Всім читачам укрсучліту, які звикли до серйозного, виваженого, навіть дещо трагічного образу Сергія Жадана, треба терміново від нього відвикати. Адже тепер Жадан – не депресивний літератор, який на презентаціях читає свої тексти нарочито і зі своєрідною інтонацією. Не повірите, але він тепер страшно веселий, читає тексти хіп-хопівським речитативом та ще й в акомпанементі ну просто забойної групи. «Собаки в космосі» називається. Ну, якщо ви були в суботу ввечері в «Химері», то ви в курсі, а для тих, хто не був, постараюсь відтворити цю атмосферу.

Ніхто б не подумав, що депресивно-іронічна, а часом і жорстко саркастична жаданівська проза так легко і невимушено ляже на музику ска-групи. Ска – це завжди щось дуже веселе, підривне і життєствердне. Як не парадоксально, але під час концерту в «Химері» здавалось, що ця музика написана саме для цих текстів, і навпаки. Власне внаслідок співпраці письменника з відомим харківським гуртом «Собаки в космосі» і виникла ідея здійснити музично-літературний тур містами України з проектом «Спортивний клуб армії». Ще одним природнім результатом цієї співпраці виявився запис повноцінного аудіоальбому, куди ввійшли сім треків плюс відеоролики з концертних виступів проекту. «Спортивний клуб армії» вже встигли побачити і почути у Польщі, у планах – Німеччина, ймовірно, в німецькому перекладі.
Почався концерт начиткою віршів, які вийдуть друком вже через два місяці, згодом до Жадана під’єднались «Собаки» зі своїм ска-панком і ска-реггі, а ще трохи потому взагалі почалося щось неймовірне. Прямісінько перед очима Сергія з’явився Петро Буяк, соліст франківської групи «Франшиза», нещодавній дебют якої викликав у франківців шквал емоцій. Петро тим часом зорганізував повноцінний перформанс, фоном до якої слугував власне Жадан із «Собаками». Прикро, що не навпаки – так би це все дійство виглядало значно органічніше. А вийшло так, що замість того, аби дивитися на декламатора і власне винуватця торжества, публіка прикипіла поглядом до Петра, який увійшов в образ напівбожевільного, в акторських здібностях якого, втім, ніхто з присутніх не сумнівався. Ексцентрично рухаючись, соліст «Франшизи» падав на коліна, відчайдушно жестикулював, тицяв Жаданові свій квиток на концерт, їв з принесеного пуделка оселедець, лягав на підлогу, роздягався, танцював, показував свої калісони — словом, відривався на повну. І все би було нічого, якби це був його виступ. Проте Сергій і музиканти витримали цей наступ героїчно і толерантно: після закінчення першого відділення концерту письменник передав «слово» «Собакам», і ті продовжили гулянку без нього. Тоді й почався справжній відрив: франківська молодь мало не рознесла «Химеру» вдрузки у шалі танців, так їй було гаряче і весело.
І хоч на концерті Сергія Жадана і «Собак в космосі» людей було менше, ніж того можна було сподіватись, проте «Спортивний клуб армії» вигідно відрізнявся від усіх подібних літературно-музичних проектів і ніс у собі багато позитиву. В таких речах щирість одразу відчувається.

Тетяна ЄРУШЕВИЧ