Такої живої і сильної вистави давно не доводилось бачити. «Солодка Даруся» в постановці обласного муздрамтеатру змусила плакати не лише глядачів, але й авторку роману Марію Матіос.

У неділю, 16 листопада, в івано-франківському драмтеатрі відбулася багатообіцяльна прем’єра вистави «Солодка Даруся». Це перший офіційний показ вистави, адже перед ним ще були два – конкурсний та «прогонка». Власне, прогонка, на якій була присутня авторка роману «Солодка Даруся» буковинська письменниця, лауреат Шевченківської премії Марія Матіос, й визначила подальшу долю вистави. Письменниця особисто внесла певні корективи і залишилася вкрай задоволеною побаченим. Франківська вистава вразила її значно більше, ніж чернівецький варіант «Дарусі».

«Солодка Даруся», про яку тепер відгукуються як про одну з найкращих вистав нашого театру, є дипломною роботою цьогорічних випускників театрального відділення Інституту культури та мистецтв ПНУ (курс Ростислава Держипільського). Захищаючи дипломну роботу, молоді актори показали такий клас, що виставу одразу ж прийняли до постійного репертуару театру, а всіх учасників зарахували в штат.

Режисуру, сценічне рішення та музичне оформлення вистави здійснив заслужений артист України Ростислав Держипільський. Нещодавно йому довелося покинути викладання в університеті через кар’єрний ріст – тепер Ростислав Держипільський є директором драмтеатру. Театральні шанувальники та  колектив закладу пов’язували його ім’я з позитивними змінами, перш за все – з «поверненням театрові почесного звання театру», як писали газети. Ростислав Держипільський розпочав реформування муздрамтеатру з вливання «свіжої крові». «Солодка Даруся» – лише доказ того, наскільки ця свіжа кров була потрібною.

«В цих молодих акторах колосальне бажання відкриватися і віра в цю виставу. Ми вчили їх, що на сцені не можна грати, треба жити, просто бути тими персонажами, а всі дії і слова мають йти від серця. І вони таки жили на сцені!», – розповіла пісенний режисер вистави, лауреат Шевченківської премії Наталка Половинка. – «Ми маємо берегти цю виставу, бо вона стала винятком із правил в Україні». Наталка насичила виставу старовинними українськими піснями, які актори співали акапельно. Ці пісні в тиші напівтемного залу, який освітлювали кілька свічок, дали відчуття дуже глибокого занурення в народну містику. Занурення аж до забуття.

Секрет успіху вистави не можна виміряти якоюсь однією складовою. Важливо те, що актори 5 років вчилися разом і за цей час стали одним цілим – вони тримали пластику й звук у постійній гармонії. Проживали виставу спільно. Андрій Кирильчук, який займався пластичним вирішенням, каже, що керувався правилом «не зашкодь». Насправді ж, пластика стала в постановці окремою дійовою особою. На рухи акторів можна було задивлятися безкінечно, не слухаючи тексту, але це ще один великий плюс. Завдяки професійному поєднанню режисури, звуку, пластики та народним строям вистава надзвичайно точно передає українську ментальність та етнографізм. Ростислав Держипільський порівняв її з античною трагедією, в тому розумінні, що український матеріал подано на світовому рівні.

Події вистави відбуваються на Буковині у 30-80-их роках минулого століття. Солодка Даруся – дівчина, яка втратила дар мови за трагічних обставин і ціле життя страждає від власної німоти і глухоти оточуючих. Галина Баранкевич, яка зіграла Дарусю, мала, мабуть, найскладніше завдання – бути німою і виказувати свої страждання лише мовою тіла, мімікою. Спостерігаючи за своєю Дарусею, з тіла якої виривалися німі благання, Марія Матіос не стримала сліз.

На жаль, поділитися враженнями від прем’єри пані Марія не змогла. Вона втратила голос. Таємничі зникнення голосу, які стаються неодноразово впродовж кількох останніх років, сама Марія Матіос вважає певною розплатою. Невипадково, мабуть, без голосу була й улюблена героїня авторки – «солодка» Даруся. Після завершення вистави письменниця вийшла до глядачів і шанобливо поклонилася. Все, що хотіла сказати публіці й акторам, переповіла її мама. Вони разом з батьком Марії та її чоловіком приїхали до Івано-Франківська, щоб на власні очі побачити виставу, яка так вразила доньку. Марія Матіос ще задовго до цієї прем’єри висловила побажання зробити тур з виставою по Україні. Наразі вирішуються організаційні моменти щодо показу в Києві.

Наталка Голомідова