Норвакс

Літопис Галицький

«Чоловік Божий» Олександр Левицький знову відзначився своєю хамською поведінкою. В мережі з’явилося відео перепалки між депутатом та головою облради: “Ви вчителем там себе відчули? Гавкай собі на пса вдома”, – сварка між головою облради Олександром Сичем (Свобода) і депутатом Олександром Левицьким (Батьківщина, заступник Івано-Франківського міського голови).

Раніше Левицький вже відзначався своєю неадекватною поведінкою на громадських зборах у 2014 році…»

(http://pravda.if.ua, 26 жовтня 2018 року)

У рік 7 526 [2018]. Стояв того року, аки скеля непорушна і стовп [неотесаний], у городі галицькому посеред ради боярської на обороні важливих запитів [депутатських] чоловік учений та божий Олесько на прозвисько Третій Син [Ноя], що мав дар великий до пророцтва нестримного, ораторства невпинного, красномовства невдержимого та іншого [поносу] словесного. Говорив же він голосом [красно-сердечним] та мовами різними, гаслами політичними та образами мистецькими, і [купа людей] його розуміла, бо умів він пояснити та витлумачити усі наріччя на мови людські, ангельські і навіть [собачі], аки на свої рідні.

Коли ж ставав сей Олесько із виглядом розумним, аки цуцик [на лапки задні], за трибуною високою у раді боярській чи на форум широкий виходив, аки філософ [давній та грецький] Гіпермопс, промовляючи перед зібранням цілої [купи людей], то всі дослухалися вельми до думок його, тез, одкровень та сентенцій і ніхто не міг ні перебити [його], ні переспорити, ні заперечити його поученням премудрим – ні князі великі, ні учителі шкільні, ні навіть художники [якісь].

І не годен та недостоєн ніхто був посадити його ні [на місце] за тендери медичні, ані навіть за парту шкільну, бо науки великої набрався сей Олесько на прозвисько [Вічний] Заступник у походах своїх коридорами владними та премудростей нахапався по задвірках [політичних], аки бобік блох, від голів обласних та міських, і слово раз узявши, аки кинуту [на апорт] палку, міцною бульдожою хваткою у щелепах своїх тримав.

Але трапився якось Олеськові, аки [гребля] на шляху потоку слів його бурхливих, князь галицький та воєвода свободний Алекс на прозвисько Великий Вождь та Учитель [Історії], і наважився він обірвати політ його думки [важливої], спробував приборкати норовливі словеса його і припинити казання, аки відповідь [біля дошки] неоковирну, і двійку в щоденник вліпити, і навіть бабу Юлю [його] до директора викликати.

Та ніби [з ланца] зірвався чоловік божий Олесько, розпалився він гнівом і заричав, аки лев у пустелі алчущий, поживу зачувши, і повелів воєводі свободному Алексу [свій] писок стулити, пельку заткнути, язика прикусити і дзявкотінням своїм ганяти [курей] біля хати. І лемент великий зчинився [у хоромах білих], аки на псарні якійсь, і довго ще не втихав, бо перегавкувалися там луччі люди города галицького, аки [сичі] у гаю…

НОРВАКС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!