Норвакс

Літопис Галицький

«Івано-Франківський міський суд визнав винним у хуліганстві мешканця Івано-Франківська Романа Копаницю, який вилив відро нечистот на народного депутата Олександра Шевченка… У матеріалах справи йдеться, що обвинувачений того дня був у міському парку Воїнів-інтернаціоналістів. Коли побачив Олександра Шевченка, до якого відчував неприязнь, хоча і не був з ним знайомий, взяв із машини відро фекалій та вилив на голову нардепа. Фекалії нібито були придбані раніше для удобрення городу…

Нагадаємо, сам Шевченко заявляв, що цей напад замовлений конкурентами по виборчому округу, і звертався до президента Володимира Зеленського з вимогою дати оцінку ситуації.»

(https://kurs.if.ua, 25 грудня 2019 року)

У рік 7 527 [2019]. Ходили того року в городі галицькому смерди непрості із відрами [повними] фекалій, добрим людям на удачу дорогу переходили, бідних [на гроші] благословляли та при тому в поті чола свого удобрювали городи невпинно. Бо ж [неродюча] вельми була земля галицька, не росло нічого на ній, крім хоромів новобудовних, високих, аки гори [буковельські], тож лили смерди сі трудолюбиві лайно усіляке та інші [фекалії] на поля електоральні та завжди тягнули з собою фіру гною, або тачку добрив поперед себе штовхали чи хоч грудку [лайна] у кишені тримали.

Хоч було лайна на землі галицькій вельми неміряно, але все [воно] на поверхню проступало, вгору ліфтами [соціальними] піднімалося, аки в мережах каналізаційних, за законом посудин партійно сполучених та в хоромах білих із шумом піарним та піною [зеленою] кабінети владні заповнювало, по залі сесійній [ради верховної] в городі стольному розповзалося, і не змішувалося воно із добривом натуральним, і не приймала його земля галицька, і [неприязнь] велику до нього відчували смерди непрості, і з відрами [повними] одразу на таке кидалися.

І ходив того року по такій землі [неврожайній] на свої жнива електоральні перед походом виборчим воєвода коломойсько-буковельский Александер Яш Великий, Пишний та [Пахучий], і не знав він про звичаї поганські смердів непростих у городі галицькому, а смерди непрості [натомість] не знали нічого про воєводу Александера Яша на прозвисько Недобудун доріг, але [неприязнь] до нього уже відчували. І змішали тоді воєводу коломойсько буковельського Александера Яша із [тим, що у відрах] повних було, і поволання вчинив він тоді вельми гучне за судом [праведним] до великого князя криворізько-київського Зелі, щоб усмирив він конкурентів його [безпредєльних]. 

Глянув тоді [на ситуацію] в парку ветеранському посеред города галицького великий князь Зеля зі своєї сторони, врем’я давнє згадав, і той свій торішній прикол [клоунський] новорічний, і  то, як ходив у прайм-тайми ефірні та [лайно] квартальне з телеекранів розляпував, аки лопаткою на параді з відерця, і розчулився вельми, за [шоу-бізнесом] своїм засумувавши, а коли вже зібрався оцінку давати, то придивився уважніше [на місце], звідки чулося волання воєводине, але так і не зміг його там розпізнати на землі добре удобреній, а паличкою рухати не захотів, тож так [воно] і затверділо.

НОРВАКС

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!