На Івано-Франківщині дозволили вибирати з гірських річок піщано-гравійну суміш заради боротьби з катастрофічними повенями?

 

Упродовж дня з русла ріки виїжджала машина за машиною. Поки екскаватор вантажив видобутий з Бистриці Надвірнянської “шутр”, як в народі називають піщано-гравійну суміш, до тутешнього райвідділу міліції надійшло аж три звернення від стурбованих громадян. Налякані не так давно минулими повенями мешканці прибережних осель телефонували на 102 і просили захистити ріку. Вони добре пам’ятали, що саме несанкціонований вибір “шутру” називали однією з причин стихійного лиха у 2008 та 2010 роках. Екологи тоді переконували, що нераціональне втручання людини в природні русла рік призводить до того, що вода рве береги у вузьких місцях, незахищених дамбами та гідротехнічними спорудами…

Ще недавно за “шутровиками” полювали усі – екологічна інспекція робила рейди, даішники спиняли вантажівки, рибінспектори ганяли браконьєрів на ріці. Попри те, “шутрова мафія”, як охрестили незаконних видобувачів піщано-гравійної суміші, процвітала. Незамінний будівельний матеріал завжди мав великий попит, а за кожним метром ріки не встежиш.

Цього року кількість затриманих браконьєрів,за даними Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, різко зменшилася. Як пояснив заступник начальника інспекції Ігор Яківчук, “шутровики”-нелегали більше ризикувати не хочуть,адже тепер видобувати “шутр” з русла річки можна на цілком законних підставах.

Виявляється, відому заборону на видобуток піщано-гравійної суміші, яка прописана у 88 статті Водного кодексу України вдалося подолати минулорічним рішенням обласної ради, яким вибір “шутру” вписано в контекст протипаводкових заходів як руслорегулюючі та руслоочисні роботи. Здається, на Івано-Франівщині замість того, щоб побороти “шутрову мафію”, спробували її очолити.

 

Обласна рада входить у схему

 

“Рішення обласної ради діє вже майже рік, про нього відомо прокуратурі, якби там побачили щось неправильне, то така діяльність давно була б припинена, – відзначив у розмові з журналістом “ГК” начальник обласного управління водних ресурсів Роман Михайлюк. – Так, є стаття Водного кодексу, яка забороняє добувати гравій з гірських рік, але ми віднесли ці роботи до руслорегулювальних та днопоглиблювальних, тому правових підстав забороняти їх немає”.

Рішення обласної ради від 30 вересня 2011 року, яким фактично дозволено вибір “шутру” з гірських річок, аж ніяк не теперішня вигадка. Подібне рішення обласна рада приймала ще кілька років тому. Однак, саме минулого року “Порядок  проведення руслоочисних  та руслорегулювальних робіт на річках області” на сесії одразу не пройшов. Проти цього документу, котрий фактично узаконює “видалення з русел річок наносів”, до яких зараховано і піщано-гравійну суміш, проголосувала більшість депутатів, насамперед з так званих “опозиційних” фракцій. Депутати аргументували тоді свою відмову голосувати за такий документ тим, що підрядні організації, яким облводгосп дозволятиме працювати в руслі рік, можуть використовувати дозвіл виключно для видобутку “шутру”, мало дбаючи про берегоукріплення та регулювання русла.

Зрештою, опозиціонерів вдалося вмовити, а в “Порядок…” були внесені певні зміни. Депутатська комісія з питань екології (голова комісії – колишній начальник екологічної інспекції Андрій Троценко) отримала право погоджувати запропонований облводгоспом “пооб’єктний перелік руслоочисних і руслорегулюючих робіт”, а підрядників зобов’язали виконувати роботи на користь територіальної громади того чи іншого прирічкового населеного пункту на суму, яка становить 20 відсотків (раніше було 5 відсотків – авт.) вартості вивезеного з русла “шутру”.

Чи знизили ці нововведення ризики щодо неякісного виконання робіт підрядними організаціями, сказати важко. Можливо, обласні законодавці вирішили, що достатньо застрахували себе тим, що в одному з останніх пунктів “Порядку…” переклали повну відповідальність за дотримання природоохоронного законодавства на підрядні організації, які отримали дозвіл на проведення робіт з очищення русла.

Та, як виявляється, навіть за таких умов охочих працювати на легальному видобутку піщано-гравійної суміші не бракує. Попит залишився все той же – будова триває та й автодорожники не гребують “шутром”.

Екологічна депутатська комісія вже чотири рази збиралася, щоб розглянути та погодити листи облводгоспу із переліком об’єктів, на яких заплановано проводити очищення русел рік. Голова комісії Андрій Троценко нарахував по пам’яті понад два десятки об’єктів, які пройшли депутатське погодження. Але за точнішими цифрами порадив звернутися в обласне управління водного господарства.

“Головний у цій схемі – облводгосп, – переконував журналіста “ГК” Андрій Троценко. – Їхні спеціалісти виїжджають на місце, вони  вивчають ситуацію, оголошують конкурс, погоджують проект і здійснюють технагляд за цими роботами”.

 

Хто головний?

“Наша роль основна в тому, щоб вибрати місце проведення таких робіт не там, де хтось собі придумав, а там, де це дійсно потрібно, – пояснював начальник облводгоспу Роман Михайлюк. – А замовниками всіх цих робіт є органи місцевого самоврядування, вони вповноважені контролювати обсяг вивезеного “шутру”, а також можуть розірвати угоду на їх проведення, якщо запідозрять підрядників у нечесності”.

До речі, в облводгоспі зауважили, що до чинного Водного кодексу ще мають бути внесені зміни, за якими управління водного господарства будуть наділені дозвільними функціями.  “Правильніше говорити, що ми не даємо дозволи, а здійснюємо погодження, – скромно зауважив начальник відділу безпеки водних ресурсів облводгоспу Степан Пискливець. – Так само, як управління охорони навколишнього природного середовища та Держрибінспекція”. 

Фахівці облводгоспу пояснюють, що завдяки легалізації видобутку “шутру” на Івано-Франківщині вдалося не тільки зменшити кількість браконьєрів, яким вже нема потреби ховатися в “тінь”, але й зекономити бюджетні гроші, передбачені на проведення протипаводкових заходів. Скажімо, у 2010 році облводгосп звітував про видачу 6 дозволів, проведення земляних робіт обсягом понад 22,5 тисячі кубометрів та зекономлені 670 тисяч бюджетних гривень. 

З’ясувати цьогорічні дані виявилося значно складніше…

 

Де законно беруть “шутр”?

 

Отримати інформацію про місця, на яких цього року дозволено проводити роботи з розчистки русел і вивозити піщано-гравійну суміш, вдалося не відразу. Коли ж перелік об’єктів потрапив в розпорядження редакції “ГК”, то він виявився позбавленим таких подробиць, як терміни виконання робіт, їх обсяги, зрештою, невідомими залишилися виконавці. Для з’ясування подробиці виникали несподівані перешкоди. За дивним збігом обставин, працівниця апарату обласної ради, яка веде протоколи екологічної комісії, перебувала у відпустці, а працівник облводгоспу, який відає документацією щодо технічного нагляду за цими об’єктами, так само мав якісь вакації.

Зрештою, облводгосп поінформував про сім об’єктів, на яких проводяться руслоочисні та руслорегулювальні роботи. Ще три об’єкти знайшлися у конкурсних пропозиціях на офіційному сайті облводгоспу. Прикметно, що кожен з легальних “шутрових” кар’єрів розташований поряд з більшими промисловими центрами (Івано-Франківськ, Надвірна, Коломия, Рожнятів. Перегінськ тощо). Щоправда, і голова депутатської комісії, і керівник облводгоспу запевняли, що місця, з яких легально видобувають “шутр”, ніхто спеціально не підбирав з врахуванням зручності заїзду чи близькості ринків збуту.

Трохи здивувало, що із семи об’єктів, на яких проводяться руслоочисні роботи, аж три припадає на місто Надвірну та її околиці. Навряд чи можна це пояснити звичайною прихильністю надвірнянця Андрія Троценка до своєї малої батьківщини.

У цьому Надвірнянському піщано-гравійному кущі, який, окрім райцентру, включає в себе прилеглі села Назавизів та Пнів, найактивніші роботи наразі ведуться на ріці впритул до території міста. За погодженим із міською радою проектом, від Богородчанського моста аж до зони відпочинку івано-франківські підрядники випрямлятимуть русло Бистриці. І при цьому використовуватимуть видобутий “шутр” для своїх потреб. Роботи триватимуть до 15 грудня. Економічним та екологічним ефектом передчасно ще ніхто не хвалиться. 

А от в Назавизові, за словами сільського голови Володимира Гавриляка, підрядник ніяких робіт досі не розпочав. “Техніка в нього є, стоять на ріці, навпроти радгоспу, – говорив війт. – У нього дозвіл закінчується у вересні, напевно, ми не будемо його продовжувати”.

Тим часом у Пневі деякі селяни так само, як дехто з надвірнянців, за звичкою поскаржилися у міліцію…

 

Богдан СКАВРОН

 

P.S. За даними облводгоспу, вартість “шутру”, легально видобутого з гірських річок Івано-Франківщини, коливається в межах 24 – 40 гривень за кубометр.

 

P.P.S. У 2008 році на проведення заходів із ліквідації наслідків повені Івано-Франківському обласному управлінню водних ресурсів було виділено 129 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків стихії і проведення протипаводкових заходів.

 

До теми

 

0 – об’єкти, на яких на даний час проводиться розчистка русел з вилученням піщано-гравійної суміші

1. с. Черніїв Тисменицького району (Бистриця Надвірнянська)

2. с. Назавизів Надвірнянського району (Бистриця Надвірнянська)

3. м. Надвірна (Бистриця Надвірнянська)

4. с. Пнів Надвірнянського району (Бистриця Надвірнянська)

5. с. Корнич Коломийського району (Прут)

6. с. Нижній Струтин Рожнятівського району (Чечва)

7. с. Рошняте Рожнятівського району (Лімниця)

 

* – об’єкти, на яких заплановано проведення руслорегулюючих та руслоочисних робіт із вилученням піщано-гравійної суміші

1. с. Кийданці Коломийського району (Прут)

2. с. Старі Богородчани Богородчанського району (Бистриця Солотвинська)

3. с. Букачівці Рогатинського району (Дністер)