Якщо чесно: Юрій Дерев`янко відкривається для аудиту

  • Виборчі з’їзди, що відбулися за останні кілька днів, спричинили справжню бурю у вітчизняному політикумі. Зрозуміло, що на місця в прохідних частинах виборчих списків і на мажоритарні округи претендентів виявилося значно більше, ніж самих місць і округів. Рішення з’їздів залишили за бортом партійних човнів багатьох політиків, які сподівалися  потрапити до переліку кандидатів. Тепер їм залишається або змиритися і покірно тонути, або спробувати сили на мажоритарці в якості самовисуванців.

    Найбільше претензій викликав виборчий список об’єднаної опозиції «Батьківщина». До переліку  кандидатів взагалі не потрапили низка знаних політиків, яких поряд з Юлією Тимошенко і Юрієм Луценком суспільство звикло вважати обличчями опозиції – Олесь Доній,  Тарас Стецьків, Володимир Філенко. Якщо герой парламентських протистоянь Юрій Гримчак опинився в непрохідній частині списку, то колишня дівчина депутата-регіонала Василя Горбаля Тетяна Донець, мати і батько якої були близькими друзями Павла Лазаренка, проходить під надійним 55 номером. Як відбувався відбір кандидатів і якими критеріями керувалися очільники опозиції, не зрозуміло. «Виглядає так, що ця опозиція просто не хоче вигравати вибори — по-дорослому вигравати у влади. Вона хоче легко пройти в Раду і стати опозицією в наступному парламенті», – підсумував результати з’їзду Тарас Стецьків, який вирішив балотуватися самовисуванцем – «як кандидат від опозиції, тільки правдивої, а не тієї, яка називає себе об’єднаною».

    Він не єдиний в такому виборі. Схвалений з’їздом список кандидатів на одномандатних  мажоритарних округах також спричинив чимало скандалів, зокрема і на Прикарпатті. Видається, що перелік висуванців від «Батьківщини» став результатом підкилимної боротьби різних груп впливу в середовищі опозиціонерів, а не публічної дискусії і діалогу з громадськістю. Так, на Івано-Франківщині від участі у виборах скандально усунули чи не найбільш рейтингового представника Фронту змін Юрія Дерев’янка.

    Нагадаємо, підтримку Юрію Дерев’янку власними підписами засвідчили майже 40 тисяч виборців округу №86. Фактично, вперше в історії прикарпатської політики відбувся масштабний праймеріз:  громадяни самі визначили, кого хочуть бачити кандидатом від опозиції на Надвірнянщині. Але враження на керівництво партії це не справило, як і акція представників району під столичним офісом Фронту минулої п’ятниці. Нагадаємо, кількадесят мешканців Надвірнянщини і Долинщини провели біля центрального офісу партії жартівливий обряд очищення списків від «нечисті» й передали керівництву Фронту тисячі аркушів з підписами виборців на підтримку Дерев’янка і його колеги кандидата по 86-му округу Володимира Грабовецького.

    Реакція партійного керівництва Фронту була прогнозовано неадекватною. За незгоду з лінією керівництва Фронту одразу після з’їзду Дерев’янка поспішили виключити з партії, звинувативши у всіх можливих смертних гріхах – співпраці з владою, порушенні партійного статуту, підкупі виборців і «незрозумілих джерелах наповнення» очолюваного Дерев’янком благодійного фонду. Про які саме порушення йдеться, в чому полягає співпраця з владою і чому джерела «незрозумілі», якщо виборча кампанія офіційно ще й не починалася, обласний секретаріат Фронту змін пояснити так і не спромігся. Під час прес-конференції у понеділок Арсеній Яценюк заінтригував згадкою про якусь «пачку паперів» і багатозначно натякнув , що «деяким кандидатам треба задумуватись взагалі над сутністю життя… Але народну творчість ми підтримуємо». Напевно, він вважає себе дотепним.

    Що це за таємнича «пачка паперів», трохи прояснив керівник юридичного департаменту штабу об’єднаної опозиції Павло Петренко. Імовірно, йдеться про результати моніторингу виборів деякими громадськими організаціями, в тому числі громадянським рухом “Чесно”. 21 червня об’єднана опозиція підписала з рухом декларацію про чесні вибори.  За словами Павла Петренка, Юрій Дерев’янко начебто не відповідає критеріям руху “Чесно”, зокрема «щодо декларування доходів».

    Юрій Дерев’янко заявив про готовність надати руху “Чесно” усі необхідні документи, що стосуються його доходів і підприємницької діяльності. Але, як не дивно, аналітикам «Чесно» документи… непотрібні. Більше того,координатор руху “Чесно” на Прикарпатті Тарас Случик пропозицію ознайомитися з документацією назвав «спробою маніпуляції» (!). У своїй статті, опублікованій на кількох місцевих сайтах, координатор доходить до висновків, які в кращому разі можна списати на брак досвіду і святу простоту неофіта. Юрій Дерев’янко і Володимир Грабовецький, пише Случик, «теоретично (так!) можуть бути причетні до корупційних дій за розслідуванням «Української правди»… Про що зазначила у своєму блозі один із ідеологів руху Вікторія Сюмар». Цього аналітику  Случику виявляється достатньо, аби дозволяти собі заклики не висувати «одіозних» політиків на округах. Якщо це аналітика, то назву руху “Чесно” треба писати з малої літери, в лапках і зі смайликом.

    А тепер про саме розслідування «Української правди», яке активісти “Чесно” намагаються піднести як убивчий компромат на Юрія Дерев’янка. У листопаді 2010-го року «УП» публікує статтю «Годівниці влади: у Азарова дарують мільйони офшорним “авторам”» . Якщо коротко, у розслідуванні йдеться про організовану в Міністерстві юстиції схему виводу бюджетних коштів в офшори на користь наближених до влади бенефіціарів.

    Схема невибаглива: створене Мінюстом державне підприємство «Інформаційний центр» забезпечує функціонування півтора десятка єдиних і державних реєстрів (державний реєстр актів цивільного стану громадян, реєстр правочинів, спадковий реєстр, реєстр довіреностей та інші). Необхідне для цього програмне забезпечення держава не придбала, а взяла в оренду в приватних компаній, яким виплачувала десятки і навіть сотні мільйонів гривень в якості авторського роялті. Отримані з бюджету кошти одразу переводилися на рахунки кіпрських офшорів, оминаючи вітчизняну податкову систему.

    Схема почала діяти з 2006 року, коли керівництво Держкомпідприємництва і ДП «Інформаційний центр» вирішили відмовитися від використання існуючої системи ведення Єдиного державного реєстру і взяти в оренду програмний продукт компаній «Арт-мастер» і «3-Т» на умовах щомісячної сплати «авторської винагороди». Лише ці дві фірми мали отримувати від держави по мільйону гривень у місяць. Курував схему начебто сам міністр юстиції Олександр Лавринович. Всього за 2007-2009 роки на рахунки ТОВ «Арт-мастер» державою було сплачено понад 205 мільйонів гривень, що підтвердила перевірка КРУ.

    Одним із засновників ТОВ «Арт-мастер» був Юрій Дерев’янко, як і ТОВ «Фірма “3-Т”». Опираючись лише на цей факт, аналітики руху Чесно поспішають зробити висновок про причетність політика до корупційних схем і збагаченні за рахунок держави. Поспішають – і помиляються. Юрій Дерев’янко відступив свої частки в цих компаніях ще в 2005 році – майже за два роки до запуску «схеми»! Тоді ж у складі засновників компанії з`явилися і кіпрські офшори. Про це неспростовно свідчать надані Юрієм Дерев’янком на запит «ГК» довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та копії статутів товариств. Представників Чесно чомусь не зацікавили ці документи. Схоже, деякі аналітики руху керуються правилом: якщо факти суперечать їхнім розумуванням, тим гірше для фактів.

    Також, представники Чесно звинувачують Юрія Дерев’янка у причетності до корупційних схем довкола ЄДАПСу. ТОВ “Фірма “3Т” справді вступила в Консорціум ЄДАПС з метою створення сучасного програмного забезпечення та баз даних. Проте з моменту вступу у консорціум у 2004 році і до моменту, коли компанія у 2005 році припинила свою фактичну господарську діяльність, жодних замовлень з боку консорціуму ЄДАПС, а відповідно і поступлення коштів не було. Це підтверджується виписками з банківських рахунків. Тому чи варто розцінювати факт входження в Консорціум без жодних спільних проектів і тим більше фінансових надходжень як ” участь у корупційних схемах”? А колега Юрія Дерев’янка Володимир Грабовецький, якого також поспішили звинуватити у корупційних оборудках ЄДАПСУ, взагалі не був засновником і не мав жодної причетності ані до “ТОВ “Фірма 3Т”, ні до ЄДАПСУ.

    «Я 15 років займався приватним бізнесом, і хочу сказати, що за цей час жодного разу не мав справи із бюджетними коштами, – зазначив у коментарі для «ГК» Юрій Дерев’янко.  – Міністра Лавриновича, з яким мені так нав’язують тісні стосунки, я зблизька бачив лише один раз в житті. Компанія «Арт-Мастер», яку я створив, була у моїй власності трохи більше року, хоча майже весь час тоді я присвячував компанії “Енергокомплект”, віце-президентом якої працював».

    До 2008 року Юрій Дерев’янко повністю вийшов з бізнесу, продавши свої частки в усіх компаніях, до яких мав відношення. Не приховує, що продав бізнес вдало і є людиною заможною. Усі прибутки – «білі», офіційно задекларовані, з них сплачено податки. Кошти Юрій Дерев’янко розмістив на депозитах і в цінних паперах, дивіденди від яких дають йому можливість не тільки комфортно почуватися самому й утримувати родину, а й займатися благодійністю. На прохання «ГК» політик надав декларацію за 2011 рік. Згідно з документом, у минулому році він отримав понад 16 млн. грн. дивідендів і процентів. Річний бюджет його благодійного фонду, який вже три роки активно працює на Прикарпатті, оцінюється в 2 млн. грн. Вважати ці витрати неспівмірними з доходами зовсім не випадає. Таким чином, місцевим керманичам Фронту змін було б дуже легко зрозуміти «незрозумілі джерела поповнення фонду». Якби їх справді це цікавило. Якщо ж їх передовсім переймала внутрішньовидова конкуренція і усунення з політичної команди сильного й самодостатнього гравця, то їх можна привітати.

    Окрім критеріїв прозорості доходів, їх відповідності способу життя і причетності до корупційних дій рух “Чесно” тестує кандидатів на «порушення прав і свобод людини» і «незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців».  Фактів, що засвідчували б порушення Юрієм Дерев`янком прав і свобод, немає. Щодо політичної кар’єри, то розпочав він її в 2005 році з Партії промисловців і підприємців. Що логічно, оскільки він тоді серйозно займався бізнесом.  У 2006 році балотувався за квотою ПППУ в списку НСНУ до Верховної Ради. З ПППУ вийшов у 2007 році, коли Анатолій Кінах став союзником Партії регіонів по парламентські коаліції. В 2009 році вступає до Фронту змін, який саме народжувався ще як громадський рух. Тоді ж створює Всеукраїнський благодійний фонд. У 2010 році як висуванець Фронту по мажоритарному округу перемагає на виборах до обласної ради. Постійно бере участь у роботі сесій і комісії з соціального захисту населення. Регулярно веде особистий прийом громадян, підготував та подав понад тисячу депутатських звернень.

    Чи вистачить мужності і розуму активістам руху “ЧЕСНО” визнати помилки і врахувати оприлюднені документи й факти, з’ясується вже днями, коли організація оголосить результати свого аудиту кандидатів.  А от чи відповідає насправді Юрій Деревянко вимогам до обранця, вирішуватиме не “ЧЕСНО” і навіть не виборчий штаб. Вирішить виборець. Справжню оцінку і політикам, і їхнім аудиторам громадяни дадуть у день голосування 28 жовтня.

    Павло СЛЮЗАР

     

     

  •  

     

     

     

     

     

     Трудова книжка Ю. Д. Дерев’янка

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!