Звинуваченого у незаконному поводженні зі зброєю 59-річного Степан Бичека, незважаючи на інвалідність та стан здоров’я, засуджено до двох років позбавлення волі, а його автомобіль конфісковано як знаряддя злочину.

 

Минулого четверга, 10 березня, в день роковин смерті Тараса Шевченка, в Рогатинському районному суді під час судових дебатів лунала поезія Кобзаря. Цитатою з Шевченкових “Гайдамаків” адвокат підсудного Володимир Бандура спробував привернути увагу суду до патріотичної ідеології, носієм якої вважає себе 59-річний мешканець Самбора, член всеукраїнської організації “Тризуб” Степан Бичек, та тієї соціально-економічної ситуації, яка склалася в Україні на момент порушення ним кримінального законодавства.

“Прошу суд врахувати, що світогляд українського націоналіста трохи інший, ніж у пересічного обивателя, – стверджував захисник Степана Бичека. – Мій підзахисний вважав, що незалежності України та її територіальній цілісності існує загроза. Тому ще однією обставиною, яка пом’якшує його вину, можна вважати вчинення злочину внаслідок збігу обставин”.

Апеляція до патріотичних почуттів, якими керувався в своїх діях підсудний, була тільки одним із аргументів сторони захисту. Суду також було наведено довгий перелік обставин, які зазвичай враховують при винесенні вироків для пом’якшення покарання. Зокрема, адвокат Бандура наголосив на тому, що злочин середньої тяжкості Степан Бичек скоїв уперше, півтора року тому він переніс інфаркт міокарда і потребує щорічного огляду в кардіолога, має другу групу інвалідності безтерміново, позитивно характеризується за місцем проживання. Окрім того, під час досудового і судового слідства підсудний активно сприяв розкриттю злочину і щиро розкаявся у скоєному.

Нагадаємо, що 59-річного Степана Бичека 8 січня цього року затримав посилений наряд ДПС Рогатинського райвідділу міліції на посту ДАІ при в’їзді в місто Рогатин. В салоні його автомобіля тоді було виявлено автомат Калашникова та мішечок з понад сотнею набоїв до нього. Згодом під час обшуку в помешканні Бичека правоохоронці знайшли старенький наган та помпову рушницю. Підсудний пояснив, що збирав всю цю зброю для самозахисту, зважаючи на теперішні “непевні часи”. Автомат, з яким його затримали, він, буцімто, придбав у якихось двох невідомих йому чоловіків біля залізничного вокзалу в Івано-Франківську.

У своєму останньому слові на лаві підсудних Степан Бичек ще раз повністю визнав свою вину, заявив про своє каяття і про те, що “ця зброя ніколи не була би повернута проти української незалежності”. “Прошу вас не судити мене надто суворо і не позбавляти волі, – говорив Степан Бичек. – Дайте мені тепер можливість зробити операцію на серці, а після того я хоч десять років відсиджу”.

Однак суд не прийняв до уваги ні юридичних аргументів сторони захисту, ні сльозливого прохання підсудного, майже в усьому погодившись із позицією державного обвинувачення. Спершу головуюча на суді Оксана Лошак задовольнила клопотання працівника прокуратури Романа Дроня, який представляв сторону обвинувачення на процесі, щодо визнання автомобіля ВАЗ-2109, який належав Степану Бичеку і в якому було виявлено автомат та набої, знаряддям злочину. Фактично це означало конфіскацію автомобіля, що потім, власне, й підтвердилося винесеним вироком.

Під час судових дебатів прокурор Дронь зажадав для підсудного покарання у межах санкції ст. 263 ч.1 – три роки позбавлення волі. Суддя після перебування в нарадчій кімнаті “скинула” один рік та, перерахувавши під час зачитування вироку всі пом’якшувальні обставини й оголосивши про відсутність будь-яких обставин, які обтяжують злочин, все ж не наважилася застосувати статті 75 і 76 КК України, які передбачають “умовне” покарання із іспитовим терміном. Остаточний вердикт суду – 2 роки позбавлення волі у виправній колонії.

Треба сказати, що такий судовий вирок за незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами не просто суворий, а навіть безпрецедентний. Упродовж минулого року, за даними Єдиного реєстру судових рішень, на Івано-Франківщині було розглянуто близько сотні справ за звинуваченням громадян у скоєнні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України. Але майже ніхто з підсудних не був засуджений до реального позбавлення волі. Найчастіше суд, обираючи міру покарання, враховував обставини, які пом’якшують вину, і присуджував 2 роки “умовно” – з іспитовим терміном від 1 до 3 років. Але траплялися в торішній судовій практиці і значно м’якші вироки, коли суд, застосувавши ст. 69 КК України, обирав покарання, не зазначене в санкції статті 263 ч.1, присуджуючи громадські роботи або лише штраф.

З чим пов’язана така суворість вироку Рогатинського суду щодо Степана Бичека? На судовому процесі підсудний натякав на політичну складову цієї кримінальної справи, яку деякі експерти розглядають як один з виявів переслідувань членів ВО “Тризуб”, яких раптом почали підозрювати мало не в терористичній діяльності.

Нагадаємо, що арешти “тризубівців” відбулися в різних регіонах України після знищення вибухівкою пам’ятника Сталіну в Запоріжжі. На Івано-Франківщині тоді було затримано 9 членів ВО “Тризуб”, двох із них (Степана Бичека та виконувача обов’язків керівника організації Андрія Стемпіцького) звинуватили у незаконному поводженні зі зброєю, а решту – в пошкодженні офісу передвиборного штабу Януковича в Галичі в 2009 році. Згодом з’явилася інформація про загрозу для Президента Віктора Януковича, який проводив різдвяні канікули в карпатській резиденції в Гуті, з боку “тризубівців”, які також у цей час з’їхалися на Прикарпаття. Щоправда, на судовому процесі, який завершився в Рогатині, не йшлося про жодну участь Степана Бичека в незаконних воєнізованих формуваннях чи про його причетність до якихось інших злочинів, окрім придбання та зберігання зброї та боєприпасів.

Суд також не досліджував обставин, за яких правоохоронцям стало відомо про зброю, яку знайшли в салоні автомашини Бичека. Працівники міліції, допитані як свідки у справі Бичека, стверджували, що зупинили його автомобіль випадково, зауваживши, що авто рухається надто повільно. Мабуть, так само “випадково” через півгодини на тому ж пості ДАІ було зупинено ще одну автівку, за кермом якої перебував виконувач обов’язків керівника “Тризубу”, мешканець села Задністрянськ Галицького району Андрій Стемпіцький. У нього також виявили нелегальну зброю – пістолет травматичної дії.

До речі, того ж дня, коли Рогатинський суд виносив вирок у справі Бичека, у тому ж суді було продовжено слухання справи за звинуваченням Андрія Стемпіцького. Очевидно, керівнику “Тризубу” також не варто розраховувати на поблажливе ставлення суддів.

Богдан СКАВРОН

P.S. Як стало відомо, адвокат засудженого Степана Бичека буде подавати апеляцію на вирок Рогатинського районного суду. “ГК” продовжує стежити за процесом.

До теми

Звідки галичани дістають зброю?

Місячники добровільної здачі нелегальної зброї на Прикарпатті міліція оголошує щороку, і традиційно з обігу вилучається чималий арсенал.

Як повідомили в ЦГЗ УМВСУ в Івано-Франківській області, такий місячник цього року триватиме ще до кінця березня. З початку його проведення мешканці Прикарпаття уже добровільно позбулися, здавши в органи внутрішніх справ, 28 одиниць зброї: 1 – нарізної армійського зразка, 19 гладкоствольних мисливських рушниць, 8 одиниць холодної зброї, а також 10 – газової. Окрім того, за два місяці поточного року в ході проведення оперативно-розшукових заходів на Прикарпатті з незаконного обігу вилучено ще 27 одиниць вогнепальної зброї, в тому числі автомат, 5 карабінів, 14 пістолетів (револьверів), 5 обрізів мисливських рушниць та 2 саморобних вогнестрільних пристрої.

Про походження вилученого в населення арсеналу зазвичай відомо дуже мало або й зовсім нічого. Коли справа доходить до кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, звинувачені по-різному пояснюють, звідки у них в руках опинилися пістолети, обрізи, карабіни та автомати. Якщо проаналізувати винесені минулого року вироки за ст.263 ч.1, то можна виявити декілька найбільш поширених джерел походження нелегальної зброї.

Отже, досить рідко зброю купують (у не встановлених слідством осіб). Як відомо із свідчень на суді, “тризубівець” Степан Бичек купив собі автомат біля вокзалу в Івано-Франківську. Тут же, на Привокзальній площі, придбав вогнепальну зброю у вигляді металевої авторучки мешканець Івано-Франківська (засуджений до 1 місяця арешту). На базарі у приміській Павлівці прикупив собі пістолет “Зоракі” ще один фігурант кримінальної справи, який отримав традиційні два роки “умовно” (з іспитовим терміном 3 роки).

Дехто виготовляє собі зброю власноруч. Скажімо, на одному з франківських заводів виточив саморобну малокаліберну гвинтівку мешканець одного із сіл Тисменицького району (засуджений до 2 років “умовно” з іспитовим терміном 1 рік). А житель Долинського району примудрився із газових труб та інших запчастин склепати два пристрої, подібні на пістолети, які визнані експертизою вогнепальною зброєю (покарання – 2 роки “умовно”, 1 рік іспитового терміну).

Найчастіше нелегальну зброю знаходять у лісі. Дехто конкретизує місце знахідки як стовбур старого дуплавого дерева. У такому тайнику в урочищі Баштир знайшов малокаліберну нарізну гвинтівку “ТОЗ-8” один чоловік, засуджений за ст.263 ч.1 до 140 годин громадських робіт. У тріснутому стовбурі в урочищі Батин на Рожнятівщині виявив обріз мисливської рушниці якийсь грибник, якого засудили за це до 200 годин громадських робіт.

Іноді, кажуть, зброю знаходять на смітнику. Зокрема, один підсудний заявив, що знайшов саморобний пістолет і набої до нього на сміттєзвалищі в селі Котиківка біля Городенки (засуджений до 2 років позбавлення волі “умовно”, іспитовий термін – 1 рік). Ще один – виявив пакет з обрізом біля смітника на вулиці Чорновола в Івано-Франківську (2 роки “умовно”, іспитовий термін – 2 роки). Третій чоловік, щоб пояснити, звідки в нього обріз мисливської рушниці французького виробництва, розповів суду історію про сезонні заробітки у Франції і про викинуту там на смітник рушницю, яку він знайшов (2 роки “умовно”, іспитовий термін – 2 роки).

Найменш вигадливі фігуранти кримінальних справ розповідають, що виявлена в них зброя – спадок від покійних дідуся чи батька. Часом місце сховку виявляється на горищі чи у підвалі старих родинних садиб. До речі, найменше покарання за ст. 263 ч.1 випало мешканцеві села Луги Рожнятівського району, який, знайшовши на горищі двоствольну мисливську рушницю, незаконно зберігав її у себе. Враховуючи пом’якшувальні обставини (перше притягнення до кримінальної відповідальності, позитивні характеристики, інвалідність, визнання вини та каяття), суд призначив йому штраф у розмірі 530 гривень.