Норвакс

Літопис Галицький

«Екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі відвідав Івано-Франківськ, перед цим оголосивши у Львові, що має намір об’їхати більшість обласних центрів України, щоб 19 вересня приїхати до Києва з вимогами людей до влади…

Михайло Саакашвілі розповів про події, які відбуваються довкола його повернення в Україну. “Вони заявили, те, що Саакашвілі в’їхав в Україну, – зневага до державного кордону. Вибачте, їхати до себе додому – це зневага? Це український кордон, і власником його, як і власником України, має бути народ”, – сказав Саакашвілі.

За словами Саакашвілі, найперше треба прийняти закон про імпічмент, скасувати недоторканість і ввести механізм відкликання депутатів із парламенту».

(http://firtka.if.ua, 16 вересня 2017 року)

У рік 7 525 [2017]. Їхав того року, [руху] нових сил за морями-океанами набравшись, аки козак правдивий, із Сяну додому вельми [поважний] князь колхідський, одеський та всія Русі Міхун Саакашвалюк на прозвисько Вождь [Міжнародний], та просувався він довго дорогами об’їзними, темними та плутаними, аки [обіцянки] передвиборні, коней своїх залізних міняв, аки партії політичні, на [популізмі] з’їжджав із високих гір Кавкасійських, рубежі непрохідні долав, аки Улія Володимирівна на візочку інвалідному, а тоді по руках пішов [чужих], щоб на землі свої дістатися.

І хоч казали йому, що [вдома] нікого не буде, але він все одно говорив: «А я візьму і прийду [на ви]!». Стала тоді сторожа прикордонна редутом міцним та важкопрохідним, почала [мінними] полями всі стежки загороджувати, але загукали соратники та дружинники Міхуна Колхілдського: «Нас рать!», і убоялись вельми сього крику опричники [припорошені], а паче всього кричали воїни червоносердечні та дружинники [садомазопомічні] та борець вольний Юрасик Надвірнянський на прозвисько [Дерев’яний].

Взяли ж вони і, як заповідав Андрійко Іванкович на прозвисько Сонцесяйний, [він же] Доля, та й зробили все самі, і донесли Міхуна Поважного [До Кордонів] аж до самого города львового і покинули там його у дворі постоялому, добре оплаченому, аби відпочив він та ще трохи [руху] нових сил набрався, але сказав тоді воєвода львівський Синюта, що не можна так, і наказав вивезти геть, аки сміття [політичне].

І повезли тоді князя колхідського Міхуна за маршрутом, віддавна [сміттєвозами] протореним, на гастролі його [політичні] до людей простих, різних смердів та отроків, щоб вимоги свої, надії та сподівання вони йому [виклали]. І доїхав же він так аж до города галицького і зустрів там [людей] превеликеє множество, серед них тайняків припорошених половину і сподвижників кілька, таких [самих] безпаспортних та бездомних.

І сказав князь Міхун: «Я єсмь народ, якого [правди] – сила!» І наказав він тоді роздати усім присутнім [на мітингу] по одному кілометру кордону, бо народний він єсть, а ще нафти по відру, і газу неміряно, і води мінеральної [у стакані], і по два раби із ради верховної вигнаних. І хлопали [йому] вельми…

НОРВАКС