У франківських правоохоронців нарешті дійшли руки до директора ТзОВ «Домівка ІФ» Валентини Гродюк (Русинюк). Минулого тижня вони оголосили їй чергову підозру про вчинення кримінального правопорушення. Прокуратура звернулася з клопотанням про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розірвання шлюбу без умислу

Нагадаємо, що ми вже писали про Валентину Гродюк у статтях «Афера на мільйон» та «Суд став на бік свободи слова». У них йшлося про те, Гродюк притягається до кримінальної відповідальності за шахрайське заволодіння коштами в особливо великих розмірах та використання підроблених документів. Крім цього, журналіст «Галицького кореспондента» написав про зволікання слідства щодо нових злочинів, у яких фігурує прізвище Гродюк.

Минулої п’ятниці, 7 серпня, Івано-Франківський міський суд розглянув клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної Гродюк Валентини Миколаївни, поданого прокуратурою. Одразу ж було зазначено, що після розлучення за її проханням суд змінив їй прізвище на дівоче – Русинюк, однак паспорт вона й досі не поміняла.

Захисник підозрюваної Ігор Стрипа повідомив, що, відповідно до рішення суду щодо розлучення Валентини Гродюк з її чоловіком Віталієм Гродюком, син залишається з нею. І додав, що зміна прізвища не відбувалася з якоюсь умисною ціллю, а сталася через звичайне розірвання шлюбу.

На думку захисника, його підзахисну нема потреби тримати під вартою (аргументи  адвоката наведемо у розділі «Можливості втекти були» – ред.).

Крім цього, він взяв на кпини слідство щодо того, що підозра про злочин вручена не тій людині. Мовляв, особа, якій вручили «підозру», народилася в селі Великий Рожнів, а його підзахисна з’явилася на світ у селі Великий Рожин Косівського району. І додав, що вже не вперше слідчі роблять цю помилку…

У свою чергу, прокурор Юрій Клебан попросив суд звернути увагу на те, що підозрюваній інкримінують вчинення злочинів, які передбачені ч.3 ст.190 та ч.4 ст.358 ККУ. Деякі з них належать до категорії тяжких, багатьом потерпілим завдано майнову шкоду у великих розмірах.

«Підозра дуже об’ємна, вона наведена в клопотанні, і тому обставини озвучувати не буду, сторони та суд мають можливість ознайомитися з документами», – сказав прокурор.

Обґрунтовуючи ризики, він зазначає, що злочин належить до тяжких, тому є всі підстави переховуватися від розслідування. Крім того, на його думку, є питання з місцем реєстрації Валентини Михайлівни. Мовляв, воно часто змінюється. Також сторона обвинувачення вважає, що зміна прізвища була скерована на те, щоб завадити розслідуванню.

Нагадав прокурор і про таке: мовляв, у підсудної є знайомства у правоохоронних органах, які вона може використати (колишній чоловік Валентини Гродюк працює в управління МВС Івано-Франківської області– ред.), і припустив, що, залишаючись на волі, вона й далі може скоювати злочини.

«До прокуратури Івано-Франківська та УМВС постійно надходять нові скарги щодо скоєння нею нових злочинів, – підкреслив прокурор. – Тому я вважаю, що наше клопотання є повністю обґрунтованим».

Можливості втекти були

Йому опонував захисник обвинуваченої. «На жаль, органи досудового розслідування часто забувають про мету запобіжного заходу, – зауважив Ігор Стрипа. – Метою є забезпечення покладення на підозрюваного процесуальних обов’язків. А також запобігання спробі незаконних дій. Без наявності ризиків нема про що говорити».

На думку захисту, вказані ризики не мають доказів. «Я скажу, що хтось із присутніх чинить незаконні дії, – продовжив захисник. – Це будуть докази для суду? Ні. Мають бути дійсно докази, а не філософія і роздуми, які ми почули».

За словами захисника, відомості про злочини внесені у реєстр ще у квітні 2014 року. За цей час Валентина Гродюк мала можливість сховатися, але не зробила цього. Вона скрізь ходить. Він акцентує, що міським судом з 2014 року слухається справа, де їй інкримінують ще тяжчий злочин, і якщо вона тоді не втекла, то й тепер не тікатиме.

Юрист посилається на Європейську конвенцію з прав людини, відповідно до якої прокурор має вказати мотиви і підстави. «Особисте переконання прокурора – це не підстави, – підкреслює захисник. – Це так само, як я зараз скажу, що Гродюк треба виправдати. Суд буде з’ясовувати!»

Захисник переконує: європейська практика доводить, що чим давніше порушено кримінальне провадження, тим менша ймовірність, що людина буде ховатися.

«Якщо взяти попередні справи, то Гродюк сама повідомила, що розірвала шлюб, – каже Ігор Стрипа. – І говорити, що вона це зробили буцімто через те, щоб ухилитися від слідства, – несерйозно. Людина має обставини. От я одружився, то що, виходить, я теж ухиляюся від якогось злочину? Такого не буває. Людина використала своє право, тим більше, ви не знаєте, хто був ініціатором розірвання шлюбу –  вона чи чоловік, і чому так сталося».

Крім цього, захисник наголошує, що прокурор не навів жодних доказів, які б могли довести, що підсудна хоче незаконно впливати на свідків, знищити докази скоєння правопорушень чи вчинити нові. Переконує, що усі справи, які слухаються судом, порушені у 2010-2014 роках, а інших нема і не може бути.

«Чесно кажучи, не знаю, наскільки цікаво звучить прокурорська фраза «розлучилася для того, щоб дитина була під її опікою, аби у майбутньому вплинути на суд». А якби вона була одружена, то на її утриманні не було б дитини?» – іронізує у бік обвинувачення захисник. І просить відмовити прокурору у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На його думку, суд мав би обмежитися зобов’язанням Гродюк з’являтися в органи досудового розслідування чи суду.

Не тільки обвинувачена, а й потерпіла

Валентина Гродюк-Русинюк підтримує свого захисника, акцентуючи на тому, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, яку нема з ким залишити. І нагадує про те, що в документи неправильно внесені її анкетні дані.

Далі суд вивчає документи. Серед них докази того, що підсудна подала документи для виїзду за кордон…

«Зараз дитина де перебуває?» – питає у неї суддя. Підсудна відповідає, що вдома, сама. І додає, що батько дитини тривалий час був в зоні АТО і зараз знову збирається їхати. Її ж батько помер, «завдяки працівникам міліції», а мама – інвалід другої групи…

Згодом розпочинаються дебати. Прокурор Юрій Клебан наголошує, що на шлях виправлення підсудна не стала. Вона часто плутається в показах і, припускає сторона обвинувачення,  робить це, аби завадити слідству.

Її захисник, навпаки, просить суд відмовити у клопотанні. Адже злочин не насильницький, а ризики не доведені. «Обвинувачення повинно довести неможливість застосування більш м’якого покарання, та я не почув, чому інші заходи не будуть дієві у відношенні до моєї підзахисної».

Сама підсудна наприкінці ще й додала, що правоохоронці розглядають не тільки заяви, які пишуть люди на неї. А є ще вісім заяв, де саме вона – потерпіла… «Але ні прокуратура, ні слідство мене жодного разу не допитали. І справи більше року вмирають, як кажуть», – підкреслює вона.

Врешті суд виніс рішення про те, щоб застосувати до Валентини Гродюк-Русинюк запобіжний засіб у вигляді тримання під вартою. Сума застави – 97 тисяч гривень.

Тетяна СОБОЛИК

P.S. 10 серпня Валентина Гродюк (Русинюк) вже насолоджувалась свободою. І все ж нічого, якби не те, що заставу за підозрювану вніс… правоохоронець Віталій Гродюк, її колишній чоловік.