Один воїн у полі сміття

Територія довкола будинку 31-річного мешканця міста Яремче Євгена Кузнєцова зовсім не схожа на звичайне подвір’я. Одразу біля воріт стоять контейнери для збору пляшок. Далі – невеличкий ангар, заповнений горами картону та поліетиленових пакетів, скляна тара з-під напоїв і металевий прес. Цей одружений чоловік і батько двох дітей уже два роки самотужки займається сортуванням відходів. Старенькою «Ладою» з невеличким причепом він привозить на своє обійстя сміття, яке не розкладеться у природі сотні років. За відсортовані відходи Євген виплачує винагороду,  наприклад, одну скляну пляшку оцінює у 20 копійок.

Бажання перевершує можливості

Спершу Євген вирішив просто зібрати в околицях Яремча розкиданий картон і відвезти на пункт прийому. Тоді він мав на руках всього 200 доларів і ще не здогадувався, що справа набере такого розмаху.

«Я хотів одноразово витратити ці гроші за відходи картону, щоб потім перепродати їх в Івано-Франківську. Та все виявилося набагато складніше, ніж я думав. Картон на переробку приймали спресованим у відповідні тюки. Робити це вручну було надзвичайно складно. Тож я вирішив працювати більше, щоб мати змогу придбати прес», – розповідає Євген.

Розвиваючи діяльність, чоловік почав збирати пляшки, а згодом і поліетиленові відходи. Але назбирати грошей на прес ніяк не вдавалося. Виручив випадок.

«Якось на відпочинок приїхав чоловік зі Львова, який, за його словами, мав власну поліграфічну фабрику. В нього я за 100 доларів придбав перший ручний прес. Це полегшило справу, але не набагато, адже щоб ним користуватися, потрібна була сила щонайменше двох людей. На додачу, сформовані тюки виходили нестандартними, що ускладнювало транспортування їх до пункту прийому», – згадує яремчанець.

Протягом року Євгену доводилося докладати значних зусиль, щоб відсортувати відходи та підготувати їх до здачі на переробку. Згодом йому вдалося взяти під виплату потужніший прес, який допоміг зменшити фізичні навантаження під час формування тюків. Натомість обсяг роботи з кожним днем тільки зростав.

«Я почав не встигати. Буває, що звезу все додому, але не справляюся із сортуванням. Інколи так стомлювався, що просто нічого не хочу робити. Два дні можу взагалі просто лежати, але потім все одно якось набираюся сили й розумію, що, крім мене, цього більше ніхто не зробить», – розповідає Євген.

Суспільний спротив

Робота з відходами важка не тільки фізично, але й морально. Євген Кузнєцов зауважує, що на початку було дуже складно боротися зі стереотипами. Люди довкола не підтримували чоловіка і ще й насміхалися з нього.

«Перших пів року ніхто не вірив, що я зможу вести цю справу. Навіть сусіди сміялися з мене й казали: «Ти що, бомж, що пляшки збираєш?» Але коли збільшився обсяг, вони зрозуміли серйозність моїх намірів», – розповідає він.

Проблема була також у неготовності місцевих людей сортувати сміття. Вони не хотіли цим заморочуватися, тож Євгенові доводилося час від часу навідуватися у магазини і просити працівників зібрати картонне сміття.

«Мене вражає те, що більшості все одно. Люди не мають мотивації й аргументують це тим, що на їхнє життя природи стане. Вони скоріше заплатять за загальний вивіз сміття, ніж самотужки відсортують його, бо це простіше», – каже яремчанець.

Мета – навчити екокультурі

Євген збирає сміття не тільки на території Яремчанщини. Він охоплює і прилеглі Яблуницю та Верховину. Каже, що його ціллю є зберегти красу Карпат. Чоловік живе незвичною мрією – хоче навести лад у радіусі сорока кілометрів довкола себе, хоч і розуміє, що зробити це буде непросто.

«Я зауважив невтішну тенденцію: щоразу, долаючи близько 100 метрів від центральної дороги додому, знаходжу викинуті на узбіччя пляшки. Якось навіть провів експеримент і протягом семи днів регулярно проходив цю відстань і збирав сміття. В результаті за тиждень я зніс до пункту прийому вісім кілограмів скла», – ділиться Євген.

Забрудненими є не тільки населені пункти, але й карпатські ліси. Чоловік розповідає, що якось він із друзями звіз джипом із гір пляшок на 300 кілограмів. Разом із цим Євген вірить, що не все так безнадійно й людям просто потрібно створити відповідні умови.

«Для сортування сміття потрібно закупити багато контейнерів. Крім цього, людей потрібно навчити екокультурі, адже наразі вони викидають туди усе підряд, навіть якщо написано, що контейнер призначений для збору пет-пляшок», – зауважує він.

У подальших планах яремчанця – створити команду однодумців. Тоді, каже, справи б ішли швидше, та й масштаби були б значно більшими. Наразі помічників у нього немає, навіть з біржі праці ніхто не поспішає влаштовуватися до Євгена на роботу.

«Мені самому дуже важко. Я був би радий знайти працівників, адже це дало би змогу розвивати справу. Потрібно ще закупити контейнери, фургон, добудувати склади. Іншими словами, треба створити необхідні умови для очищення Карпат та збереження природи», – розповідає чоловік.

Євген Кузнєцов щиро вірить у чисте майбутнє рідного краю. У перспективі він планує розширити сферу своєї діяльності і збирати на переробку також пластмасу та гуму.

Наталя ІВАНКІВ

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!