Пам’ятний конфлікт

Минулого тижня в Івано-Франківську провели конкурс ескізних пропозицій пам’ятного знака загиблим героям АТО/ООС. Пам’ятник буде встановлено в Меморіальному сквері поблизу інформаційних стендів зі світлинами загиблих. Яким він буде та що вирішили члени комісії, дізнавався «Галицький кореспондент».

Оголосили конкурс
3 червня управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради оголосило конкурс ескізних пропозицій пам’ятного знака загиблим героям АТО/ООС. До участі в ньому були запрошені художники, скульптори та архітектори, у доробку яких не менше, ніж дві реалізовані або запроєктовані роботи.

Заявки на участь у конкурсі претенденти могли подавати до 10 липня, конкурсні проєкти – до 25 липня. Представлення проєкту призначили на 1 серпня. За зайняті призові місця були передбачені премії: І місце – 5000 грн., ІІ місце – 3000 грн., ІІІ місце – 2000 грн. Переможець конкурсу отримував право на розроблення проектної документації та її реалізацію.

Представити конкурсну документацію з графічних матеріалів та текстової частини потрібно було у друкованому вигляді.

Охочих небагато
На представлення проєктів прийшло не надто багато охочих, а якщо бути точним – всього одна людина.

Загалом на участь у конкурсі було подано три заявки: від скульптора Бориса Данилюка – чотири роботи, від Олесі Данилюк і Марти Данилюк – по дві роботи, усіх разом – вісім проєктів. Усі представляв Борис Данилюк.

Перший проєкт – це неотесана кам’яна брила. Вона наче падає на твердь землі, і з неї проступає дівчинка зі свічкою, яка символізує чистоту і пам’ять про загиблих. Цей пам’ятник має бути виготовлений із гранітних слябів. Дівчинка має зустрічати людей, які заходять у парк. Також пам’ятник має доповнюватись українським рушником з мозаїчних камінців – у кольорах Івано-Франківщини.
Автор розповів, що за часів президентства Ющенка цю роботу представляли на конкурсі «Голодомор» у Вашингтоні.

Другий проєкт – це свічка. Вона символізує пам’ять. Стрижень свічки має вигляд рушника, який виготовлений з граніту, сама ж свічка бронзова. Постамент повинен бути з граніту, висота – 5 метрів. Також ця скульптура вночі має випромінювати світло. Саме цей пам’ятник найбільше сподобався матерям загиблих героїв в АТО, які були присутні на конкурсі.

Ще одна скульптура зображує сокола. Основа пам’ятника – чотири гранітні плити, які утворюють хрест. Сокіл вирізаний з нержавіючої сталі. Також на цьому пам’ятнику є свічки, які вночі мають світитися, висота скульптури 4 метри 30 сантиметрів. Сокіл розташований посередині хреста, прикрашеного камінцями, схожими на скло, які гарно виблискують на сонці, тому їх часто використовують для вуличного декору.
Інший проєкт – лелеки. Обрали цей символ, бо, за українськими легендами, воїн, що загинув, перетворюється на лелеку, душа якого злітає в небо, як птах.  Ще один лелека внизу символізує тих воїнів, які щодня продовжують віддавати своє життя за Україну. Автор каже, що хотів би, щоб ця скульптура мала фонтан, проте обладнання коштувало б 25 тисяч доларів, тому обмежився клумбою, на якій планують посадити сині та жовті квіти.

Також є варіант пам’ятника “Козацький хрест”, який має бути виготовлений з мармуру.
Як годиться, найкращу роботу обирали голова комісії та члени журі, все дійство відбувалося під головуванням заступника міського голови Олександра Левицького та за участю мера Руслана Марцінківа.

Прийшов час обирати
Обрати проєкт для пам’ятного знака виявилося справою не з легких. Не обійшлося без дискусій, різних думок та зауважень. Зрештою, вибрати так і не змогли, у кожній роботі знайшлися якісь недоліки: в однієї розмір надто великий, інша – не вписується в середовище Меморіального скверу.
Директор КП Простір інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар каже, що у сквері вже є самодостатні пам’ятники різних форм. Саме під це середовище і слід планувати нову скульптуру.

«Ви маєте вісім пропозицій. Яку з них ви робили саме для цього середовища? Адже це дуже делікатне питання. Потрібно, щоб новий проєкт не був у конфлікті з тими, що вже є», – пояснював Гайдар.
Борис Данилюк зауважив, що кожен пам’ятник має декілька точок огляду. Найкращим, на погляд скульптора, проєктом є «Дівчинка зі свічкою» – неотесана кам’яна брила, яка стане новизною для міста і парку.
Члени журі попросили декілька хвилин, щоб наодинці обговорити ідеї скульптора та вирішити, який ж проєкт обрати. Уже без присутності митця комісія з’ясовувала, чи підходять запропоновані пам’ятники місту. Під час обговорення думки були різні, обрати одну скульптуру, яка б сподобалася всім, не вдалося. Журі вислухало думки всіх присутніх. Матерям загиблих героїв найбільше сподобалася скульптура «Свічка», та через те, що вона досить висока і не надто вписується в середовище, комісія внесла свої поправки та пропозиції.

«Свічка – це вже символ, стела поєднується з нашими стендами, які вже є. Цей проєкт має хороший естетичний вигляд і він оригінальний», – вважає голова ГО «Івано-Франківська міська спілка членів сімей і родин загиблих, померлих та безвісти зниклих в зоні АТО» Олена Турусова.

Член конкурсного журі Василь Романець каже, що це чудова вертикаль, але вона не пасуватиме до середовища, оскільки тут уже встановлено високий хрест.

«Треба дуже серйозно і тонко відчути цю атмосферу, для цього потрібен архітектор. Не маючи схеми, генерального плану, ми не маємо про що говорити. Нічого із представленого я не схильний підтримати», – пояснює член конкурсного журі Ігор Панчишин.

Щоправда, окремі ідеї фахівцям таки сподобалися. До прикладу, гранітні плити, які поєднані з брилами скла.
«Брили, між якими оці згустки світла, скла, – це той прошарок світлих людей, які завжди між двома каменями. Таку глибоку ідею потрібно використати», – зазначив Гайдар.

Свої думки та пропозиції члени журі висловили Борису Данилюку, запросивши його повернутися до кабінету. Акцентували на пам’ятнику з поєднанням скла.

«Сокола ми забираємо, щоб потім ми не доказували, що то не російський орел.  Зосереджуємося на візуальному сприйнятті скляних прошарків. І підлаштовуємо до середовища, щоб все виглядало естетично. Пам’ятник «Свічка» надто високий, спробуйте вписати його в навколишнє середовище висотою та габаритами», – узагальнив заступник міського голови Олександр Левицький.

Митець погодився не з усім. «Я вислухав вашу точку зору. Мені треба тиждень чи два, щоб цю інформацію переварити. Ви ж не намалювали проєкт, просто зазначили певні дії, на яких я маю зосередити свою увагу. Це все не робиться за один чи два дні», – пояснив скульптор.

Фахівці повинні були вирішити, чи чекати півроку на доопрацювання скульптури, як того попросив автор, чи продовжувати конкурс, чи обрати один з наявних проєктів. Щоправда, під час обговорення обирати ледь не стало ні з чого: Борис Данилюк обурився через тісні часові рамки, які йому поставили.

«При всій моїй повазі, я знімаю всі свої проєкти з конкурсу. Я митець і не можу за місяць виконати все стосовно ваших рекомендацій. Тому я участі не беру, просто знімаю свої роботи і все», – гарячкував скульптор. Та згодом передумав і запевнив, що співпрацюватиме з головним архітектором міста.

«Я готовий співпрацювати з архітектором. Те, що мені розказали, – це дуже хороші ідеї і корисні думки, які допоможуть створити новий проєкт. Якщо ми будемо разом співпрацювати, врахуємо усі зауваження, то цей процес буде тривати не півроку, а місяць-два», – зауважив митець.

Конкурс вирішили продовжити ще на місяць, він залишається відкритим для нових робіт і авторів. А скульптор Борис Данилюк використає цей час, щоб попрацювати над вдосконаленням варіантів разом із головним архітектором міста Артуром Прокіпчуком.

Ріта БОДНАР

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!