24 грудня виконком Федерації футболу України має намір обрати головного тренера збірної України з футболу. Нагадаємо, що після засідання президіуму Федерації претендентів залишилося двоє – українець Михайло Фоменко та швед Свен-Горан Еріксон. Футбольний експерт «ГК» Мирослав Ступар поділився своїм баченням ситуації щодо довготривалого обрання наставника головної футбольної команди країни.

– Мирославе Івановичу, зараз багато говорять про те, що головним тренером збірної повинен стати Свен-Горан Еріксон. Чи заслуговує шведський спеціаліст таких авансів?

Враховуючи, що Еріксон днями має приїхати на переговори з представниками Федерації футболу України, схоже на те, що вибір все ж буде на його користь. Добре це чи погано? Однозначно сказати не можна. Але якби швед був відомим тренером на рівні збірних, так само, як і на клубному рівні, мабуть, сумнівів було б менше. Але робота з клубом – одне, а з національною командою – зовсім інше. У випадку зі збірною, футболістів не треба тренувати – вони приїжджають готовими, відтак за 2-3 дні потрібно побудувати тактику на майбутній поєдинок і налаштувати їх психологічно. Я маю сумніви стосовно того, що іноземний тренер через перекладача зможе достукатися до наших гравців. Це може зробити тільки наша людина, з нашою ментальністю.

– Яким, на Вашу думку, має бути оптимальний наставник для української збірної?
Майбутній тренер повинен знати специфіку вітчизняних футболістів: кому треба роз’яснити спокійно, на кого – потиснути. Мова йде про стиль управління футбольною командою. В цьому сенсі, як на мене, збірною повинен керувати український спеціаліст, який має свою харизму, певні знання. До того ж, тренер-українець обійшовся б нашим футбольним керманичам значно дешевше, ніж іноземець. Багато хто каже, що в нас бракує спеціалістів. Але в нас є тренери, які б разом з національною командою мужніли, досягаючи результатів. Сьогодні наша збірна переживає зміну поколінь. Враховуючи це, молоді гравці, які ще не мають вагомих досягнень, будуть намагатися проявити себе у збірній, розуміючи, що таким чином заявлять про себе у Європі. Те саме стосується і потенційного тренера, який би прагнув працювати і доводити, що не даремно очолює збірну України. А у нас – бардак. Так склалося, що Олег Блохін пішов зі своєї посади. Це єдиний тренер, при якому збірна досягла своїх найвищих результатів. Маю на увазі чемпіонат світу 2006 року. Тоді Блохін і команда були одним цілим. Так і повинно бути. За прикладами на клубному рівні далеко не будемо ходити: Мірча Луческу, Мирон Маркевич, Хуанде Рамос, навіть наш земляк Роман Григорчук.

– На Вашу думку, чи може тренер збірної поєднувати свою роботу з клубною?

Це складно. Зараз у нас далеко не той рівень, який був 30-40 років тому, коли, як правило, тренер збірної був наставником провідного клубу. За радянських часів ми мали достатньо експериментів у цьому плані. Навіть був такий випадок, коли панував тріувіат, коли на чемпіонаті світу-1982 біля керма збірної СРСР були тренери трьох найкращих команд – Лобановський, Ахалкаци та Бєсков. Сьогодні ж поєднувати ці дві площини – нереально. Тренер збірної повинен постійно перебувати у русі, слідкувати за футболістами, придивлятися до потенційних новачків. Інше питання: зараз практично немає вільних від клубної роботи фахівців, які б мали досвід і могли працювати на перспективу. Але переконаний, що можна, зваживши всі «за» і «проти», знайти оптимального спеціаліста, окрім запропонованих Федерацією Фоменка й Еріксона. До речі, не факт, що усі члени виконкому ФФУ погодяться з кандидатурою шведа. Тим паче, що президент Федерації хоче саме українського тренера. У кожного своє бачення, тому буде цікаво 24 грудня почути довгоочікуване рішення.

– Говорячи про перспективи, як гадаєте, Еріксон у разі свого обрання зможе допомогти нашій команді в майбутньому?
Особисто я не бачу перспектив у разі обрання Свена-Горана Еріксона. Він не знає навіть усіх наших збірників, не кажучи вже про специфіку нашого футболу. Ситуація була б іншою, якби швед працював у якомусь клубі, як, скажімо, Луческу чи інші іноземні тренери в Україні. Відбірковий цикл поновлюється вже у березні наступного року. Враховуючи це, важко собі уявити, що ми можемо перемогти у Польщі. Але якщо все ж виграємо, можливо, з’явиться надія щодо виконання певних турнірних завдань.

– Кого серед вільних від клубної роботи спеціалістів Ви б обрали сьогодні тренером збірної України?
З тих, хто зараз вільний від роботи, виокремив би В’ячеслава Грозного. Він свого часу працював у «Дніпрі», «Арсеналі», «Металургу», а також московському «Спартаку» та болгарському «Левскі». Щодо Олександра Заварова, він має не дуже великий досвід клубної роботи, а тим більше роботи у збірній. Ну, і забув найголовнішого – Віталія Кварцяного. Вважаю, що він міг би бути навіть помічником головного тренера у збірній. Вже екс-наставник запорізького «Металурга» заряджає своєю внутрішньою енергетикою, нестандартними рішеннями і висловами. Серед інших спеціалістів, які вже тренували збірну, мабуть, немає жодного, хто б мав бажання повернутися.

– Нещодавно серед кандидатів на пост наставника головної футбольної команди країни розглядався Андрій Шевченко…
Це несерйозно! В кожній роботі потрібен досвід для того, щоб досягти певних знань та рівня. Будь-який гравець, якої б він не був величини, маючи за мету стати тренером, повинен спробувати себе на певному рівні, повинен вчитися сам і вчити своїх підопічних. Давайте говорити відверто: як може людина, яка закинула футболі і перейшла у політику, тренувати одразу збірну України? Очевидно, Шевченко сам це чудово зрозумів, тому технічно відмовився.

– І насамкінець, як оцінюєте шанси збірної України у боротьбі за путівку на чемпіонат світу?
Як на мене, збірна України має перед собою практично нездійсненне завдання – пройти на чемпіонат світу. Але, як відомо, надія помирає останньою. Тому нам потрібно сподіватися, що новий наставник професійно візьметься за свою роботу і доведе, що не даремно був запрошений на свою відповідальну посаду

                                                                                                           Розмовляв Андрій МЕНІВ   
До теми…

Інтрига до останнього

Шведський фахівець Сен-Горан Еріксон, який, як уже повідомлялося, нібито дав свою попередню згоду очолити збірну України, найближчими днями прибуде до Києва для проведення детальних переговорів із президентом ФФУ Анатолієм Коньковим.

У разі, якщо Еріксон та керівники Федерації прийдуть до консенсусу, він разом із згаданим Миколою Фоменком виступить перед виконкомом ФФУ зі своєю програмою. Після чого і буде ухвалено остаточне рішення щодо нового наставника національної команди. Якщо ж Еріксона не влаштують запропоновані умови, можливий будь-який розвиток подій, включно з появою додаткових претендентів на вакантний пост.

 

Довідка
СВЕН-ГОРАН ЕРІКСОН (Швеція)
Титули та досягнення:
На рівні збірних (Англія)
Учасник чемпіонатів світу з футболу 2002 і 2006 рр. (найкращий результат – 1/4 фіналу),  учасник чемпіонату Європи з футболу 2004 року (1/4 фіналу).
Євротитули
Володар Кубка УЄФА (1982), фіналіст Кубка європейських чемпіонів (1990), володар Кубка володарів кубків (1999), володар Суперкубка Європи (1999)
Національні турніри
Чемпіон Швеції (1982), володар Кубка Швеції (1979, 1982), чемпіон Португалії (1983, 1984, 1991), володар Кубка Португалії (1983), володар Суперкубка Португалії (1989),  володар Кубка Італії (1994, 1998, 2000), чемпіон Італії (2000).
Нагороди і премії
Футбольний тренер року в Італії (2000), спортивний тренер року у Великобританії (2001).

Результати
Збірна України у відборі до ЧС-2014

11 вересня. Англія − УКРАЇНА – 1:1 (0:1).
Голи: Лемпард, 87 (пен.) – Коноплянка, 39.
12 жовтня. Молдова − УКРАЇНА – 0:0
16 жовтня. УКРАЇНА − Чорногорія – 0:1 (0:1)
Гол: Дам’яновіч, 45.

 

	Група Н	І	В	Н	П	М	О
1	Чорногорія	4	3	1	0	12-2	10
2	Англія	4	2	2	0	12-2	8
3	Польща	3	1	2	0	5-3	5
4	Молдова	4	1	1	2	2-7	4
5	УКРАЇНА	3	0	2	1	1-2	2
6	Сан-Марино	4	0	0	4	0-16	0

Календар матчів групи Н (2013 рік):
22 березня. Польща − УКРАЇНА

26 березня. УКРАЇНА − Молдова

7 червня. Чорногорія − УКРАЇНА

6 вересня. УКРАЇНА − Сан-Марино

10 вересня. УКРАЇНА − Англія

11 жовтня. УКРАЇНА − Польща

15 жовтня. Сан-Марино − УКРАЇНА

Примітка: до чемпіонату світу напряму потраплять переможці груп (9). Команди, які посядуть другі місця, будуть грати стикові матчі (8).