“Ця зброя в Україну і в український народ ніколи би не вистрелила, у ворогів – так”, – заявив на суді звинувачений в незаконному поводженні зі зброєю 60-річний член всеукраїнської організації “Тризуб” Степан Бичек.

 

У Рогатинському районному суді продовжується розгляд кримінальної справи за звинуваченням 60-річного мешканця міста Самбора (Львівська область), члена всеукраїнської організації “Тризуб” Степана Бичека у незаконному поводженні зі зброєю та боєприпасами. Нагадаємо, що 8 січня цього року автомобіль Бичека зупинили на посту ДАІ при в’їзді в місто Рогатин. Під його водійським сидінням міліціонери виявили автомат АКСМ, а під час обшуку в нього вдома – пістолет системи наган та помпову рушницю. Степан Бичек першим із дев’яти “тризубівців”, яких затримали під час різдвяних свят на Івано-Франківщині (про це “ГК” писав у №3 (282) від 20 січня 2011 року) за різними звинуваченнями, постав перед судом.

Арешти членів ВО “Тризуб”, які відбувалися у різних регіонах України після знищення вибухівкою пам’ятника Сталіну в Запоріжжі, речники цієї організації одразу назвали політичними. Під час судового процесу, який розпочався минулого тижня в Рогатині, Степан Бичек також відзначив політичний підтекст порушеної проти нього кримінальної справи. Зокрема, він зауважив, що і в райвідділі міліції, і в обласному центрі правоохоронці в розмові з ним згадували понищені “тризубівцями” пам’ятники Сталіну і Лєніну, а також підпали в офісах Партії регіонів.

Свою вину в інкримінованому йому злочині (ст.263 ч.1 КК України – носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу – авт.) Степан Бичек на суді визнав і в скоєному розкаявся.

Нестримний потяг до зброї

У своїх поясненнях на суді Степан Бичек не приховував, що виявлені в нього вдома пістолет, рушниця та декілька радіостанцій справді належать йому. Він пояснив, що наприкінці 80-х років у складі громадської організації “Варта Руху” працював на розкопках у тих місцях, де були бої УПА у Карпатах, і там знайшов поржавілий наган. Знахідку забрав додому, “щоб добро не пропало”. Згодом пістолет почистив, доукомплектував саморобними деталями і зробив придатним для стрільби.

Помпову рушницю, за словами підсудного, він отримав на початку 2000-х років як начальник охорони однієї львівської фірми, яка виробляла соки. Коли на підприємстві перестали виплачувати зарплату, він забрав рушницю додому, попередивши, що поверне зброю, коли отримає заробіток. Оскільки зароблені гроші Бичеку не віддали, “помповуха” залишилася в нього. “Замотав, поклав у шафу, і хай стоїть – їсти не просить”, – ділився своїми міркуваннями підсудний.

Виявлені в помешканні Степана Бичека рації, за його словами, мали двояке походження. Одна радіостанція пролежала під диваном років двадцять – ще на початку 90-х він із “Вартою Руху” їздив на акцію в Берестечко, де забезпечував охорону заходу. Інші рації він отримав від Владислава Каськіва під час Майдану у 2004 році, коли ВО “Тризуб” також забезпечував правопорядок. “Майдан закінчився, і ніхто за тим не питав, я забрав до хати, – пояснював суду Степан Бичек. – Поклав під диван, і стояло собі”.

Історію з автоматом Степан Бичек розповів суду ще детальніше. Мовляв, трохи давніше він почув від деяких людей, що в Івано-Франківську можна купити за півціни зброю. Тож восьмого січня він приїхав своєю автівкою на місцевий вокзал, тут покрутився пару годин, зауважив двох “підозрілих мужиків” і підійшов до них. Ті, буцімто, погодилися продати автомат за 300 доларів. А в “нагрузку” додали ще й гранату за 50 гривень. Разом з тим підсудний уточнив, що не перевіряв, чи дійсно загорнутий у торбину предмет був бойовою зброєю. “То все моментально так було, що я й не зауважив, – говорив він. – А з гранатою мене надурили, продали учбову, без запалу”.

“Удома ви мали пістолет, рушницю, навіщо вам ще й автомат?” – допитувався в підсудного прокурор, який підтримував державне обвинувачення на суді.

“Для впевненості, – відповів підсудний. – Часи тепер такі, непевні. Але та зброя ніколи би не вистрелила в Україну чи український народ, у ворога – так”.

Невипадкові знахідки?

Про те, що затримання “тризубівців” на Івано-Франківщині було наперед спланованою акцією правоохоронців, до якої долучилися не тільки міліціянти, але й співробітники Служби безпеки України, подейкували одразу після серії арештів. Степан Бичек на суді також пригадував, що у нього того вечора, коли його затримали, склалося враження, що на посту ДАІ в Рогатині його вже чекали.

“Дорога була перекрита шлагбаумом, навколо поста було багато міліції, – розповідав він. – Коли перший раз машину оглянули і нічого не знайшли, я знову сів за кермо, але хтось з працівників міліції сказав: «Не може бути, щоб в тій машині нічого не було, подивися ще раз». Я ще подумав: “Дивина якась, вони вже все знають про мене”. Вийшов ще раз, руки на капот, скрутили мене, вдягнули наручники, завели в будку, де пост ДАІ”.

Однак допитаний на суді як свідок у справі інспектор дорожньо-патрульної служби Рогатинського райвідділу міліції, який зупинив того вечора “дев’ятку” під керуванням Степана Бичека, не підтвердив гіпотези про сплановане затримання.

“З чергової частини поступило повідомлення, що до міста Рогатина наближається транспортний засіб із швидкістю, яка викликає підозри у здатності водія керувати ним, – розповідав свідок. – Ми стали на пост. Невдовзі з’явився транспортний засіб, який рухався зі швидкістю 20-30 км/год, і ми його зупинили”.

Інспектор ДПС пояснив, що “дев’ятка” під керуванням Бичека була не першою автівкою, яку він зупинив для перевірки інформації чергового. Причиною ретельного обшуку саме в його автомобілі стала підозріла поведінка водія, який, мовляв, так хвилювався, що у нього аж трусилися руки. Коли ж водій вийшов з машини та, підходячи до багажника, проходив повз даішника, щось важке, що було в кишені його куртки, вдарило інспектора по нозі.

“Коли його спитали, що у нього в кишені, він відповів тільки, що купив це на базарі для власних потреб, – пояснював свідок. – Коли приїхала опергрупа, у нього було виявлено автомат під водійським сидінням і гранату. Пізніше він сам зізнався, що під пасажирським сидінням заховані два магазини, споряджені патронами”.

За словами інспектора ДАІ, того вечора він патрулював на території міста і заступив на пост при в’їзді в Рогатин разом з міліціонером-автоматником. “Чи на кожен випадок, коли виникає підозра, що водій не здатен керувати транспортним засобом, виставляється працівник міліції з автоматом та інспектор? Чи містило повідомлення чергового інформацію про недозволені речі, які можуть бути в салоні?” – поцікавився у свідка адвокат підсудного Володимир Бандура. Той у відповідь підтвердив, що посилений пост виставляється не завжди, але свою попередню поінформованість про те, що перевозив в автомобілі підсудний, заперечив.

“Коли я вже був у будці поста ДАІ, то чув там таку розмову, що зараз тут буде друга машина”, – натомість стверджував у своїх поясненнях підсудний Степан Бичек.

Як би там не було, але через якихось півгодини після затримання автомашини Степана Бичека тут же, в Рогатині, зупинили автівку виконувача обов’язків керівника ВО “Тризуб”, мешканця села Задністрянське (Галицький район) Андрія Стемпіцького, проти якого також порушили справу за звинуваченням у незаконному поводженні зі зброєю, виявивши в нього пістолет травматичної дії.

…У вівторок, 1 березня, у Рогатинському районному суді завершився допит свідків у справі Степана Бичека. На наступному судовому засіданні відбудуться судові дебати та прозвучить останнє слово підсудного.

Богдан СКАВРОН