Очистіть душу сповіддю

  • Цього року Великдень припадає на 28 квітня. Перед ним йде Страсний тиждень – з 22 по 27 квітня. Це своєрідний перехід від Великого посту до найбільшого церковного свята. Про те, чим особливий цей тиждень та від яких занять варто утриматися у ці дні, розповів священик Української греко-католицької церкви отець Роман Терлецький.

    «Тиждень роздумів»

    «Страсний тиждень не входить до Великого посту, у ці дні відрізняються навіть відправи у церкві. Це підсумок того, що ми пройшли за 40 днів посту, – тиждень роздумів над останніми днями, від смерті до Воскресіння, Ісуса Христа, – говорить священик. – Перед Страсним тижнем віряни святкують Квітну, чи Вербну, неділю – в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим».

    Кожен день Страсного тижня особливий. У Великий Страсний понеділок церква згадує події, які описані у Старому Завіті: патріарх Яків мав дванадцять синів, з яких улюбленим був Йосип, але брати заздрили йому і продали Йосипа в рабство у Єгипет.

    «Це пророцтво здійснилося у Новому Завіті. У Страсний понеділок варто усвідомити, що ми теж зрадили Ісуса своїми гріхами», – каже отець Роман Терлецький.

    У Великий Страсний вівторок у молитвах, літургічних читаннях згадують про те, що Ісус в Єрусалимському храмі говорив притчами про Страшний суд, про прихід останнього дня – часу, коли зійде спасіння, докоряв фарисеям – еліті давнього єврейського суспільства – тим, що ті не жили так, як повчали інших.

    «Ісусові не подобалась ця дволикість. Це камінь у город усіх людей, адже не живемо із вірою. На жаль, це найбільша проблема християнства, над якою мусимо працювати. Ісус нагадує нам, що ці поняття – життя і віра – не можуть бути подвійними, а мають становите одне ціле», – розповідає священик УГКЦ.

    У Велику Страсну середу Церква згадує дві постаті: грішницю, яка вмила ноги Ісусові сльозами і намастила їх дорогоцінним миром, і Юду, який зрадив Ісуса.

    «Жінка віддала всі свої гроші на миро, яке чимало коштувало у той час, щоб показати любов до Ісуса, а Юда за гроші продав свого вчителя. Ми маємо бути, як грішниця: людина, яка щиро покаялася, отримує прощення, а не як Юда, котрий закрив серце для Бога. В кінці свого життя він, як говорить Біблія, вчинив самогубство, бо не повірив, що Бог йому пробачить. Всі ми грішні, і оцінювати нас може тільки Бог», – зауважує отець.

    Великий Страсний четвер називають у народі ще Чистим.

    «Священики у четвер вже, по суті, не мають сповідати. Середа – це останній день, але якщо хтось не встиг, то жодного прохання не відкинуть.

    Для нас, священиків, Страсний четвер – особливий день. Саме у цей день згадуємо, що Ісус із учнями споживав паску і казав: «Їжте, пийте – це кров моя і тіло».

    У цей день навіть у церкві особлива відправа, яка називається Утреня страстей. У Катедральному Храмі Святого Воскресіння – головному храмі Івано-Франківської єпархії УГКЦ – єпископ, який має найвищу владу, омиває і цілує ноги учням, як робив це на Таємній вечері Ісус Христос, щоб показати, що влада у Церкві – це служіння людям і немає керівників і підданих. Це неповторна відправа», – говорить отець Роман Терлецький.

    Велика Страсна п’ятниця – єдиний день у році, коли у церкві не відправляють літургію. У цей день виставляють плащаницю, а ввечері правлять Єрусалимську Утреню – похоронні співи. «Тоді душа оплакує Христа, що помер за нас», – зауважує священик.

    «У Велику Страсну суботу – день тиші. Ісус Христос лежить у гробі. Тут іде паралель: у євреїв субота – це сьомий день, а у нас неділя. Ісус воскрес у перший день після єврейської суботи – Шабату.

    У багатьох церквах вже правлять літургії, навіть у деяких освячують паски. Особливо це стосується тих людей, які на Великодні свята їдуть в село до батьків, але це не означає, що у суботу вже можна їсти освячене. Якщо немає такої потреби, раджу все ж дочекатися неділі», – каже священик.

  • Час примирення

    Як наголошує отець Роман Терлецький, у ці дні людям варто поєднати приготування і фізичні, і духовні: не тільки знайти час для підготовки до свята, а й піти на богослужіння. «У цей тиждень треба готувати не тільки помешкання, а й душу».

    У Страсний тиждень, згідно із правилами УГКЦ, не можна вживати м’ясних і молочних продуктів, а в Страсну п’ятницю люди віком від 14 до 59 зобов’язані дотримуватися строгого посту – вживати тільки хліб і воду. Виняток становлять тільки хворі, вагітні жінки та ті, що годують груддю немовлят.

    «Після посту відчуваєш смак навіть хліба і води. Тоді людина справді пізнає цінність їжі, що це – дар Божий.

    Ми не постимо для того, щоб потім переїсти чи перепити, тоді час буде змарновано. Людина протягом цього часу вчиться опановувати себе, керувати своїм життям і вчинками. Ми не живемо для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити. Їжа не повинна стати сенсом нашого життя», – наголошує отець.

    Не варто забувати і про три основні великодні символи – паску, яйця та м’ясні страви.

    «Печуть паску зазвичай у четвер і п’ятницю. Цей святковий здобний солодкий великодній хліб є символом найважливішого – життя. Яйце – це символ воскресіння: курчатко також народжується двічі – спочатку у яйці, а потім вилуплюється із нього. Ісус Христос також пережив два життя – він прийшов у цей світ, а потім воскрес. М’ясні страви – символ ягняти, адже кажемо, що Ісус – Агнець Божий», – розповідає священик.

    Перед Великоднем отець Роман Телецький радить очистити душу сповіддю.

    «Ми забруднюємо її гріхами: своїми вчинками, думками, словами, що суперечать Божим заповідям. Ми не очистимось, стрибнувши у Йорданську воду, бо душа – нематеріальна. Тільки сповідь – свідоме визнання гріхів, милосердя, прощення і причастя. Молитва і богослужіння у церкві здатні змінити світогляд: людина, яка жила без Бога, розуміє, що тепер це неможливо», – говорить священик.

    Святковий стіл, за яким збирається вся родина, також важливий. Застілля приносить радість, але при цьому не варто забувати про духовне. «Ісус також любив їсти з учнями. Коли ми споживаємо спільно страву, то наче беремо участь у житті одне одного», – зауважив священик.

    Отець Роман радить пережити цей тиждень духовно: подзвонити до батьків, які далеко живуть, примиритися з близькими – зробити так, щоб Великдень був радісним.

    Як приготуватися до сповіді?

    Отець Роман Терлецький повчає: «Ввечері помоліться і попросіть Бога все пригадати. Напишіть на листочку, про що шкодуєте. Визнайте у сповіді, що не будете так більше робити, і виконайте покуту».

    Марія ГРИЦКІВ

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!