Прокуратура вимагає для Андрія Ониськіва, звинуваченого у вбивстві з корисливих мотивів, покарання у вигляді 14 років позбавлення волі, а його адвокати просять суд виправдати і звільнити свого підзахисного.

У четвер, 13 вересня, в Богородчанському районному суді завершилося судове слідство у кримінальній справі про звинувачення 29-річного Андрія Ониськіва, сина колишнього першого заступника мера Івано-Франківська Богдана Ониськіва, у вчиненні вбивства з корисливих мотивів. Нагадаємо, що Ониськіва-молодшого звинувачують у вбивстві 26-річного івано-франківця Михайла Слободяна, якого знайшли убитим пострілом з пістолета в потилицю 27 березня 2010 року у закинутому бункері на території колись секретного військового містечка в Богородчанському районі.

За версією слідства, Андрій Ониськів тривалий час підтримував ділові стосунки з Михайлом Слободяном, зокрема, позичав у нього гроші для розвитку бізнесу і мав перед ним невиконані боргові зобов’язання. Корисливі мотиви, начебто, й підштовхнули його до вбивства. Окрім вчинення вбивства, підсудному інкримінується ще цілий ряд майнових злочинів щодо Михайла Слободяна, зокрема, викрадення та знищення його автомобіля з метою приховати скоєний злочин.   

Андрій Ониськів був затриманий наступного дня після вбивства, коли до міліції надійшла заява про зникнення Михайла Слободяна, а на околиці Івано-Франківська було виявлено його спалений автомобіль. Син колишнього високопосадовця виявився одним з останніх, з ким спілкувався зниклий безвісти молодий чоловік.

На судовому процесі, який тривав цілих два роки, Андрій Ониськів заперечував свою причетність до скоєного злочину. До того ж він офіційно заявив про недозволені методи слідства, фізичний та психологічний тиск, який на нього чинився правоохоронцями. Заперечуючи свою вину, підсудний стверджував, що він дійсно виїхав того дня з Івано-Франківська разом з Михайлом Слободяном, але на прохання Михайла залишив його на околиці села Завій Калуського району в компанії невідомих йому людей. Ониськів також зрікся своєї причетності до знищення автомобіля убитого, пояснивши, що каністри з бензином, які він придбав на автозаправці, були призначені зовсім не для спалення автівки, а для потреб суботника, який проводив його батько перед Вербною неділею на належній йому автостоянці на вулиці Івасюка.

Під час судового слідства з підсудним проводилася спеціальна слідча дія із виїздом до села Завій для того, щоб він точно вказав місце, де залишив Михайла Слободяна із невідомими особами. Разом з тим за допомогою дослідження, проведеного фахівцями у сфері мобільного зв’язку, за допомогою вхідних та вихідних дзвінків з телефону Андрія Ониськіва було встановлено його справжнє місце перебування у день, коли було скоєне вбивство.

“Заяви підсудного про те, що він залишив потерпілого в селі Завій з невідомими особами, спростовуються матеріалами виконаного судового доручення щодо встановлення конкретного місця перебування підсудного з врахуванням наявної інформації про вхідні та вихідні дзвінки на його мобільний телефон”, – заявила під час свого виступу на судових дебатах представник прокуратури області, яка представляє на суді державне обвинувачення. За її словами, фахівець з електрозв’язку, який проводив дослідження, “чітко і достовірно  пояснив, що Андрій Ониськів 27 березня 2010 року під час телефонних переговорів з абонентами перебував на виїзді з лісосмуги від колишньої закинутої військової частини в селі Грабівка”, оскільки тільки на цьому відрізку дороги одночасно працюють обидва оператори, сім-карти яких були того дня в телефоні Ониськіва. “Оскільки дзвінки з телефону Ониськіва були здійснені майже одночасно, з інтервалом одна хвилина, це виключає можливість перебування Ониськіва між селами Завій та Бережниця, як він вказував”, – відзначила прокурор.

На думку державного обвинувачення, спроби перекласти вину на інших осіб викликані бажанням підсудного уникнути справедливого покарання за скоєне. Так само як спосіб уникнути відповідальності були розцінені прокурором покази Ониськіва на суді про застосування до нього недозволених методів слідства. “Заяви підсудного були достатньо перевірені і свого об’єктивного підтвердження не знайшли, – запевнила прокурор. – Було проведено перевірку під час судового слідства, але підстав для порушення кримінальної справи до працівників міліції, які начебто психологічно та фізично тиснули на обвинуваченого, не виявлено”.

Завершуючи свій виступ на судових дебатах, представник прокуратури повністю підтримала обвинувачення Андрія Ониськіва у скоєнні злочинів, передбачених семи статтями Кримінального кодексу – навмисне вбивство з корисливих мотивів, заволодіння чужим майном шляхом обману, незаконне володіння зброєю, крадіжка чужого майна, заволодіння автотранспортом, умисне знищення майна шляхом підпалу, заволодіння важливими документами. На думку прокурора, доказів вини підсудного більше, ніж достатньо. Прокурор попросила суд визнати Андрія Ониськіва винним за всіма статтями КК, за якими йому пред’явлено обвинувачення, і шляхом поглинання меншого покарання більшим остаточно призначити йому кару у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, а також зобов’язати його оплатити судові витрати та витрати на проведення експертиз у розмірі понад 10 тисяч гривень і частково задовольнити цивільний позов матері убитого.

Натомість троє адвокатів, які захищають на судовому процесі Андрія Ониськіва, висловили сумніви у достатності доказів вини підсудного. Ті ж докази, які були зібрані слідством, захисники назвали недостатньо достовірними для того, щоб лягти в основу обвинувального вироку.

Адвокати звернули увагу суду на те, що в матеріалах справи немає документальних підтверджень боргових зобов’язань Ониськіва перед Слободяном, слідству не вдалося також знайти знаряддя злочину – пістолет браунінг іспанського виробництва типу “мартін” калібру 7,65, з якого було вбито потерпілого.

“Слідством не здобуто доказів, що Ониськів володів пістолетом, але йому пред’явлено звинувачення у незаконному придбанні і носінні зброї, – говорив один з адвокатів. – Якщо ж він не мав зброї, то в який спосіб скоїв убивство?”

Відсутність у матеріалах справи боргових записок чи інших документів, які б свідчили про фінансові взаємостосунки Ониськіва і Слободяна, на думку захисту, заперечують можливість здійснення їхнім підзахисним шахрайства і виключають корисливий мотив в його діях.

У своїх промовах адвокати просили суд постановити виправдальний вирок, попри те, що кількість таких судових вердиктів із загальної кількості справ не перевищує одного відсотка. Андрія Ониськіва захисники просять звільнити з-під варти і поновити всі його громадянські права.

Позицію захисту розділив і батько підсудного Богдан Ониськів, який виступав на процесі як громадський захисник. Під час судових дебатів він запевняв суд, що його син постраждав через довірливість, коли брав кредит під заставу нерухомості – приміщень на вулиці Мазепи площею понад 130 квадратних метрів. “Працівники банку, справа стосовно яких тепер перебуває в міському суді, шахрайським способом змусили його підписати, бо він довірливий до людей, а потім показали фігуру з трьох пальців, – пояснював Богдан Ониськів. – Будучи в товариських стосунках з Слободяном, він попросив його як колектора, щоб вибити ці гроші з банкірів, бо з ними не міг справитися. На той злощасний день мала вирішитися та справа. Міша за певний відсоток мав цю справу вирішити. Зрозуміло, кому було вигідно убрати Мішу, а цього – запакувати на 15-20 років”.

Колишній високопосадовець також сказав, що не вірить, ніби його син міг позичити гроші в сумі 87 тисяч доларів і не оформити жодного документа на таку позику. Він стверджує, що йому телефонували невідомі, вимагали повернути гроші з “общака” і навіть, щоб залякати, вивезли в ліс біля Павлівки.

Підсудний на дебатах не тільки не визнав своєї вини, але й звинуватив у причетності до скоєння злочину начальника карного розшуку УМВСУ в Івано-Франківській області Ігоря Баб’юка та його першого заступника, які безпосередньо брали участь у розкритті цього злочину. “Їхній виїзд на місце злочину був здійснений з метою затирання слідів, якщо не своїх, то виконавців убивства”, – несподівано заявив Андрій Ониськів. Він також вважає, що його шахрайські дії не доказані, а покази свідків – “неякісна брехня з граматичними і логічними помилками”.

Звинувачений також звернув увагу суду на те, що його стан здоров’я після 2,5 років перебування в слідчому ізоляторі значно погіршився, на його утриманні – двоє неповнолітніх дітей, батьки – пенсіонери, які заледве утримують себе, до того ж батько має інвалідність.

“Я в злочинах не винуватий, прошу мене виправдати і випустити з-за ґрат”, – підсумував підсудний.

10 жовтня цього року в Богородчанському районному суді прозвучить останнє слово підсудного, після чого суд  перейде в нарадчу кімнату для постановлення вироку. “Галицький кореспондент” слідкуватиме за тим, як завершиться розгляд цієї справи.

 

Богдан СКАВРОН