Біля своєї карпатської “хатинки” в урочищі Женець третій Президент України Віктор Ющенко зводить церкву, музей, колибу і млин.

Віднедавна на пішохідному екскурсійному маршруті до водоспаду Гук в урочищі Женець поблизу села Татарів з’явилися нові туристичні орієнтири, про які не згадують офіційні путівники, але які відомі кожному екскурсоводу, провіднику чи просто місцевому мешканцеві. Дві новозбудовані садиби, які належать відомим політикам Євгену Червоненку та Віктору Ющенку, причаїлися за деревами на лівому березі притоки Прута – гірської річки Женець, але на них не можна не звернути уваги. Дачу Ющенка можна розгледіти навіть з дороги – на половині шляху до водоспаду видніється гостроверхий дах садиби на тлі вічнозелених смерек. А от на присутність ще однієї приватної власності елітної категорії вказує лише контрольно-пропускний пункт з автоматичним шлагбаумом на наступному повороті праворуч.

Ще вісім років тому сім’ї Євгена Червоненка та Віктора Ющенка облюбували собі цю місцевість неподалік курортного Яремче для відпочинку і викупили у двох місцевих селян їхні хати разом із землею. Тепер селяни напевно не впізнали би своїх обійсть. На місці простих гуцульських хат виросли розкішні, комфортабельні садиби. Але, як стало відомо, третій Президент України Віктор Ющенко не зупинився на досягнутому і продовжує забудовувати належну йому земельну ділянку. Поруч із «президентською дачею», як за звичкою називають цю садибу місцеві, ведеться грандіозне будівництво, нові споруди виростають впритул до гірської річки.

Прес-секретар колишнього Президента України Ірина Ванникова нещодавно підтвердила, що Віктор Ющенко займається будівництвом в Карпатах, зауваживши, що політик не споруджує якийсь закритий відпочинковий комплекс для еліти, а будує культурний центр. Зокрема, тут, начебто, діятимуть щонайменше три музеї (один з них буде присвячений гуцульським скриням, яких у Ющенка зібралося вже кілька десятків, ще один – старовинним музичним інструментам). Також планується, що на території комплексу буде кафе-ресторан, готель на декілька номерів, студія з фонотекою і навіть співоче поле на півтори тисячі осіб. Речниця колишнього Президента запевнила, що доступ до цього об’єкту буде відкритим і відвідати його зможе кожен охочий. Щоб дізнатися більше про велику і культурну будову Ющенка, репортер «ГК» вирушив у туристичний похід урочищем Женець.

…Відразу при в’їзді на природоохоронну територію стає зрозумілим, що Віктор Ющенко, який відомий не тільки як Президент України, але й як завзятий бджоляр, облаштував своє тимчасове помешкання десь неподалік. Ліворуч від дороги височіє будівля приватного пансіонату з промовистою назвою “Дикий мед”. Відвідувачів сюди заманюють екскурсією в так звану Медову долину – з дегустацією медів, чаїв та інших напоїв. Але родзинка в іншому.

Місцеві люди кажуть, що під час новорічних та різдвяних свят тутешні постояльці мають нагоду перетнутися з самим Віктором Андрійовичем, який у той час також полюбляє відпочивати у себе на дачі. До речі, автори однієї з реклам готелю, розміщених в мережі Інтернет, наголошують на тому, що “садиба розташована в мальовничому місці під лісом, поруч знаходяться водоспад Гук і президентська дача”. Мабуть, не випадково саме в святковий період вартість проживання в цьому 30-місному готелі підстрибує аж учетверо і залежно від категорії номера коштує від 4 до 11 тисяч гривень за пансіон на 5 днів. Тепер, усередині вересня, в цій туристичній садибі було порожньо: не видно ні постояльців, ні власників. Очевидно, туристичний сезон тут ще не розпочали.

А от на екскурсійному маршруті до водоспаду Гук того погожого вересневого дня туристів не бракувало. Щоб потрапити на територію природоохоронної зони, і пішоходи, й автомобілісти справно сплачували екскурсійний збір (10 гривень – з дорослого, 5 гривень – з дитини) в касі перед шлагбаумом контрольно-пропускного пункту Женецького відділення Карпатського національного природного парку. «А Віктор Андрійович також мусить платити за в’їзд, коли приїжджає на свою дачу?» – цікавлюся у молодої касирки. Та виявляється, що ті, хто має тут будинки, екскурсійний збір не оплачують.

«Віктор Андрійович цього літа часто тут бував, інколи з дружиною, але частіше сам, – розповідала касирка. – Займається будовою, та й приїжджає дивитися. Що там має бути, ніхто нічого не говорить. Але він там і церкву, і ресторан, і колибу – дуже багато всього запланував збудувати». «А туристи сюди частіше приїжджають, відколи тут поселилися відомі люди?» – допитуюся в несподіваної співрозмовниці. «Туристів стало більше, відколи проклали добрий асфальт і з’явилася можливість ближче під’їхати до водоспаду, – пояснила дівчина. – Люди, правда, трохи скаржаться, що дорога не до кінця заасфальтована. Але ж маршрут вважається пішохідним».

…Одразу за поворотом на дачу Ющенка добротно встелений асфальт закінчується, із узбіччя зникають спеціальні дзеркала, встановлені для безпеки автомобілістів на закрутах вузької дороги. Праворуч, за мостом через річку – будка КПП з синьо-жовтим прапором на верхівці. Біля шлагбаума мене перепиняє вже немолодий охоронець. «Віктор Андрійович вдома?» – цікавлюся в нього. «Нема нікого, школа почалася – діти роз’їхалися, а Віктор Андрійович ще в липні тут відпочивав, відтоді не бачили», – довірливо розказує він. Пропустити на територію, звичайно, не погоджується. Зрештою, не він тут головний. За садибою Ющенка стежать щонайменше шестеро приватних охоронців, які пильнують не тільки за парадним в’їздом, але й за підходами до садиби з боку гори, на підніжжі якої притулилася ця оселя. Щоб задовольнити цікавість і заглянути на обійстя Ющенка, доводиться підніматися на гору на протилежному боці дороги. Тут несподівано натрапляю на ще один палацик. Місцеві кажуть, що тут, буцімто, оселився хтось із братів Кличків. Перевірити інформацію на місці не вдається.

Вийшовши на галявину на горі навпроти садиби Віктора Андрійовича, можна нарешті повною мірою оцінити його зі смаком облаштований карпатський маєток. На території обійстя три капітальні споруди, найбільша з яких має чималу літню терасу і просторий хол для врочистих обідів чи ділових переговорів. Другий будиночок нагадує гостьовий дім, дещо скромніший за розмірами, а поруч з ним – очевидно, господарський будинок для прислуги. На подвір’ї – два УАЗики, мікроавтобус, квадроцикл, яким Ющенко особисто полюбляє об’їжджати довколишню територію та здійснювати поїздки до водоспаду.

Трохи нижче від садиби Ющенка – дерев’яна церква, поставлена на міцному кам’яному фундаменті. Церкву, кажуть місцеві люди, Віктор Андрійович збудував майже вимушено. Мовляв, під час будівництва маєтку тут часом відбувалося щось незрозуміле та моторошне – то інструменти самі по собі зірвуться з місця, то трактор на рівному перекинеться. А охоронці вночі взагалі спокою не мали, реагуючи на дивні звуки, які видавав хтось невидимий. «Може бути, що хату Ющенкові продали, як в нас кажуть, «зі всім», тобто разом з тими нечистими духами, які хтозна відколи там селилися, – розповідав репортерові «ГК» один з місцевих мешканців. – Як то було насправді, ніхто не знає, але відколи збудували церкву і відправили там службу Божу, то всі ці паранормальні явища нарешті припинилися».

Тепер до церкви, збудованої біля обійстя Ющенка, важко підступитися. Поруч ведеться будова і з’явився ще один контрольно-пропускний пункт з охоронцем та будка з собакою, котрий час від часу погавкує на перехожих туристів, які зупиняються, щоб сфотографувати сучасний витвір сакральної архітектури. Трохи нижче собачої буди виходить на поверхню водостічна труба, якою, можливо, стоки з дачі Ющенка зливають у річку.

Будівництво ведеться на чималій території фактично впритул до ріки, місцями заходячи навіть в русло Женця всупереч природоохоронним нормам (Водним кодексом України встановлено 25-метрову прибережну захисну смугу для малих річок – авт.), як-от у випадку не завершеної ще будівлі, стилізованої під водяний млин. Окремі споруди вже майже цілком викінчені, але їхнє функціональне призначення до кінця зрозуміти важко. Та спробу пройти мостом і наблизитися до території будівництва, щоб роздивитися новобудови, припинив якийсь добре натренований молодий чоловік, який раптово з’явився переді мною і застеріг: «Туди не можна, тут приватна територія, для чого ви фотографуєте?». На моє зауваження про відсутність заборонних написів на відвідини цієї території молодий охоронець ще раз наполегливо попередив: «Туди не заходьте. На кожному подвір’ї біля хати нічого не написано, але всі знають, що це – приватна територія».

Цікаво, чи після завершення будівництва культурний центр, який будує Віктор Ющенко біля своєї дачі в Карпатах, буде таким же “доступним” для пересічних туристів?

Богдан СКАВРОН

Оксана Марискевич, заступник директора Інституту екології Карпат НАН України:

“Зважаючи на встановлені Водним кодексом прибережні захисні смуги для малих річок, таке будівництво – це вже порушення чинного законодавства. Однак я взагалі не розумію тих людей, які намагаються проводити забудову в таких місцях, зважаючи на повені, які є частими явищами в Карпатах. Під час будівельних робіт порушується берегова лінія, і хоч яке б не було проведене берегоукріплення, існує велика ймовірність того, що велика вода, яка в Карпатах була, є і буде, колись зачепить цю будівлю. Тобто проблеми будуть у самого ж забудовника.

Треба також зважати на те, що навіть у тому випадку, якщо ділянка, на якій ведеться будівництво, не входить до території Карпатського національного природного парку, то річка Женець є невід’ємною частиною цієї природоохоронної зони, а таке будівництво так чи інакше вплине на її гідрологічний статус. Тут також виникає питання, яким чином власники таких новобудов будуть відводити стоки, чи буде там споруджена локальна каналізаційна система. Дуже сумнівно, що власники будівлі забезпечать дотримання водоохоронного законодавства, адже це дуже дорого. У нас переважно вкладають гроші у вибудовування різних палациків і замків, а коли мова йде про очищення стоків і налагодження водовідведення, намагаються економити. Дуже шкода, що природоохоронні органи в цьому напрямку недопрацьовують”.