У Бурштині між керівництвом міста та адміністрацією торговельно-економічного коледжу виник конфлікт. Коледж звинувачує міську владу в тому, що вона забрала у нього раніше призначені кошти, чим порушила закон та залишила заклад без фінансування. Натомість мер запевняє, що міський бюджет виконав свої обов’язки, профінансував коледж у першому кварталі, а невикористані кошти депутати повернули місту, бо тут вони потрібніші.

 

Одна рука дає, а друга – забирає

26 квітня на зборах трудового колективу в Бурштинському торговельно-економічному коледжі КНТЕУ директор закладу Андрій Козак повідомив, що на позачерговій сесії Бурштинської міськради з коледжу зняли фінансування у розмірі 1 млн. 134 тис. грн. з виділених 14 січня 2 млн. 750 тис. грн на перший квартал. Через це грошей у коледжу вистачить, щоб профінансувати захищені статті у червні і, можливо, ще в липні. А ось студенти влітку залишаться без стипендій.

«З виділених 2,75 млн. грн. ми реально використали 1,6 млн., а 1,1 млн. – зекономили. І ці кошти у злодійський таємний спосіб було знято без присутності журналістів і громадськості. Сесія була анонсована на 22 квітня, але 18 квітня відбулася позачергова сесія, де пакетним голосуванням підтримали це рішення, і більшість депутатів не розуміли, за що вони голосують», – розповів пан Козак.

Директор коледжу акцентував на тому, що міськрада зняла раніше заплановані асигнування всупереч тому, що ще не змінене законодавство – Верховна Рада ще не подолала вето президента, тому фінансування профтехосвіти залишається на місцевих бюджетах. «Депутатам сказали, що оскільки прийшли кошти з Києва, то відбулося фінансування на державному рівні, і тому кошти, які вони призначили, треба зняти, бо, буцімто, існує подвійне фінансування. І більшість депутатів проголосували за це. Виходить так, що одна рука дає, а друга забирає. Але навчальний заклад не використовував кошти бюджетників, лікарів, дошкільнят, він отримував кошти на захищені статті, згідно з законом України про державний бюджет і Бюджетним кодексом. Тому відбувалася підміна понять, але більшість депутатів цього не зрозуміли», – підкреслив він.

Керівництво навчального закладу не вимагає зараз скасувати рішення міськради і повернути кошти, але вимагає оприлюднити інформацію щодо зняття асигнувань і використання зазначених коштів, які були призначені на захищені статті, та гарантувати подальше фінансування коледжу в частині підготовки робітничих кадрів на III-IV квартал поточного року в разі відсутності змін до закону про держбюджет та Бюджетного кодексу.

Андрій Козак наголошує, що бюджетна комісія облради погодила питання про врахування у доходах загального фонду обласного бюджету стабілізаційної дотації з держбюджету місцевим бюджетам та спрямування її на профтехосвіту. Таким чином міський бюджет Бурштина отримав у квітні 2 млн. 537 тис. грн, які спрямував на торговельно-економічний коледж. Але, незважаючи на це, законодавство все одно не змінене і коледж мав би фінансуватися з місцевого бюджету. На його думку, влада порушила закон, тому, можливо, коледж звертатиметься до суду.

 

Гроші потрібніші місту

Коментуючи ситуацію, що склалася, міський голова Бурштина Роксолана Джура наголосила, що голосування з цього питання у міськраді не було пакетним і, тим більше, таємним. Позачергова сесія відбулася 18 квітня, щоб розвантажити чергову сесію 22 квітня, на яку інакше мало бути винесено майже 90 питань.

Вона пояснює, що, профінансувавши коледж, міський бюджет Бурштина виконав функції держави, і вважає, що це незаконні видатки. «Цей заклад – єдиний в області, який міська рада профінансувала повністю на перший квартал. Їхня потреба була 2 млн. 63 тис. грн., а ми передбачили 2 млн. 750 тис. грн. Дали більшу суму, бо не знали, чи держава дасть субвенцію, щоб їх утримати хоча би в ІІ кварталі. Їхня потреба річна була 8 мільйонів, але ми таких грошей у бюджеті знайти не змогли», – пояснює пані Джура.

Мер нагадує, що 4 лютого Верховна Рада проголосувала за те, що профтехосвіта повинна фінансуватися з держбюджету, бо її доля не може залежати від місцевого бюджету, це завелике для нього навантаження. Однак президент наклав на це рішення вето, і кошти не прийшли. Стабілізаційна дотація прийшла в область у середині квітня, але, на переконання міського голови, на Бурштинський торговельно-економічний коледж не повинна була прийти сума, яку вони отримали – 2,5 млн. грн. Бо ні Коломия, ні Калуш не мали фінансування від січня. Однак якимось чином, як зауважує Роксолана Джура, можливо, за допомогою авторитету та знайомств зроблено так, що коледж отримав ці кошти від держави.

«Від того дня, коли держава починає його фінансувати, цей навчальний заклад не може мати фінансування з двох бюджетів одночасно. Він не може мати призначень і з місцевого бюджету, і з державного. Тому на другий день в департаменті фінансів ми погодили, чи може Бурштин зняти той мільйон зайвий, який залишився нібито невикористаний, бо ці кошти ми забрали з міста. У нас є свої потреби, які потрібно профінансувати. Тому на погоджувальній раді всі депутати одноголосно підтримали пропозицію внести з призначень 1,1 млн. грн. на потреби міста і потім проголосували за це на сесії», – наголосила пані Джура.

Вона запевняє, що вся процедура виконана правильно і законно. «Рішення депутатського корпусу є, ми кошти зняли, якщо він (директор коледжу – ред.) хоче відмінити рішення сесії, то це може зробити тільки суд. Якщо він подасть у суд, то має повне право на це. Але має ризики, що і Коломия, і Калуш підбуряться і ті 2,5 млн. стабілізаційної дотації з державного бюджету повернуться на їхні міста, – додає міський голова. – А ці кошти, які ми зняли, пішли на харчування в медицині, на школи, на дороги у місті, ремонт водопроводів. Жодної копійки не пішло ні на зарплати, ні на премії, ні на фінансування апарату міської ради».

У коледжі подейкують, що, знявши раніше призначені кошти і залишивши заклад без фінансування, голова Бурштина хоче зробити його менш конкурентоспроможним порівняно з коледжем, яким керує її батько Олександр Джура і в якому викладала і вона до обрання мером. Мова йде про Бурштинський енергетичний коледж ІФНТУНГ. Пані Роксолана відкидає такі закиди. Каже, що Олександру Джурі – 63 роки, він доктор наук і професор, а Андрій Козак – навіть не кандидат наук. Тому конкурувати вони не можуть ані за віком, ані за стажем, ані за кваліфікацією, а заклади, якими вони керують, мають різні профілі.

«Які можуть бути родинні зв’язки? Цей навчальний заклад ні копійки не взяв з міського бюджету за всі роки свого існування. А цього року йому 50 років буде. І жодної копійки не візьме навіть на святкування чисто принципово, бо в мене одне прізвище з директором», – запевняє мер.

 

Патова ситуація

Директор департаменту освіти і науки ОДА Віктор Кімакович вважає, що колізія з фінансуванням Бурштинського торговельно-економічного коледжу в частині підготовки робітничих кадрів – біда не тільки для нього, а й для всієї профтехосвіти в Україні. Передача фінансування профтехосвіти на місцеві бюджети стала наріжним каменем, який почав її руйнувати.

«Коли передали фінансування, то міста деякою мірою стали заручниками, бо вони ці кошти могли витратити на дорогу чи ще якісь речі. Натомість вони змушені фінансувати профтехосвіту, а в цих закладах навчаються тільки приблизно 10-20% мешканців цих міст, а решта – приїжджі. Це патова ситуація: їх змусили робити, а вони не мають жодної мотивації, – розповідає пан Кімакович. – Порушення закону про фінансування є в Калуші, Коломиї і Бурштині. Але пан Андрій (Козак – ред.), порівняно з іншими, був навіть в дещо привілейованому становищі, бо йому міська рада хоча б профінансувала перший квартал. Треба пережити цей рік і зберегти заклади. Надіємося, що наступного року профтехосвіта буде фінансуватися з обласного бюджету».

Пан Віктор пояснює, що згідно з законом, профтехосвіта має і зараз фінансуватися з місцевих бюджетів, тому зняття цих призначень є не зовсім правильним. Однак, якщо Коломия не дала грошей, Калуш тільки місяць профінансував, то Бурштин найдовше фінансував коледж. Також він зауважує, що стабілізаційна дотація приходить у фінуправління, воно передає кошти місцевим бюджетам, а вже вони – закладам, а не напряму з міністерства в коледж. Тому не можна говорити про дотації з двох бюджетів.

Крім того, Кімакович додає, що навчальний заклад впливає і на економіку міста, оскільки його працівники витрачають там зарплати, а студенти – стипендії. За підрахунками, щонайменше третина коштів як прямі податки йдуть у ті ж міські бюджети. Тому, якщо, наприклад, у Бурштині зникне торговельно-економічний коледж, то це буде відчутно і для міста. Відтак очільник освітянського департаменту радить меру Бурштина та директору коледжу потиснути один одному руки. А чи прислухаються вони до його поради – покаже час.

Наталія КОЗАК