Норвакс

Літопис Галицький

«Голова Івано-Франківської обласної адміністрації Денис Шмигаль вважає, що йому область дісталася в гарному стані, крім доріг та мостів… «Той критичний стан доріг і мостів, який сьогодні є на території Івано-Франківщини, склався точно не за останні п’ять років. Ситуація формувалася мінімум років десять, а може, і всі п’ятнадцять», – розповів Денис Шмигаль в інтерв’ю «Західному кур’єру».

«Щоб вирішити проблему доріг і мостів, треба мінімум три-чотири роки. Сьогодні ми працюємо над стратегією, які дороги треба робити в першу чергу. Це державні дороги, де є найбільший потік машин. Де потік менший, ті дороги будемо ремонтувати в другу чергу. І так далі», – зазначає Шмигаль».

(kurs.if.ua, 29 вересня 2019 року)

У рік 7 527 [2019]. Роззирнувся того року князь галицький Дениско Другий [Львівський] туди-сюди довкола себе із хоромів білих, оглянув всю волость [свою] прикарпатську, що під руку його енергійну, теплу та теплоенергетичну перейшла волею жеребу [фейсбучного], і видно йому стало, що добре воно кругом і в стані гарному, хоч і [беушне], але ще вельми не закапарене, землі родючі, занедбані і майже не орані, ліси [не всюди] ще порубані і стрімкі потоки-ріки у труби маленьких станцій гідроелектричних вельми просяться, бо ж [раніше] муж сей прозорливий далі носа свого за золовідвалами бурштинськими [нічого] не бачив.

Тільки дві біди були в землі галицькій в стані не [зовсім] гарному та вельми печалили князя Дениска виглядом своїм плачевним та [станом] критичним – і були то дороги і мости, і було ж їх тут незчисленне множество, а треба було [ще більше]. І стояли вони припорошені років п’ять, а ще років десять в болоті кучмістському топилися, півстоліття під [совком] комуністичним страждали, а ще під польським та австрійським [чоботом] мучилися, а були ж вони такими розбитими та понищеними ще із тих часів [давніх], про які старожили місцеві розказують, коли ходили баби половецькі сим шляхом битим до ляхів [на бедрьонку].

Та встав же тоді князь галицький Дениско на прозвисько Мостобудун [якось уранці] та, в бік священної гори буковельської поклонившись, де в тиші та спокої спочивав [після виборів] воєвода Александлер Яш на прозвисько Великий [Будун Доріг], та обітницю склав перед народом усім галицьким, що не мине й три-чотири літа і вже [точно] не довше, аки термін  президентський князя столичного Зеленіна, як поробить він [в першу чергу] усі дороги княжі та віадуки, в другу чергу — шляхи боярські та шляхопроводи, в третю чергу – [протопче] стежки холопські та кладки перекине через потоки бистрі, в четверту чергу – [манівці] для приблуд туристичних промаркує, в п’яту чергу тропи звірині [помітить], а коли вже тридцять перша черга надійде, то, зглянувшись на благання лицаря [свободного] Руслана-Марципана, і збудує нарешті в городі галицькому той міст [пасічнянський].

НОРВАКС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!