Карпати, традиційно, притягують туристів з усієї України. Люди піднімаються в гори постійно – навіть взимку, щоб відсвяткувати Новий Рік. І досить часто трапляються непередбачувані випадки – туристи губляться в тумані чи травмуються. У цих випадках людям необхідна термінова допомога рятувальників.

Влітку 2015 року в тестовому режимі реалізували сміливу ідею – створити рятувальний пост поблизу гірських туристичних маршрутів. Адже раніше найближчий такий пост знаходився у Верховині, і щоб приїхати на виклик, потрібно було 4-5 годин. За точку базування обрали вершину Піп-Іван Чорногірський, а саме – одне з приміщень напівзруйнованої обсерваторії. А 6 липня 2016 року рятувальники почали цілодобове чергування.

Тарас Бринда – начальник групи реагування на надзвичайні ситуації УДСНС в Івано-Франківській області, має за плечима вже 17 років роботи у цій сфері. Він розповів, як проходить типовий день карпатського рятувальника, а також – чим зазвичай займаються туристи, піднявшись на Піп Іван.

“Наш день починається з підйому приблизно о сьомій ранку, снідаємо. Якщо це зима чи осінь – як правило, намітає багато снігу, і треба розчистити нашу та прилеглу території. Також ми, користуючись сервісами Google, зробили онлайн-систему реєстрації, де видно всі групи, котрі є на маршрутах – і наш ранок неодмінно включає в себе вихід на зв’язок з цими туристичними групами. Питаємо, де вони, чи з ними все добре, чи ніхто не загубився. Звісно, по можливості – у горах не завжди і не всюди є хороший зв’язок. А потім виїжджаємо на виклики – хтось губиться в тумані, хтось травмується. Чергуємо в три зміни”, – розповідає Тарас Бринда.

Він додає, що туристичні групи приходять кожного дня – яка б не була температура чи пора року. Навіть зимою в -23 та в сильний вітер все одно щодня знаходяться бажаючі вилізти на Піп Іван.

“Ми ведемо певну статистику. Влітку на гору піднімається до шести тисяч людей за місяць – 1300 туристичних груп. За жовтень, наприклад, маємо 126 груп – 551 людина, з них 15 іноземців. Максимально за день якось було близько 400 туристів”, – навів статистику Тарас Бринда.

Піднявшись же на саму гору, туристи, за словами “надзвичайників”, реагують дуже бурхливо – кричать, фотографуються, встановлюють прапори і навіть намагаються вилізти на споруду обсерваторії, що заборонено.

“Люди постійно хочуть кудись залізти. На будівлі є знаки, що кажуть – вхід заборонено, ведуться реставраційні роботи. Але це не всіх зупиняє, адже емоції туристів, що підкорили Піп Іван, сильні та яскраві. Щодо прапорів – у нас вже їх ціла колекція. Це стяги різних громадських організацій, прапори України та інші. Кожна друга група несе з собою якийсь прапор”, – додає начальник групи реагування.