Щорічно в урочищі Розтоки біля села Липа Долинського району відбувається фестиваль патріотичної пісні «Яворина». Цього року дата фестивалю, 16 липня, збіглася не тільки з Днем проголошення декларації України, але й з днем народження голови Івано-Франківської обласної ради, свободівця Олександра Сича. На свято завітав і лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок.
Над наметами учасників свята майоріли партійні прапори “Свободи”, де-не-де виднілися червоно-чорні стяги Української Повстанської Армії та спортивно-патріотичної організації “Сокіл”. Свободівський прапор почепили навіть на дрова, приготовані для повстанської ватри.
У програмі дводенного святкування урочистості біля пам’ятника провіднику ОУН Карпатського краю Ярославу Мельнику (Роберту) у селі Липа, Хресна дорога до цвинтаря полеглих вояків старшинської школи УПА “Олена” та сходження на гору Яворина до бункера Роберта. Крім того, учасники фесту влаштували собі волейбольний турнір. Чи не найбільше вболівальників зібрала гра між командами косівської районної організації “Свободи” та командою центрального проводу партії. Вболівальники підтримували гравців речівками на кшталт: “Хто не скаче, той москаль”. До речі, попри те, що турнір був відкритим, представників інших партій до гри не допускали. Зокрема, як каже керівник Долинського району, голова оргкомітету фестивалю Петро Шкутяк, судді відмовилися зареєструвати команду з Долини. “Ми організували фестиваль, облаштували волейбольні майданчики. Команди були з цілої України, а Долини не було. Тому що у команді не було свободівців”, – каже Шкутяк.
Схоже, патріотичний ентузіазм перейшов межу здорового глузду і ледь не зіпсував свята. Так, не членам “Свободи” на фестивалі не дозволяли вивішувати свої прапори та використовувати іншу символіку. “Порушникам” свободівські хлопці пояснювали, що це… їхня територія. Свідком одного з таких інцидентів став учасник фестивалю Ярослав Пароханяк. “Хлопці з молодіжної “Нашої України” розклали намети. До них підійшли молодики, одягнуті у майки з написом “Свобода”, і почали вимагати, щоб намети зняли, бо це територія “Свободи, – розповідає пан Ярослав. – Я спершу подумав, що вони жартують. Але там таке почалося, вони ледь не побили дітей, зібрали прапор, намети розібрали, заставили хлопчину зняти футболку з символікою «Нашої України». Коли я втрутився у суперечку, мене принижували й обзивали”.
З’ясовувати стосунки з членами “Свободи” довелося і голові Долинської РДА. “Я побачив, як хлопці з “Свободи” штовхають дідуся і забирають в нього прапор “Нашої України”, – говорить Петро Шкутяк. Після втручання у суперечку керівника району нападники відступилися. Однак коли обласне та районне керівництво вийшло на сцену відкривати фестиваль, молодики таки забрали в дідуся прапор.
До слова, організатором “Яворини-2011” була Долинська райдержадміністрація. Чим обґрунтовані наміри “Свободи” монополізувати патріотичний фестиваль, проведений за бюджетні кошти, так і залишилося не зрозумілим.
Марія ГАВРИЛЮК
Деркачова Ольга 
Палій Юлія 
Рязанцева Яна 
Магда Євген
Цитата a’la ландик: Тату, та хіба ж ми не такі патріоти як тякнибок, хочу таку машину як унього, хіба ж ми не західноукраїнська еліта, хіба ж ми не так ж часто згадуємо Бандеру і Шухевича.
То хто буде йти по мажоритарному окрузі в Долині малий чи старий Шкутяк? Інших думок не приходить.
Ось так! Годував колись З. Шкутяк з руки О. Сича, а той сьогодні з великої вдячності взяв тай укусив за ту руку… Чи то, може, Тягнибакс?
А в 2004 р. на Яворину вперше привезли Тягнивбока саме помаранчеві, коли він там собі зробив піар на “жидо-москальськй мафії, що править Україної”, а далі псевдосуди і т.д.
Ось вона перша гучна провокація, а вже потім були різні вибори, 9 травня…
Як Фурман підкорював Яворину.
Чи є ще в Україні справжні козаки?
– Відро води вип’єш?
– А хіба я кінь!
– А відро горілки?
– А хіба я не козак!
Хочу поділитися враженнями від участі в історико-патріотичній акції «Яворина – 2011», яка проходила 16-17 липня за ініціативи політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода» поблизу с. Липа Долинського району Івано-Франківській області. Захід присвячувався пам’яті одного з видатних діячів УПА Ярослава Мельника, більш відомого серед упівців як «Роберт», який загинув біля зазначеного населеного пункту від рук НКВС. Серед присутніх були лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, його заступники, голови Львівської та Тернопільської обласних рад, а також значна кількість членів та прихильників партії з різних регіонів держави. Під час акції було і проживання у наметовому містечку, і сходження на гору Яворина, й екскурсії до схронів вояків УПА, і патріотичне віче, і не тільки…
У цьому мене найбільше «вразило» те, що окремі учасники акції підмінили її історико-патріотичний характер проведенням «всеукраїнської маївки». Серед усіх присутніх у наметовому таборі особливо «відзначилася» делегація із Вінницької області, керівником якої був Олексій Фурман. Його «гарні» організаторські та лідерські здібності щодо формування складу делегації, підбору кандидатів у члени партії, забезпечення партійної дисципліни далися взнаки. І, як наслідок, після першого дня таборових зборів один вінничанин на ім’я Юрій, гарно повечерявши, з присмаком гуцульської оковитої, шукав зустрічі із Олегом Тягнибоком. І що ви думаєте, знайшов! Їх «ділову» розмову тет-а-тет бучив увесь табір. За вказаний неприємний інцидент на політраді партії, яка проходила цього ж дня, Фурмана лише пожурили, а Юрія вирішили відправити до Вінниці поправляти здоров’я. Але на цьому пригоди для партійної делегації із Вінницької області не закінчилися.
Наступного дня іншому вінничанину Сергію Барчуку, який є активістом партії та користується особистою підтримкою Фурмана, також вдалося «прославитися». Після колективного споживання спиртних напоїв буйність Барчука на очах ледь не всього наметового містечка втихомирювали пів вінницького табору. Поки частина учасників акції насолоджувалася «бойовими мистецтвами» Барчука та спостерігала за шоу, як його зв’язують у наметі канцелярським скотчем, то інша вже їх частина спільно із працівниками МНС била в сполох. Все та ж вінницька делегація, але вже четверо осіб, без попередження керівників табору подалися вночі в гори та заблукали. Такого сорому за представників вінницької «Свободи» наш край давно відчував.
Детально зупиняюсь на цих фактах, аби показати непрофесійність Олексія Фурмана, як лідера та організатора. Його «вміле» керівництво делегацією на «Яворині» це довело та, сподіваюсь, дасть підстави для відповідних роздумів лідерам партії. Проте, останнім часом вождтистська позиція Тягнибока, яка вирізняється наявністю особистої йому відданості, вказує на те, що по відношенню до Фурмана за таку поведінку його підлеглих, якої з часу проведення акцій «Яворина» ніхто не бачив, дисциплінарні та кадрові зміни не прийматимуться. Хоча хотілося б помилятися, зважаючи, що Тягнибок декларує про напіввійськовий характер діяльності ВО «Свобода» в частині виконання наказів, дотримання партійної дисципліни. Погоджуючись із цим, варто зауважити, що у військових формуваннях основний тягар відповідальності лягає на командира, в даному випадку Фурмана. Але останній цим сильно не переймається, бо у нього є «побратим» Маркіян Лопачак, куратор Вінницької області від партії, який тісно контактує із Тягнибоком та може замовити рятівне словечко за Фурмана. За то на винуватців п’яних інцидентів чекає партійний суд та виключення із лав партії, хоча щодо Барчука, яким опікується Фурман, може бути застосовано м’якше покарання.
Та що там говорити про порушників дисципліни із Вінниці, якщо лідери партії, як то Андрій Мохник, Юрій Сиротюк, Мірошниченко та ще декілька осіб не змогли відмовитися від оковитої, розташувавшись біля багаття у наметовому містечку. Правда, за ними шоу не спостерігалося, але до ночі пару пляшок горілки, віскі та «сухарика» під негучний спів «роздушили». Ось і Вам партійна дисципліна, і приклад для наслідування іншими. Хоча вони, що не козаки!
В цій історії турбує те, що лідери ВО «Свобода», які декларують про формування національної ідеології, самі ж її нівелюють. Нажаль, гарна ідея вшанування українських героїв та вивчення української історії перетворюється просто-на-просто на привід для організації застіль. Це все нагадує радянське минуле, яке в апріорі не сприймається ВО «Свободою», коли партійні вожді також за столом намагалися вирішували державні справи, коли непрофесійність прикривалася лише особистою відданістю (як ось Фурмана перед Тягнибоком). Видно історичні факти лідерів ВО «Свобода» таки нічого не навчили, а історія має звичку повторюватися. На завершення, перефразовуючи слова ненависного їм В.Леніна, хочеться зазначити, що «невірною дорогою йдете, Олеже Ярославовичу».
Валерій,
член Вінницької обласної організації ВО «Свобода»
Свободі – так! Геть псевдогашоукраїнців задолизів ждиявола та їх поплічників шкутярків. Злодіїів і фарисеїв не треба в Карпатах. геть брудні руки від Тягнибока і Свободи.
Як лиш Свобода буде вигравати то прилипали шкутяки тут же прилипнуть до Свободи. Їм лише б дерибанити біля корита.
Сичу треба його не за руку кусати, а голову відкусити, щоб одним зрадником менше було
“Свобода” любить поживитися на чужому.
Хай за свої гроші розблять фестиваль і визначають, кому там бути, а кому ні.
Хоча шкутячки ще ті подонки. Я не здивуюсь, що вони скоро і в “Свободу” залізуть…