Отруйники повітря: ні пройти, ні продихнути

Кожного року на Івано-Франківщині збільшується кількість автомобілів. Великі і малі, економні і не дуже, дешеві авто на іноземній реєстрації і дорогі люксусові джипи заполонили площі, вулиці і вулички, двори, а часом – і переходи. Експерти побоюються, невдовзі франківцям не буде чим дихати. Чому автівка – це не завжди добре, та як на Прикарпатті намагаються зробити повітря чистішим, цікавився «Галицький кореспондент».

У 2017 році на Прикарпатті зареєстрували понад 115 тисяч одиниць транспортних засобів. Придбані для особистого користування чи для підприємницької діяльності – саме вони наповнюють чадним газом, діоксидом азоту і незгорілими продуктами вуглеводнів повітря, яким ми всі дихаємо.

У середньому за рік автомобіль викидає в атмосферу 700 кілограмів чадного газу, 40 кг діоксиду азоту, 230 кг незгорілих вуглеводнів, а твердих дрібнодисперсних часток (РМ) – 2-5 кг. Щороку автомобіль спалює близько 4,5 тонни кисню, це в 50 разів більше за річні потреби людини.

Завідувач відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень “Івано-Франківського обласного лабораторного центру МОЗ України” Юрій Здоровий наголошує, що наразі автомобілі – найбільші забруднювачі повітря. За його словами, до такої кількості транспорту міста зі старою забудовою просто не пристосовані.

«Наші міста просто не можуть справлятися з такою кількістю транспорту. Тим паче багато автомобілів у місті використовуються вже з відпрацьованим ресурсом, а бензин часто фальсифікований – це теж ні для кого не секрет», – пояснює Юрій Здоровий.

В Івано-Франківську щокварталу вимірюють вміст шкідливих речовин в повітрі на території житлової забудови в зоні вулиць з інтенсивним рухом транспорту. Цю інформацію передають міській владі і просять якось вплинути на ситуацію.

Експерт може назвати навіть вулиці в містах, які найбільше страждають від авто. В Івано-Франківську найбільше пилу і викидів – в межах вулиць Довга, Деповська, Галицька, Привокзальна, Вовчинецька. У Калуші – вулиці Бандери та Долинська, у Коломиї – Грушевського, Карпатська, Мазепи, Привокзальна, Коновальця. На цих вулицях здебільшого велике скупчення не лише автівок, але й пішоходів.

Петро Кульба, начальник відділу економіки, природоохоронної діяльності та екологічного моніторингу управління екології Івано-Франківської ОДА, пояснює, чому обласний центр Прикарпаття не може витримувати таку кількість авто. Це пов’язано з кількома чинниками. Через географічне розташування повітря в Івано-Франківську недостатньо циркулює. Окрім цього, його рух стримують висотні будівлі, про це мали б подумати архітектори, які дозволяють будівництво багатоповерхівок.

За словами фахівця, у зоні найбільшого забруднення – території біля АЗС та автостоянок, вулиці, на яких часто утворюються затори.

При цьому у справі захисту атмосферного повітря від забруднення українці повинні рівнятися на Європейський Союз. Підписуючи Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання покращити показники до рівня європейських країн. Це означає, що повітря має бути чистіше, викидів менше, а пальне – кращої якості.

«Згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, є директиви про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище, які ми маємо виконувати. Це, зокрема, стосується вмісту поліциклічних ароматичних вуглеводнів у атмосферному повітрі. На даний час у нас є відповідні законодавчі акти, у 2016 році прийняли закон України “Про стратегічну екологічну оцінку”, спрямований на імплементацію згаданої директиви. Покращення якості атмосферного повітря залежить від того, якої якості у нас буде пальне. До 2023 року Україна повинна забезпечити кращу якість пального, потрібно, щоб при його виробництві застосовувалися нові технології. На жаль, нафтопереробні підприємства на території України застарілі, їхня продукція невисокої якості», – пояснює Кульба.

Доброю ідеєю, запозиченою з Європи, на думку фахівця, є перехід на електромобілі. Це дозволить зменшити забруднення повітря і принесе економічну вигоду.

Андрій Павлюк став одним із перших власників електромобіля у місті. Він новою автівкою задоволений – тиха, економна та «розумна». Але необхідної інфраструктури для використання електричного транспорту в Україні бракує.

«На день я проїжджаю щонайменше 25 км, машину заряджаю раз на тиждень, коштує це 30-40 гривень. Для нашого невеликого міста це дуже зручно і вигідно. Вартість проїзду в громадському транспорті – 75-100 грн. на тиждень, користування звичайним авто буде коштувати 350-400 грн. У догляді ця машина не потребує майже нічого, там не потрібно міняти фільтри чи масло», – каже Андрій.

Плюс ще така невидима, але відчутна перевага – електромобіль взагалі не викидає отруйних речовин у повітря та не створює також зайвого шуму, бо пересувається дуже тихо.

«Звичайно, існують суперечки щодо екологічності електромобілів, бо ж через використання такого транспорту збільшується потреба в електроенергії, тобто теплові та атомні електростанції працюють більше і, знову ж таки, забруднюють повітря», – зауважив власник електромобіля.

Однак у Європі, каже він, працює значно більше сонячних та вітрових електростанцій, тому довкілля страждає менше. Існує також проблема з утилізацією батарей у цих автівках – японці навіть запропонували використовувати ці акумулятори для освітлення вулиць вночі. За кордоном зручно користуватися електромобілем ще й тому, що там немає проблем із підзарядкою – зарядні пристрої розташовані на вулицях, трасах, біля супермаркетів тощо. У нас їх одиниці, тому заряджають електричний автомобіль здебільшого вдома.

Влада розвинених європейських країн у різний спосіб заохочує громадян купувати електромобілі. Для покупців створюють різноманітні преференції: податкові пільги, компенсації вартості авто, безкоштовні паркінги тощо. Місцева влада у Франківську також заохочує автомобілістів переходити на електрокари. Зокрема, для них паркування в місті зробили безкоштовним.

Але електромобіль – не панацея. Щоб повітря, яким ми дихаємо, не отруювали шкідливі викиди, потрібен комплексний підхід. Підприємці мають відповідати за якість пального, яким користуються власники традиційного транспорту. Громадяни мають усвідомлювати, що вони самі впливають на повітря у місті. А місцева влада – думати про архітектуру, озеленення, сучасні авто та здоров’я мешканців.

Марта БАРАНЕЦЬКА

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!