Франківчанка Катя Соловей не перестає дивувати. Вигравши усі можливі і неможливі світові та континентальні титули в таеквондо-ІТФ, 30-річна спортсменка паралельно штурмує кікбоксерський олімп. Наприкінці минулого тижня вона взяла нову висоту, тріумфувавши на чемпіонаті Європи у Баку. Враженнями від перемоги Катя разом зі своїм тренером Олегом Солов’єм поділилися з «ГК».

 

– Катю, найперше, вітаємо тебе з новою вагомою нагородою. Ти виграла безліч титулів у таеквондо, тепер впевнено крокуєш до світового визнання у кікбоксингу. На чемпіонат Європи їхали виключно за перемогою?

Катя: Відверто кажучи, починалося все для мене не зовсім оптимістично. Річ у тому, що не пощастило із жеребом, відтак змагальна сітка виявилася дуже складною. Але я вже звикла з тим, що кожні нові змагання – це виклик для мене. Зрештою, вже у першому поєдинку мені випала полячка, чемпіонка світу серед професіоналів з «Wako-Pro». Я також маю у своєму активі перемогу на чемпіонаті світу, щоправда, любительському. Суперниця і справді була дуже складною для мене, але мені вдалося з нею справитися, причому дуже впевнено – 3:0. З таким самим рахунком були перемоги у чвертьфіналі та півфіналі проти росіянки та словенки. Ну, і в фінальному поєдинку, знову ж таки, на диво легко мені вдалося взяти верх над угорською спортсменкою.

Олег: Не можу як тренер оминути той факт, що за тиждень до виїзду Катя одержала досить серйозне ушкодження – розсічення губи, тому їй наклали чотири шви. Були навіть думки відмовлятися від поїздки на чемпіонат. Але лікар запевнив, що ушкодження має швидко загоїтися. На щастя, все і справді минулося добре.

– І все ж таки які фактори допомогли так тріумфально виступити на континентальній першості?

Катя: На чемпіонаті нам дуже допоміг наш спільний друг, світова легенда Томаш Борода – непересічна особистість як у таеквондо, так і в кікбоксингу. Саме він виступав моїм секундантом, чим дуже-дуже допоміг під час усіх трьох виступів. Роль секунданта у єдиноборствах важко переоцінити, та ще й такого майстра, як Борода. У перервах між раундами він давав дуже цінні поради, які і стали визначальними на шляху до чемпіонства. Дуже рада, що мені вдалося підкорити чергову вершину.

– Паралельно з чемпіонатом Європи з кікбоксингу відбувався і Кубок Європи з таеквондо у Братиславі. Олеже, як тобі вдалося підготувати своїх підопічних до обох важливих форумів?

Олег: Справді, паралельно зі світовою першістю з кікбоксингу проходив Кубок Європи з таеквондо-ІТФ, який зібрав в загальному 41 країну світу та 870 учасників. Туди я повіз п’ять спортсменів з Івано-Франківщини, які виступали у складі збірної України. Самі змагання були досить важкими, адже мали статус «відкритих», відтак зібрали не тільки найсильніші європейські збірні, але і визнаних світових лідерів – Канаду, Нову Зеландію та інших. Тому вдвічі приємніше, що нам вдалося здобути одразу три нагороди. Зокрема, Іван Грищук взяв «бронзу» у ваговій категорії плюс 60 кг серед юніорів, а також виборов бронзову нагороду у програмі «спецтехніка» – розбивання дощечок у стрибку. Разом із тим, Василь Войтович (чемпіон світу серед юніорів – ред.) здобув друге місце у ваговій категорії 63 кілограми серед дорослих. Василь провів п’ять поєдинків, але найяскравіша перемога була у чвертьфіналі, коли Войтович здолав чемпіона світу зі Словенії. Потім на останніх секундах вирвав перемогу в півфіналі у спортсмена з Коста-Ріки, проте у вирішальному поєдинку у рівній боротьбі, на жаль, програв ще одному словенцю.

– На початку жовтня Катя брала участь у Всесвітніх іграх єдиноборств, які проходили у Пекіні, проте поступилася вже у перший сутичці. Як так трапилось?

Олег: Справа в тому, що ми виступали не у своєму виді програми – «лайт-контакт», в якому виграли чемпіонат світу та Європи. Цього виду у Китаї не було, його просто виключили з програми. Відтак Катя змагалася у «семі-контакт», а це дуже різні дисципліни. Для прикладу, у легкій атлетиці є біг на 100 метрів і біг на 400 метрів. Так, це усе легка атлетика, але чемпіон на стометрівці аж ніяк не виграє чотирьохсотку. Катя програла лідеру своєї вагової категорії, італійці Луїзі Голотті, усього одне очко – 9:10. У підсумку наша кривдниця стала чемпіонкою на Всесвітніх іграх єдиноборств, перемігши у фіналі з різницею у десять очок! Просто нам не пощастило з жеребом, якби не стала на нашому шляху та італійка, ми були б, мінімум, другими…

Катя: Ці змагання і справді були дуже важливими для мене, адже вони вважаються своєрідними Олімпійськими іграми у єдиноборствах. Півроку ми готувалися до цих змагань, на підготовку пішло дуже багато сил, але я не зуміла належним чином провести бій з італійкою. Після програшу реально була дуже велика апатія до всього, було важко зібратися з думками і рухатися далі. Але мені вдалося підготувати себе до чемпіонату Європи з кікбоксингу і в результаті перемогти.

– Насамкінець, хотілося б дізнатися про подальші плани вашого чемпіонського тандему. Які вершини ще плануєте підкорити?

Катя: Зараз на першому місці у нас буде відпочинок, а далі – побачимо. У наших планах – чемпіонат світу з таеквондо-ІТФ, який пройде у березні 2011 року у Новій Зеландії. Але все упирається в гроші. Потрібно знайти три тисячі доларів. Минулого року ми вже пропустили світову першість, яка проходила у Бразилії, якраз через відсутність коштів на поїздку.

Олег: Цікаво, що ще один мій вихованець Василь Войтович потрапив до збірної України, відтак також міг би взяти участь у «світі». Але, як сказала Катя, треба шукати кошти, щоби їх повезти туди. Але невідомо, чи хтось відгукнеться і допоможе нам. Як бачите, не все залежить від спортсмена та його майстерності.

Розмовляв Андрій МЕНІВ

Довідка:

КАТЕРИНА СОЛОВЕЙ

Заслужений майстер спорту

Досягнення у таеквондо-ІТФ:

Семиразова чемпіонка Європи (2004-2010),

Дворазова переможниця Кубка світу (2004, 2006),

Срібна призерка чемпіонату світу (2005),

Чемпіонка світу (2007).

Досягнення у кікбоксингу:

Чемпіонка світу серед любителів (2009),

Чемпіонка Європи серед професіоналів (2010),

Переможниця Кубка світу (2010),

Учасниця Всесвітніх ігор єдиноборств (2010).