В Україні активно триває реформа децентралізації – створюються об’єднані територіальні громади, повноваження і кошти передаються на місця. Втім, в одній із ОТГ Івано-Франківщини – Верхнянській – громада відмовилася від «освітньої децентралізації», тобто  створення опорної школи. Чому мешканці громади прийняли таке рішення та як це вплине на їхнє майбутнє?

 

Плоди самостійності

Верхнянська ОТГ була утворена однією з перших, ще у 2015 році. До її складу ввійшли шість сільських рад. Площа громади – 140 кв. км, кількість населення – 10 тис. 700 осіб.

В ОТГ пишаються тим, що в рейтингу Мінрегіонбуду вони займають восьму позицію за зростанням доходів за 2017 р. серед 159-ти громад, які першими у жовтні 2015 р. пішли на вибори. Перший заступник голови Верхнянської ОТГ Іван Кавчак каже, що люди збунтувались проти чинної системи самоврядування одними з перших і ще жодного разу про це не пошкодували.

«Два роки тому знайшлися шість сільських голів, які всупереч волі райдержадміністрації та райради вирішили щось змінити в громадах. Ми прийняли таке рішення майже спонтанно, адже було бачення, була віра у краще майбутнє. Зараз люди, перш ніж об’єднатися, все перевіряють, випитують і обдивляються, як у Біблії Фома Невіруючий», – розповідає він.

Серед здобутків громади можна відзначити зростання бюджету на порядок – наразі він складає 52 млн. грн., з яких 11 млн. 800 тис. грн. – власні доходи. До об’єднання ж бюджети шести сільрад разом складали 4 млн. грн. За два роки самостійності в селах відремонтували ФАПи, будинки культури та інші приміщення, провели капітальні ремонти 12 км доріг та проклали стільки ж освітлення, збудували теплотрасу та водогін, встановили шість сонячних міні-електростанцій, створили сучасний ЦНАП.

«Структура громади наразі є такою: сім навчальних закладів, дев’ять народних домів, дев’ять бібліотек, вісім ФАПів, дві амбулаторії та сільська рада. Вона існувала раніше, існує і зараз. Ми принципово не закрили жоден заклад, але все це тепер набирає зовсім іншого вигляду», – додає перший заступник голови громади.

«Найбільший успіх Верхнянської громади – це сформована команда, яка злагоджено працює, – переконаний Руслан Панасюк директор Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». – Саме це дозволило Верхнянській ОТГ посісти восьме місце в рейтингу громад, які були створені в 2015 році, за зростанням власних доходів. Чим ця громада вирізняється? Вони мали сміливість і стали єдиною пілотною громадою в області, яка реально наблизила соціальні послуги до мешканців. Адже, стаючи на шлях реформи, ми декларували, що послуги мають бути наближені до людей, а їх якість має бути збережена».

Зрушення в освіті

У Верхнянській ОТГ налічується сім освітніх закладів, чотири з яких вже стали навчально-виховними комплексами. Олександра Сенецька, методист Верхнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, каже, що плоди реформи стали відчутні майже одразу.

«Раніше школи підпорядковувалися райраді і у них нічого не обновлювалося, ніхто не дбав про матеріальну базу, заміну вікон чи просто про те, щоб на дітей не капало з дірявого даху. Після об’єднання наші заклади освіти перейшли у комунальну власність громади. Змінилася не лише назва – змінилося все, адже ОТГ почала реально допомагати школам. Почалися капітальні ремонти, нарешті перекрили дах, утеплили фасади та замінили вікна. Це зразу ж позначилось на якості освіти, адже учні набагато охочіше будуть вчитися, якщо їм тепло, зручно та комфортно», – пояснює Сенецька.

У бюджеті громади передбачені кошти на шкільне харчування дітей-сиріт та напівсиріт, дітей учасників АТО та переселенців, а також дітей з малозабезпечених сімей. За словами Мар’яни Паньків, головного спеціаліста відділу освіти Верхнянської ОТГ, наймолодші верхнянці шкільним харчуванням цілком задоволені, адже воно дійсно якісне.

«Маємо шкільні автобуси, дітей зі всіх сіл возять до школи в разі потреби. Один з автобусів ми свого часу відправили у зону АТО – і звідти він, на жаль, не повернувся… Тому наразі маємо два автобуси – один наш, один орендований. Цими автобусами щодня їздить 80 дітей. Ще 120 школярів безкоштовно возять приватні перевізники, яким ми за це платимо 13 тис. грн. на місяць. Ці гроші йдуть з бюджету, із власних надходжень. Всього в нашій громаді є 922 школярі. Нещодавно у Верхнянській ЗОШ, де є 248 учнів та 45 вчителів, встановили потужний котел, який обігріває і її, і розміщене неподалік приміщення сільської ради», – описує ситуацію Паньків.

 

Такою була воля людей

Втім, попри всі позитивні зрушення, від такої освітньої інновації, як створення опорної школи, у Верхнянській ОТГ відмовились. Посадовці переконують: такою була воля самих мешканців громади, тож людей послухали і зробили так, як ті сказали.

«У нас є двоє учнів, які навчаються за системою інклюзивної освіти, – розповідає Мар’яна Паньків про нововведення в освіті. – Це, однозначно, є позитив, оскільки за рахунок державної субвенції на придбання інвентарю ми можемо придбати речі, які допоможуть і самим дітям з інвалідністю, і навчальному закладу в цілому. Що стосується опорної школи, у нас було питання щодо її створення, але депутати ОТГ на сесії відмовились голосувати за таке рішення. Якби Верхнянська школа стала опорною, то у неї «зрізався» би верхній ступінь – опорна школа мала стати закладом І-ІІ ступенів. Через це були конфлікти. А нещодавно нам надіслали інформацію щодо конкурсу на найкращий опорний заклад, і там є інформація про те, що тепер на ремонт опорних шкіл не будуть виділятися кошти, а лише на закупівлю обладнання. Відповідно, це просто невигідно, і ми не стали створювати опорну школу».

Іван Кавчак пояснює, що насправді бажання реформувати школу і створити опорний навчальний заклад у місцевих депутатів було, але мешканці громади виявилися проти.

«Ми не знайшли підтримки у населення, у вчителів. А влада ж не має йти супроти волі громади, адже ми є їх слугами, а вони – нашими господарями. Відповідно, опорна школа не була створена, а натомість була збережена наявна мережа освітніх закладів. У найближчий час ми навіть не плануємо розглядати якісь зміни чи оптимізацію освітньої сфери шляхом ліквідації тієї чи іншої освітньої установи», – ділиться своїм баченням Кавчак.

Руслан Панасюк сподівається, що опорна школа у громаді все ж буде створена, але на цей крок потрібно йти, зваживши та проаналізувавши всі обставини й особливості.

«Утворення опорної школи – це крок вперед в освіті. Це зростання якісного рівня освітніх послуг, кращі умови навчання та соціальної адаптації школяра, а також оптимізація видатків на освіту в ОТГ. Але до такого якісного кроку мають відповідально підійти і влада, і мешканці громади, знайти спільне рішення. Ми дуже сподіваємось, що Верхнянська ОТГ, проаналізувавши свої потреби та розуміючи переваги створення опорного навчального закладу, досить швидко до такого рішення прийде», – підсумовує директор ЦРМС.

Замість підсумку

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, ще у 2016 р. виступаючи на конференції «Україна на шляху децентралізації освіти», заявила, що саме опорні школи повинні стати новою основою та новою якістю української освіти. За два роки її думка не змінилася. Нещодавно, коментуючи успішність випускників новостворених опорних шкіл, міністр сказала, що їх створення впливає на зростання кількості профільних класів, де діти можуть зосередитись на підготовці до потрібних їм предметів.

Втім, у Верхнянській ОТГ із такою позицією не згідні. Причин цієї незгоди може бути багато. Як згадане посадовцями громади небажання людей чи невигідність такого кроку, так і супротив вчителів, особливо директорів та їх заступників. Адже після створення опорної школи у її філіях зникає потреба у вищезгаданих керівних посадах, що, очевидно, подобається не всім.

Тарас ВОЛОШИН