конактувати з впливовими людьми. Кумом Палійчука стає голова правління «Укрнафти», бізнес-партнер мільярдера Ігоря Коломойського Ігор Палиця. Призначення Миколи Палійчука головою ОДА в 2007 році у прикарпатських політичних колах сприйняли як політичну перемогу фінансово-промислової групи «Приват» в області.
Втім, у кадровій політиці Микола Палійчук намагався балансувати між інтересами різних середовищ. Окрім «приватівців», вплив на губернатора мають народний депутат екс-мер Івано-Франківська Зіновій Шкутяк і колишній голова ОДА Михайло Вишиванюк.
На посаді керівника області Микола Палійчук уникав масштабних яскравих проектів, зосередвишись на соціальній, освітній і культурно-спортивній проблематиці. Щоправда, про «приватні» інтереси не забував: «Буковель» виріс на кількасот гектарів, аеропорт «Івано-Франківськ» готують до передачі в концесію. А наприкінці минулого року губернатор навіть ризикнув ускладнити собі стосунки з прокуратурою, підписавши в один день 25 розпоряджень про надання 25 ділянок площею 0,99 га кожна (всього – 23, 1 га земель лісового фонду) для будівництва дороги з Яблуницького перевалу на Буковель.
Попри те, що Микола Палійчук вважається людиною Віктора Ющенка, його шанси на крісло губернатора при президенті Януковичу оцінюються як найвищі. Як компромісна фігура, він може влаштувати усіх помітних політичних і бізнесових гравців у регіоні. Та й сам Микола Васильович у численних інтерв’ю останнім часом заявляв, що не проти залишитися на посаді за умови, що йому не заважатимуть самостійно формувати команду.
Вишиванюк Михайло Васильович
Народився 1952 року в селі Іванівці Коломийського району
Восьмирічний період губернаторства Михайла Вишиванюка з 1997-го по 2005-ий досі викликає у багатьох прикарпатських чиновників і підприємців ностальгію «за порядком» і суворою, але справедливою й сильною рукою.
Вперше управлінський талант Михайла Вишиванюка проявився на початку 80-их, коли він очолив колгосп імені Степана Мельничука. Пізніше він домігся реорганізації колгоспу і перетворив його на одне з перших акціонерних товариств, яке вигідно вирізнялося на тлі загального занепаду сільського господарства в області. З 1992-го по 1997 рік Михайло Вишиванюк очолює раду сільгоспвиробників Прикарпаття, з 1995 року стає радником Президента України Леоніда Кучми з аграрних питань. З Президентом Михайла Вишиванюка пов’язують не тільки службові обов’язки, а й міцна чоловіча дружба. У лютому 1997 року Вишиванюка призначено на посаду голови ОДА.
Близькі стосунки з Президентом дали підставу для появи легенд про всесильного губернатора, здебільшого – небезпідставних. Михайло Вишиванюк чи не єдиний губернатор в Україні, який дозволяє собі не боятися грізного тоді керівника президентського секретаріату Віктора Медведчука. Михайло Вишиванюк контролює кадрову політику в області, його лояльності добивається усякий більш-менш помітний бізнес. Сьогодні нерідко можна почути, що саме Вишиванюк значною мірою сформував місцеву політичну й бізнесову еліту. За винятком тієї її частини, яка виросла під крилом його багаторічного опонента, мера Івано-Франківська Зіновія Шкутяка. Саме за часів губернаторства Михайла Вишиванюка тихо і безконфліктно були приватизовані більш-менш цікаві підприємства області.
З Вишиванюком пов’язують розвиток туріндустрії на Прикарпатті. З’являється ТК «Буковель». Одна за одною відкриваються «зелені садиби». В Гуті за підтримки іншого близького товариша губернатора, гендиректора «Укрзалізниці» Анатолія Кірпи, будується президентська резиденція.
Стиль керівництва Михайла Вишиванюка – жорсткий і авторитарний. Рішення переважно приймалися швидко, без відкладання «на потім». «Якщо Вишиванюк сказав, що буде так, важко було б собі навіть уявити, що могло бути не «так», – розповідає один із тодішніх високопосадовців. Чиновники змирилися з нарадами о сьомій-восьмій ранку, звикли навіть до волейбольних турнірів вдосвіта.
Вишиванюк зумів уникнути гострих політичних протистоянь. Завжди позиціонуючи себе як «людина Президента», губернатор умів знаходити компроміс із національно-демократичними силами області. Саме за його сприяння з’явився меморіальний комплекс Степана Бандери в Старому Угринові.
На сьогодні Михайло Вишиванюк – депутат обласної ради від «Відродження Прикарпаття». Імовірність його повернення на посаду губернатора оцінюється як висока.
Чуднов Василь Михайлович,
народився в 1958 році у селі Космач Косівського району
Василь Чуднов у публічну політику прийшов з бізнесу. Попри досить швидку кар’єру в Партії регіонів, обласну організацію якої він очолив в 2008 році, прізвище Чуднова мало відоме широкому загалу.
Трудову діяльність Василь Чуднов починав інструктором спершу яремчанської турбази «Гуцульщина», пізніше – шешорівських «Сріблястих водоспадів». У 1982-1985 роках керував цехом колгоспу імені Я. Галана в Косівському районі. Вже тоді виявився підприємницький хист майбутнього лідера прикарпатських регіоналів. У 1985 році він збудував у Космачі «механічний заводик», який виробляв з нержавійки запірну арматуру. Після кількох років процвітання «заводик» занепав через брак замовлень у непевні 90-ті. Василь Чуднов вчасно і вдало переорієнтувався на деревообробку. Наступні півтора десятиліття його життя будуть пов’язані з лісом. При цьому він встигає здобути вищу освіту за фахом «механізація сільського господарства».
Наприкінці 90-их завдяки підтримці голови ОДА Михайла Вишиванюка і його заступника Миколи Шкрібляка Василь Чуднов створює лісопромислову корпорацію «Галичина-ліс», в яку інвестують ізраїльські й австрійські компанії. «Галичина-ліс» досить швидко і легко поглинає напівзбанкрутілі державні лісокомбінати і стає найбільшим в Україні деревообробним об’єднанням. Лояльність керівництва області гарантувала компанії безпроблемний доступ до деревини: в кращі часи «Галичина-ліс» рубала до 100 тис. куб. м деревини в рік.
У 2004 році Василь Чуднов вступає у Партію регіонів. Після поразки Віктора Януковича і відставки Михайла Вишиванюка не знаходить порозуміння у «помаранчевої» команди губернатора Романа Ткача. Без сприяння влади «Галичина-ліс» швидко занепадає. Він продає компанію фірмі «Брінкофорд» Давида Жванії і створює будівельне підприємство «Галичинабуд».
Патроном Василя Чуднова вважається один із найвпливовіших регіоналів Василь Джарти, який в 2006 році очолював Міністерство екології. Знайомство з Джарти спричинилося до нетривалого перебування Чуднова на державній службі в ролі начальника обласного управління охорони природи. Призначений з порушенням законодавства, Чуднов був звільнений з посади судовим рішенням у 2007 році.
Того ж року він очолив обласний штаб Партії регіонів на дострокових виборах Верховної Ради. У 2008 році став головою обласної організації ПР. Зумів довести чисельність регіоналів на Прикарпатті до 4 тис. осіб. На президентських виборах 2010 року керував обласним виборчим штабом кандидата у Президенти Віктора Януковича. У двох турах Івано-Франківщина дала кандидату найменше голосів в Україні.
Шанси Василя Чуднова зайняти губернаторську посаду невисокі. Імовірно, сам Чуднов воліє бачити себе в прохідній до парламенту частині списку ПР.
Француз Анатолій Йосипович
55-річний уродженець міста Монастириськ на Тернопільщині
Міліціонер з 25-річним стажем, який пройшов шлях від інспектора карного розшуку до начальника обласного управління і генерал-майора міліції. У 1983 році Анатолій Француз, який робив стрімку кар’єру в органах внутрішніх справ, несподівано звільнився з посади начальника карного розшуку Зборівського райвідділу міліції і перевівся на далеку від оперативної діяльності роботу викладача в Івано-Франківській школі міліції. Цей епізод біографії колишнього правоохоронця дехто пов’язує з неприємностями, які виникли в Анатолія Француза на службі через смерть людини в дорожньо-транспортній пригоді. Але буря вляглася швидко – уже через рік Француз повертається на Тернопільщину у крісло заступника начальника карного розшуку обласної міліції, а ще через чотири роки переїжджає працювати в Київ на різні адміністративні посади в Міністерстві внутрішніх справ УРСР.
З 1994 до 2000 року працював начальником Івано-Франківського обласного управління міліції. За час своєї діяльності на цій посаді запам’ятався підлеглим як жорсткий керівник з агресивною манерою управління. У 1998 році Анатолій Француз був обраний депутатом Івано-Франківської обласної ради, після чого почав виявляти дедалі більшу громадську активність. Наступного року став членом національної спілки журналістів та заслуженим юристом України. Мистецькі смаки генерала міліції були враховані львівськими скульпторами при створенні доволі еклектичного пам’ятника загиблим міліціонерам, який дотепер стоїть на розі вулиць Сахарова та Коновальця.
У 2000 році Анатолій Француз був переведений на посаду начальника УМВСУ в Рівненській області, а через два роки міліцейський генерал прославився на цілу Україну. На початку квітня 2002 року указом Президента Леоніда Кучми його було удостоєно звання Героя України за проведену операцію із звільнення заручників. Тоді під час пограбування банку на території Німеччини троє етнічних німців, які були вихідцями з країн СНД, захопили двох заручниць. Погоня за машиною зі злочинцями тривала через кордони двох держав аж до міста Рівного. Переговори з терористами генерал Француз проводив у кафе “Сюрприз”, біля якого зупинилося авто, в якому вже закінчувався бензин. Під час розмови один з терористів звернув увагу на перстень з хрестом, який прикрашав руку міліціонера, і, довідавшись, що це особистий подарунок папи Римського, розм’як, погодився на вмовляння здатися і звільнити заручницю.
Вкритий геройською славою у 2002 році Анатолій Француз став губернатором Волинської області і займав посаду голови ОДА до 2004 року. Звинувачень у фальсифікації виборів під час Помаранчевої революції уміло уникнув, доручивши контролювати виборчий процес своїм заступникам. Шанси знову посісти губернаторське крісло на Івано-Франківщині у Анатолія Француза незначні, але рядові чиновники облдержадміністрації остерігаються такого призначення, як стихійного лиха.
Прикро читати про таких кандидатів на голову облдержадміністрації. У них навіть не ночувала інтелегенція. Невідомо де вчились який професійний рівень. Все як в колгоспі, а може такі керівники і потрібні в країні – як що вибрали такого президента. КРИКРО!
Прикро читати про таких кандидатів на голову облдержадміністрації. У них навіть не ночувала інтелегенція. Невідомо де вчились який професійний рівень. Все як в колгоспі, а може такі керівники і потрібні в країні – як що вибрали такого президента. КРИКРО!
Вишиванюк у цій ситуації – найнормальніший варіант.
Чому? Не бачу аргументів. Як газда чи то політик себе не проявляв. Відсижувався в Коломиї. Два рази в одну воду не вступають
Вишиванюк – однозначно газда. Аргументів можна багато привести. багато і недоброго було зроблено за нього, але і школи здава десятками в районах, і гроші умів у Києві на область вибити.
Є один аргумент – Вишиванюк мисливець і має мисливське господарство. Янукович як побачить хотимирських кабанів – питання буде вирішене сходу 🙂
І в нас знову буде губернатор – найліпший друг президента, як за кучми. І най би було…
Я думаю, що Палійчук показав себе з непоганої сторони. Часу у нього замало було для роботи. І заміна губернатора на любого з достойних, відкине область назад. Він молодий, недурний і міг би ще попрацювати.
А чому в списку кандидатів нема Ткача Романа та Шкутяка З.В?
Бо вони з помаранчевої команди
???
А Француз би навів порядок. І все би зробив для того, щоб розкрити вбивство у Надвірн.і
А когось нового не пропонують? Забагато нафталіну
Повірте, що жоден з перелічиних кандидатів не заслуговує на це крісло окрім М.В. Палійчук. Ви тільки зважте…наша область зайняла перше місце в Україні по темпах розвитку. Він зробив колосальний внесок в розвиток нашої області.
Неспорю, Вишиванюк справді хороший господар, але якщо ми прямуємо до демократії, то Палійчук найкращий кандидат.
Палійчук – пацанюра, який ще й дотепер красти толком не навчився
Області потрібний – МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ВИШИВАНЮК!!!
На перше місце область вийшла завдяки закладеним основам для розвитку ще Вишиванюком, більшість чиновників зараз просто користуються чужою працею…
А розвиток області зумовлений в першу чергу щоденною роботою наших підприємців, відсутністю великих промислових заводів (які б і потягнули показники донизу). Ось і вся логіка. Як раз прориву за останні два роки ніякого не було, так – поточна робота…
А він і не краде. Якби крав Ви б так ненаписали. Чи може маєте факти?
Палійчук – пацан. Згадайте як він накапустив у культурі на пару зі своїм співаючим радником. Тепер розгрібати треба років 5. Це до питання відчуття у підборі кадрів і межі, яку не дозволено переступати у незнайомих для нього речах.
Федорачки з тимківими культурі зробили гаплик. Це ж треба додуматися, поставити начальником обласної культури вчителя історії.
Привіт, Марковський, захищаєш шефа?:)
кращого губернатора іще небуло і газда добрий і так як він ставиться з повагою до людей то багатьом треба повчитися
і пів івано-франківської обл перестріляв і пересадив